Зміна режиму ПДВ при експорті сої несе суттєві ризики — Тулуш

Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, повідомляє прес-служба наукового центру.

Йдеться про перехід із режиму оподаткування за нульовою ставкою на режим звільнення від оподаткування — відповідно до вітчизняної практики 2011-2016 років, яка застосовувалась до експортних поставок зернових та технічних культур, пояснив науковець.

На його думку, практична реалізація цих змін призведе до небажаних наслідків для всіх учасників даного ринку.

«Основними бенефіціарами ухвалення цього рішення є власники виробничих потужностей з переробки олійних культур. У такий спосіб вони намагаються досягнути більшого рівня завантаженості власних виробничих потужностей та підвищити рівень маржинальності своєї діяльності, яка у 2017 році суттєво знизилася внаслідок гострої конкуренції за сировину», — зауважив експерт.

За його словами, перевагами цих новацій можуть також скористатися виробники тваринницької продукції, оскільки вартість кормів за умов збільшення обсягів переробки сої в Україні може знизитись, зазначив експерт.

«Проте, ухвалені законом №2245 новації одночасно несуть суттєві ризики для розвитку олійної галузі. Їх практична реалізація може призвести до певних втрат, в тому числі й для самих переробників — ініціаторів даних змін», — наголосив Леонід Тулуш.

За його словами, насамперед, товаровиробники можуть суттєво знизити площі під соєю. Адже для її вирощування в Україні були створені «тепличні умови»: у 2011-2016 роках вона була єдиною культурою, при експорті якої здійснювалось відшкодування ПДВ незалежно від статусу експортера. При цьому на неї поширювалася також дія режиму ПДВ-акумуляції, що формувало подвійну вигоду для товаровиробників. Як наслідок, обсяги виробництва сої суттєво зросли — з мільйона тонн у 2009 році до 4,3 млн тонн у 2016 році.

«У разі переорієнтації товаровиробників на інші культури, крім олійних, завантаження переробних потужностей так і залишиться на рівні двох третин», — вважає експерт.

Найбільші ж ризики, на його думку, пов’язані зі зміною предмета поставок на відповідні регіональні ринки. Адже досі Україна поставляла необроблену продукцію на ринки країн Близького Сходу фактично без застосування ввізного мита. Якщо відбудеться зміна предмета поставки із соєвих бобів на продукт їх переробки — олію чи шрот, можна з високою ймовірністю прогнозувати втрату цих ринків.

«Відповідно, наприкінці осені цілком можливий обвал цін на сою на внутрішньому ринку внаслідок різкого зниження обсягів експорту продуктів її переробки, значні репутаційні втрати компаній з України як надійних експортерів та «екстрене» повернення до звичайного режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої під тиском протестних акцій товаровиробників», — прогнозує експерт.

Тулуш зазначив, що уникнути цих проблем можна, відтермінувавши набуття чинності відповідною нормою пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої мінімум на рік, як це в грудні 2017 року було зроблено із ріпаком.

Проблему підвищення рівня завантаженості виробничих потужностей з переробки насіння (бобів) олійних культур варто вирішувати більш зважено — з урахуванням усіх можливих економічних наслідків. Забезпечення збільшення обсягів переробки виробленої в Україні сої належить до стратегічних питань, і його неможливо вирішити в межах одного року.

«Зацікавленим сторонам слід розглянути всі можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, й шляхом запровадження заходів фінансового стимулювання поставок сої на переробні підприємства та завантаження наявних переробних потужностей олієжирової галузі за рахунок імпортної сировини», — підсумував Леонід Тулуш.

Нагадаємо, Южаніна протягнула «олійні правки», що принесуть 18 млрд гривень збитків аграріям.