Жертви блокади: як аграрії переживуть втрату кримського ринку?

Вчора жодна вантажівка не перетнула кордон материка і не потрапила на півострів Крим - всі пункти пропуску на окуповану територію були блоковані учасниками розпочатої в неділю акції "Громадянська блокада Криму". Серед ініціаторів - Меджліс кримськотатарського народу і низка громадських організацій. Завдання - не пропустити фури з вантажами з материкової України на півострів.

Як повідомили Agravery.com в Державній фіскальної службі, насамперед це блокує ввезення в Крим палива - 40% від загального експорту, 243 млн. доларів за підсумками восьми місяців. На другому місці продовольство - 30%, 186,9 млн.доларів. Насамперед, мова йде про м'ясо, молоко, цукор та алкогольні та безалкогольні напої. Статистика не враховує ввезення в Крим овочів і фруктів, значна частина яких потрапляє туди контрабандою. «Оцінити ці обсяги достовірно ніхто не може. Однак у значних кількостях везли виноград, якісні і дорогі овочі, яблука, персики», - говорить директор інформаційного агентства «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук.

Втрати несуттєві

Глобально на український АПК блокада Криму не вплине. У першу чергу через те, що основне джерело виручки галузі - експорт зернових та олійних. «Ті фермери, які спеціалізуються на зерні, блокаду швидше за все не відчують, оскільки південні області орієнтовані на порти і експорт, який здійснювався через материкову Україну», - впевнена керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник.

Не надто постраждають великі бахчовики і тепличники, яким довелося відмовлятися від кримського ринку ще в минулому році. «90% динь, які вирощуються в Україні, це сорт «Амал», насіння якого продає наша компанія. Оцінюючи їх продажі, можу сказати, що з відходом Криму обсяг продажів знизився ще в 2014-му через невизначені перспективи продажу готової продукції. Шість мільйонів туристів робили свій внесок. Цього року виробництво в південних областях повністю зосередилося на поставках в Україну», - стверджує представник французької фірми Cause в Україні Григорій Іванов. За словами директора ТСК Торгового дому «Калинівка» Сергія Довбні, великі теплиці також переважно перебудувалися на внутрішній ринок. «Ми практично нічого не продавали в цьому році в Крим. Було страшно втратити і гроші, і товар. Тому туди йшли тільки невеликі партії, а ми шукали нові ринки збуту, - говорить він.

З компаній, до останнього часу працювали з півостровом, найменше через блокаду постраждають виробники цукру. Навіть незважаючи на те, що за перші вісім місяців року його було продано в Крим на сорок мільйонів доларів. «Виробництво в цьому сезоні дуже сильно скоротиться. І тому весь цукор, який ми туди продавали, розійдеться по внутрішньому ринку», - говорить голова асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук.Як вже писали Agravery.com, в  Україні у 2015-му році посіви цукрового буряка зменшилися майже на 30%, до 238 тис. га. Відповідно, у нинішньому сезоні виробництво цукру складе 1,2 млн т, що приблизно на 42% менше, ніж показник минулого року.

Зуміти переорієнтуватись

«Приблизно 20-40% (залежно від культури) овочів, вирощених в Херсонській області, йшло на продаж в Крим», - запевняє голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Халупенко. Сам він до минулого року продавав туди черешню, проте цього року не став ризикувати. Але його приклад мало хто наслідував - виробники всіх видів овочів і фруктів, починаючи від ранньої полуниці, закінчуючи цибулею і капустою, везли свій товар до Криму. Особливо це стосується компаній з прикордонних районів. За словами Халупенко, ціни там були вищі, а везти недалеко.

Проте в цілому нічого страшного з виробниками овочів, особливо борщового набору, не трапиться. «Компанії зможуть знайти збут для своєї продукції. Цього року ціни на моркву, капусту, картоплю сильно виросли, а пропозиція з різних причин скоротилася. Ще до блокади борщовий набір перестали активно експортувати», - говорить керівник проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяна Гетьман. Тобто, продукція, яка йшла на півострів, просто розійдеться по внутрішньому ринку. Як уже писав Agravery.com, цінова нестабільність стала головною причиною тому, що ряд фермерів відмовилися від виробництва капусти. Середня ціна на білокачанну капусту на українському ринку з сезону в сезон може відрізнятися більш, ніж у 10 разів. Тому, за словами Гетьман, в останні 3 сезони в Україні виробництво білокачанної капусти концентрується в руках фермерів, які мають не тільки хороший досвід роботи в даному сегменті, але й активно працюють у напрямку диверсифікації каналів збуту.

Набагато гірше буде виробникам яблук. Особливо тим, хто розраховував на експорт. Левова частка яблук продавалась в Росію. І, хоча у вересні 2014-го року, вона заборонила імпорт українських яблук, ця заборона не стала кінцем для експорту. За словами Гетьман, 2014/15 маркетинговому році Україна експортувала близько 40-45 тис. тонн яблук. І основна частина відправлялася саме до РФ через Крим і треті країни. Зараз цей канал також перекритий. І яблука, які ще того тижня коштували 6-7 гривень за кілограм, зараз можна купити за 4-5 грн. І, впевнена експерт, ціна ще піде вниз.

Важка втрата

Заборона експорту може стати суттєвою проблемою для виробників молока та м’яса. Обидві ці групи займають 18% від загального експорту в Крим – 18%, або майже 110 млн. доларів. «Кримський ринок завжди був потужним і цікавим для українських виробників. А із окупацією півострову, ціни на продовольство на якому зросли, ця територія стала ще більш цікавою. На даний момент ця територія є важливою як ринок збуту молочної продукції, а з огляду на зниження обсягів експорту та низькі ціни на світовому ринку, роль Криму посилюється», - говорить керівник аналітичної служби компанії Dykun Руслана Бутило. За її словами, в Криму результати блокади відчують не зразу, адже в точках роздрібної торгівлі є запаси як мінімум на 2 тижні. Інша справа виробники — скорочення ринків збуту зразу ж позначиться на їх доходах, а потім і на закупівельних цінах. А отже, необхідно шукати шляхи виходу із цієї ситуації.

«Тваринники будуть незадоволені, оскільки закупівля молока в Крим була вдвічі дорожча, ніж купували молокопереробні підприємства в Україні», - говорить Марія Колесник. За її словами, фактично ці фермери залишилися взагалі без ринку збуту, оскільки свого часу зазіхнули на більш високу ціну від кримчан і розірвали контракти з великими компаніями. Наприклад, з Danon. За цей час молочники знайшли інших постачальників і тих, хто виявися ненадійним, тепер назад брати не захочуть.

«Не завжди те, що є виправданим для країни, добре для виробника. Цьогоріч зовнішня торгівля як ніколи слугувала значним ціновим важелем на ринку м'яса та м'ясопродуктів. За скрутної економічної ситуації і, відповідно, низької платоспроможності населення, внутрішній попит не підтримує, а навпаки - створює тиск на ціни», - впевнена аналітик Асоціації свинарів України Олександра Бондарська. За її словами, деякі національні переробники у таких умовах майже повністю переключилися на зовнішні поставки, до яких в наявних обставинах варто віднести і кримський напрямок. Згідно оцінок Економічного дискусійного клубу, на торгівлю із тимчасово окупованою територією цьогоріч припаде п'ята частина загальних обсягів експорту. Це вагомо, особливо для м'яса свиней та ВРХ. Менше – для постачальників птиці.  Так за вісім місяців поточного року до Криму направили 12 та 16 тис. тонн м'яса та м'ясопродуктів із яловичини та свинини. «Зазначимо, що саме по свинині плановий річний ліміт вже фактично перевищено, зокрема і за рахунок більш ніж у півтора рази активнішої торгівлі із півостровом. Втрата такого вагомого каналу збуту неодмінно посилить падіння цін», - говорить Бондарська. Та додає, що перші чутки вже ширяться серед гравців ринку: оскільки в заморожених та охолоджених м'ясних виробів термін реалізації обмежений, трейдери будуть вимушені реалізувати свою продукцію за "бросовими" цінами. А оскільки блокада Криму була оголошена безстроковою, це вплине і на подальшу активність закупівлі живця переробниками, а значить ще прискорить падіння цін. «З іншого боку, це зробить свого роду "відсів" у секторі, тож залишаться найвитриваліші. Проте і тим, хто "виживе", в першу чергу треба буде піклуватися про диверсифікацію зовнішніх каналів», - впевнена аналітик АСУ.

Наталія Гузенко

фото: nv.ua