Збиткові кавуни: чому просів ринок «смугастих»

Українські виробники баштанних підраховують збитки, а у мережі ширяться негативні дописи під відео, як на полях знищують кавуни. Чому так сталося дізнавався Agravery.com.

журналіст

Без соковитих, солодких кавунів важно уявити літо та початок осені. І якщо перші «смугасті» надзвичайно дорогі, то з часом їх ціна стабілізується. Цього року фермери, намагаючись заробити на баштанних, знов стикнулися із ситуацією, коли перевиробництво продуктів веде до їх здешевлення. Під кінець сезону виробники готові були продавати свою продукцію за цінами, які навіть не дотягувала до собівартості і були одними з найнижчих серед виробників з інших країн. Оптова ціна  складала 30-50 коп./кг (0,011−0,019 $/кг) і деякі фермери, які не могли продати свою продукцію, використовували її як добриво. Експерти говорять, що цьогорічний ціновий діапазон вдвічі менше вартості продукції на аналогічний період 2019 і 2020 років.

Особливості сезону

 

За даними Держстату, площі під кавунами в Україні в 2020 році склали 46,5 тис. га. Цікаво, що протягом 2015-2020 р.р. вони скоротилися на 10%.

«Цьогоріч істотного скорочення площі під кавунами в Україні, порівняно з минулим роком, не відбулося навіть не зважаючи на те, що сезон почався із запізненням на кілька тижнів, у зв'язку із затяжними дощами і не зовсім типовими погодними умовами для цієї пори року. Навесні дощ і град також завдали шкоди врожаю баштанних в Україні. З огляду на те, що весна була холодною, розвинулося багато захворювань рослин, це негативно вплинуло на врожай та навіть призвело до того, що багатьом виробникам доводилося пересівати кавун.

В середньому в Україні щорічно збирається близько 400 тис. тонн кавунів, 38% з них - на Херсонщині», - говорить Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА), міжнародний консультант ФАО ООН.

Здебільшого фермери, що реалізовують кавуни на великих гуртових ринках плодоовочевої продукції – основному каналі реалізації овочів, фруктів та ягід в Україні – мають всю необхідну документацію, що підтверджує якість та безпечність вирощеної ними продукції.

«У випадку ж, якщо фермер прагне продати кавуни до торгових мереж, наявність такої документації є обов’язковою – без неї укласти контракти на поставки в ритейл не вдасться», - зазначає Катерина Звєрєва.

Читайте також: Квасолевий бізнес: чому українські фермери не поспішають вирощувати бобові

Правильна стратегія

 

Стратегія виробництва передбачає вивчення ринку та докладання маркетингових зусиль, щоб знайти покупців. В іншому випадку, невеликі і середні виробники залишаються в не виграшному положенні з об'ємом товару, який не можуть реалізувати. Потрібно інвестувати у просування власної продукції ще до того, як вона виросте і вибудовувати системні торгові відносини з надійними покупцями заздалегідь.

«Виробник плодоовочевої продукції дає заробіток великій кількості людей - постачальникам насіння, технологій, ЗЗР для майбутнього врожаю, своїм працівникам в полях, переробникам, ритейлу і трейдерам. А фактично без системного маркетингу і надійних каналів продажу виявляється заручником ситуації - коли потрібно розраховуватися з працівниками, постачальниками сервісів, а продажів немає або ціна, пропонована ринком, не покриває витрат фермера на виробництво продукту», - додає директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА).

Нинішня ситуація на ринку українського кавуна характеризується мінімальними цінами за останні чотири сезони на тлі досить великого врожаю культури навіть попри складні погодні умови весни — початку літа. У поле баштанних виробникам довелося інвестувати чимало: наприклад, у 6 га, 300 тис. грн ($11,2 тис.), тоді як виручка від продажу кавунів склала лише 100 тис. грн ($3,7 тис.). Фермери були готові віддавати «смугасті» уже й безкоштовно, але за умови вивезення їх з поля. Якщо їх не заберуть, то залишені кавуни використають у якості добрив.

«Виходячи з цієї ситуації, малим і середнім виробникам кавунів в Україні варто наслідувати приклад великих фермерських господарств, а саме: кооперуватися для створення товарних партій і шукати покупця своєї продукції ще на етапі посадки баштану», — коментує ситуацію Катерина Звєрєва.

Читайте також: Практична демонстрація: як відбулася ІХ виставка «Битва агротитанів»

Попит на органіку

 

Якщо говорити про вітчизняний ритейл, то на полицях представлені кавуни різних сортів. Також є і органічні «смугасті». Віднедавна органічну продукцію «Дунайського аграрію» можна побачити на Столичному ринку. Хоча, Роман Дяжук, власник підприємства з виробництва органічних кавунів «Дунайський аграрій» зазначив, що такий крок був більше іміджевим.

«Для нас це був іміджевий проект, оскільки ми продаємо більше продуктів саме в супермаркетах. Зацікавленість органічними продуктами серед наших співвітчизників почала зростати, незважаючи на більш високу ціну у порівнянні з продуктами вирощеними традиційним способом. Нашу продукцію ми також експортуємо і спостерігаємо збільшення зацікавлення органічними продуктами», - каже Роман Дяжук.

Як відзначає виробник органічних кавунів, в цьому році через дуже низькі ціни на баштанні їм довелося знизити також ціну на свою продукцію.

Хоча, на гуртовому ринку «Шувар»  «Дунайський аграрій» поки не представлений, але й тут є різноманітні сорти баштанних культур сімейства Гарбузових.

«На ринку можна зустріти наступні сорти кавунів: Талісман, АУ Продюсер, Оранж Кінг (жовтий кавун), Арашан, Епіка, Рубікон. Основна маса баштанних їде з Херсонщини. Ціна на цьогорічні кавуни стартує від 3 грн/кг», -  зазначають у відділі маркетингу ОРСП «Шувар».

Читайте також: Процесуальне пекло: як фермера на Одещині майже два роки «кошмарять» правоохоронці

Експортні нюанси

 

В цьому році отримати прибуток від експорту кавунів не вдалося, як і назвати його потужним не можна.

«За 8 місяців 2021 року було  експортовано 5,6 тис. т  кавунів і динь вартістю $1,1 млн. Конкретної цифри немає, але зазвичай майже весь цей обсяг припадає саме на кавуни, також ще триває їх продаж. За аналогічний період 2019 року були відправлено за кордон 14 тис. т на суму $2,5 млн, а у 2020 - 22 тис .т на $4 млн», - розповідає Дмитро Крошка, голова Української асоціації аграрного експорту (УААЕ).

Такий невеликий експорт, за словами експертів, можна пояснити і тим, що зріс попит на кавуни на внутрішньому ринку. Крім того, були сприятливі погодні умови не тільки в Україні, але в інших країнах, які є нашими конкурентами по вирощуванні кавунів.

«Члени нашої асоціації експортували кавуни переважно на полиці магазинів Республіки Білорусь. Але поряд з українським кавуном лежали баштанні культури з Молдови, Іспанії, балканських країн. Навіть на цьому ринку була досить велика конкуренція.

Щодо цінової ситуації, то місцями вона була гіршою ніж на внутрішньому ринку України. Але для того, щоб зберегти експортні ринки українські виробники продавали свою продукцію за такими низькими цінами. Незважаючи на ціни, назвати експорт збитковим я не можу, але і того прибутку, який очікувався, експортери не отримали», - зазначає Дмитро Крошка.

Якщо ще пару років тому експортували одну позицію  - кавун, то зараз ситуація зовсім інша. Сьогодні сформований цілий прайс-лист на кавуни, який вже складався з сортів цієї культури. Як вважають експерти, така специфіка буде тільки прогресувати у майбутньому та цивілізуватиме торгівлю кавунів як на внутрішньому так і зовнішньому ринку.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама