Завів "пластівку", або чому Петро Мельник вирішив робити власну вівсянку

Петро Мельник, виконавчий директор «Agricom Group», щоранку їсть пластівці. Він скуштував безліч різних видів цього продукту і не зміг знайти пластівців гарної якості українського виробництва. Тому був вимушений купувати імпортні. Майже чотири роки тому він задумався над створенням якісного та корисного продукту харчування в Україні. А от тепер вона вже втілилась у життя. Завод був відкритий 16-го травня 2018 року та має потужність 1 тис. т. пластівців на місяць.

За ці чотири роки компанія «Agricom Group» стикнулася із безліччю проблем і найголовнішою із них були кошти, оскільки будівництво заводу вартувало 10,5 мільйонів доларів. Тоді директор компанії звернувся до банків із цією бізнес ідеєю і вони в нього повірили. Таким чином було залучено 60% кредитних коштів на будівництво, інші 40% компанія заплатила самостійно. На саме ж будівництво пішло не більше року і розвалений елеваторний комплекс, який викупила компанія «Agricom Group», перетворився на сучасний завод.

«Ще у 2014 році було ухвалене рішення стати не просто аграрною компанією, а почати виробництво продукції з високою доданою вартістю, щоб бути ближчим до українського споживача і пропонувати здорові, корисні продукти, вирощені на нашій землі, - розповів Петро Мельник, виконавчий директор «Agricom Group». – Від ідеї до реалізації проекту пройшло майже чотири роки і зараз ми знову задумуємося над новими амбітними цілями».

Петро Мельник, виконавчий директор «Agricom Group».

Майже усе обладнання було встановлено швейцарським концерном «Bühler» («Бюлер»), лідером у галузі будування обладнання для переробки продукції. «Унікальність заводу полягає у використанні останніх розробок світового лідера-виробника обладнання компанії Buhler. Завод повністю автоматизований, що виключає людський фактор у виробництві. Мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище впроваджена на підприємстві шляхом переходу на альтернативні джерела енергії. У котельні використовується лушпиння вівса та відходи третьої категорії з зерноочисних машин. Відходи направляються на біокотельню і в результаті спалювання отримують технологічний та побутовий пар, який використовують як під час виробництва, так і для обігріву приміщень», - повідомила Ірина Брославцева, керівник напрямку переробки та розробки нових продуктів ТМ «Добродія».

Завод повністю екологічний, усі залишки, які залишаються після виробництва пластівців, ідуть на опалення, а на виході стоять найсучасніші фільтри, які тільки почали використовувати в Європі. Таким чином у атмосферу не надходить ніяких шкідливих викидів, а завод використовує власну сировину для опалення, що дозволило повністю відмовитись від використання природнього газу.

Самим комплексом по виготовленню сировини керують лише три людини, а взагалі на заводі задіяно до ста чоловік робочого персоналу. Це працівники двох лабораторій, які контролюють якість продукції, що надходить з поля та які перевіряють готову продукцію, пакувальники, та інший обслуговуючий персонал.

Пластівці, що виготовляються на цьому заводі, не втрачають своїх корисних властивостей. Якщо раніше аби якісно розплющити зернятко потрібно було його пропарювати протягом 20 хвилин, то тепер завдяки сучасному обладнанню цей процес займає лічені секунди, що дозволяє зберегти усі поживні речовини та вітаміни. На лінії також встановлено до 20 магнітів, які не дають потрапити жодній металічній домішці у пачку із пластівцями. Також працює безліч очисних агрегатів, які відсіюють усілякий бруд та забезпечують ідеальну чистоту готової продукції.

«Обладнання дозволяє здійснювати м’яке  подвійне пропарювання зерна. Щодозволяє зменшити термічну обробку сировини, забезпечує пластівцям найкращі органолептичні показники, максимально зберігає в них вітаміни і мікроелементи, які містяться у первинному зерні», - розповідає Павло Шевчук, директор з маркетингу ТМ «Добродія».

Пластівці на цьому заводі виготовляють із різних культур - рис, жито, овес, пшоно, горох, ячмінь, гречка, пшениця, кукурудза та спельта. Також до пластівців можуть добавлятися фрукти - груша, диня, курага, ананас, інжир, або родзинки, журавлина, соняшникове та льонове насіння. Продукція має найвищий стандарт якості FSSC 22000, який дозволяє експортувати пластівці у будь-яку країну світу. До речі наразі вже їх експортують до Молдови та Румунії та іде процес отримання сертифікату кошерності, що дасть змогу імпортувати до Ізраїлю.

В Україні пластівці під торговою маркою «Добродія» займають 9% ринку, проте у планах керівництва до кінця року вийти на позначку 15%. Наразі пластівці продаються в усіх великих супермаркетах та сітях із продажу харчових продуктів, окрім АТБ, хоча і з цією торгівельною сіттю керівництво планує у найближчий час домовитись про продаж.