Запитайте у юриста: що треба знати про податок на нерухомість та формування податкового кредиту

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Питання №1: чи сплачують с/г товаровиробники податок на нерухомість? Якщо не сплачують, то чи є потреба подавати декларацію?

Згідно із абзацом “ж” п.п.266.2.2 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування:  будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Тобто, за нерухомість с/г товаровиробників, що призначена для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності податок не сплачується.

Згідно з п.п. 14.1.235 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Якщо с/г товаровиробник є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорії, визначеної у абзаці “ж” п.п. 266.2.2 ПКУ, то такий с/г товаровиробник звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Питання №2: чи необхідно сплачувати податок “на нерухомість” за нерухомість, що знаходиться в АР Крим, зоні АТО, якщо власником такої нерухомості є юридична особа (не c/г виробник)?

Згідно до Листа ДФСУ від 18.03.2015 р. “Оподаткування нерухомості на тимчасово окупованій території України та території проведення антитерористичної операції” за нерухомість, що знаходиться на тимчасово окупованій території слід платити податок. ДФСУ зазначила, що подавати декларацію слід за місцем реєстрації платника; а сплачувати за ставками, що встановлені за місцем реєстрації.

На нашу думку, ДФСУ таким листом “внесла зміни” до порядку справляння й адміністрування податку, що є недопустимо, оскільки згідно із статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Таким законом є Податковий кодекс України. В п.1.1 ПКУ зазначено, що саме Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування.

Питання №3: які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб?

Юридичні особи сплачують податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

Питання щодо порядку формування податкового кредиту

Питання №1: що робити, якщо продавець не реєструє податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних?

У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за таким покупцем протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (п.201.10 ПКУ).

Зауважуємо, що поки такий недобросовісний продавець не здійснить реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець позбавлений будь-якої можливості включити ці суми до податкового кредиту.

Більше того, згідно до положень п.201.10 ПКУ такий покупець втратить право віднести суми ПДВ до податкового кредиту після спливу 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Фактично, чинне податкове законодавство ставить в залежність право платника податків сформувати податковий кредит від порушень, що мають місце зі сторони його недобросовісного контрагента. Така норма ПКУ не відповідає практиці ані Європейського суду з прав людини, ані правовим висновкам Верховного суду України. Оскільки, на недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 9 січня 2007 року у Рішенні “Інтерсплав проти України”, а також Верховний Суд України, зокрема у Постанові № 21-1578 від 13.01.2009 року; а також й Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 19.11.2013 року у справі № К/800/1821/13.

Питання №2: чи має підприємство право подати заяву на відшкодування ПДВ, якщо його реєстрація платником ПДВ є анульована?

Якщо за результатами останнього податкового періоду підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування. Таке відшкодування надається протягом 1095 днів (п.102.5 ПКУ) незалежно від того, чи буде підприємство залишатися платником ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п.184.9 ПКУ).