Запитайте у юриста: що треба знати про податки за безплатне харчування працівників

Андріана Мартинів, юрист компанії ОМП, експерт Всеукраїнської аграрної Ради. 

Питання 1: Маємо намір запровадити безоплатне харчування для працівників, шляхом укладення договору із сторонньою організацією. Які податкові наслідки виникнуть в частині податку на доходи фізичних осіб?

В більшості випадків податкові органи розглядають безоплатне харчування як додаткове благо для працівників.

Згідно з пп.14.1.47 Податкового кодексу України (надалі – “ПКУ”) додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами р.IV ПКУ).

В контексті п.п.14.1.180 ПКУ та положень ст. 168 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Отже, у разі визнання безоплатного харчування додатковим благом, саме роботодавець буде змушений сплачувати податок до бюджету.

Податківці обгрунтовують таку позицію положеннями пп. “а” пп.164.2.17 ПКУ, де зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Питання 2: Як уникнути зобов’язань по ПДФО?

Уникнення додаткового податкового навантаження можливо, за умови дотримання наступних умов:

• необхідно, щоб на підприємстві був виданий керівником наказ (розпорядження) стосовно порядку, згідно з яким здійснюватиметься харчування найманих працівників підприємства;
• в розділі “Оплата праці” колективного, або індивідуального трудового договору обов’язково повинно бути положення, що роботодавець забезпечує харчування працівників (усіх без винятку працівників, сезонних, штатних і ттп). Якщо відшкодування витрат на харчування працівників обумовлено в колективному договорі, або в індивідуальних трудових договорах, укладених з працівниками (у розділі “Оплата праці“), то можна стверджувати, що такі виплати проводяться у зв'язку з відносинами трудового найму;
• в положеннях договору зі сторонньою організацією необхідно закріпити умову, що харчування працівників відбуватиметься за системою “шведського столу”, тоді неможливо буде персоніфікувати витрати роботодавця на харчування працівників.

Враховуючи вищевикладене, харчування працівників за системою “шведського столу” не включатиметься до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників, оскільки неможливо буде їх персофінікувати. Відтак, вартість такого харчування не може розглядатися як об'єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб. Слід відзначити, що така позиція підтверджується і наявною судовою практикою. Зокрема в Рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 р., по справі №2а-8918/10/0670 суд зазначив, що “питания оподаткування доходів фізичних ociб, розглядається лише у разі їx одержання безпосередньо конкретним платником податку (фізичною особою)”.