Запитайте у юриста: що треба знати про невитребувані паї та їх оренду

Що таке невитребувані паї? 

Поняття «невитребувані паї» врегульовується новою редакцією Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі по тексту - Закон).

Так, згідно ст. 13 Закону невитребуваною  є земельна  частка (пай), на яку не отримано  документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право  на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Походження невитребуваних паїв

Указом Президента України від 1995 року було прийнято рішення провести розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і кооперативам шляхом визначення розміру земельної частки в колективній власності кожного члена сільськогосподарського підприємства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Кожному члену такого підприємства було передано у власність «пай» — умовну земельну ділянку.

Права власності на такий пай підтверджувався відповідним сертифікатом.

В силу різних обставин деякі громадяни не отримали такі сертифікати, в зв’язку з чим, «виділені» паї отримали статус «невитребуваних».

Таким чином, до категорії невитребуваних земельних часток (паїв) відносяться слідуючи земельні частки (паї):

- земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку (пай);

- земельні частки (паї), на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку.

Розпорядження невитребуваними паями

За новою редакцією вже згаданого Закону невитребувані паї можуть передаватися в оренду за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Раніше ж, до змін законодавства від 01.01.2019, таким правом були наділені також місцеві державні адміністрації (щодо земельних часток (паїв), що знаходяться за межами населених пунктів).

На наш погляд, такі зміни мають виключно позитивний характер, адже надання повноважень на розпорядження невитребуваними паями лише сільським, селищним та міським радам, в певній мірі зменшує ризик оскарження договорів оренди у зв’язку з їх укладенням за межами повноважень.

Умови оренди невитребуваних паїв

За змістом ст. 13 Закону передання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв)здійснюється лише після формування їх  у земельні ділянки. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Таким чином, положення Закону надають право орендарю зареєструвати своє право оренди, що, в свою чергу, зможе захистити від передачі невитребуваного земельного паю одночасно іншій особі.

Звертаємо увагу, що невитребувані паї передаються в оренду для використання за цільовим призначенням.

Строк оренди встановлюється до дня державної реєстрації  права власності на таку земельну  ділянку, про це обов’язково має бути зазначено в договорі оренди.

Законом визначається, що усі власники невитребуваних земельних часток (паїв) повинні будуть оформити (зареєструвати) право власності на відповідні земельні ділянки до 01 січня 2025 року. Якщо до цього часу власник невитребуваної земельної частки (паю) не зареєструє своє право власності, то він вважатиметься таким, що відмовився від земельної ділянки.

Така  невитребувана земельна частка (пай) після формування її у  земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської   ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність  територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Що ж стосується власників невитребуваних земельних часток (паїв), які пропустили встановлений Законом строк оформлення свого права власності, з поважної причини, суд може визначити додатковий строк достатній для його оформлення.