Запитайте у юриста: що треба знати про дотації та компенсацію витрат на сільгосптехніку?

Відносно дотації за лютий та березень – чи є повний реєстр отримувачів? Чи був він оприлюднений, чи можливо хтось з отримувачів робив офіційні запити. В разі, якщо реєстру  для оприлюднення немає, чи є інформація про суму податку яку було сплачено всіма отримувачами дотації за лютий? В Порядку розподілу вказано П.12. …У відповідному звітному періоді ДФС надсилає Казначейству один Реєстр, в якому сума бюджетної дотації визначена одночасно щодо всіх отримувачів бюджетної дотації. Чи є в якомусь нормативному акті більш чітко окреслені строки  в  які Казначейство має зробити перерахування на отримувачів такої дотації.

- На сьогодні реєстр отримувачів бюджетної дотації офіційно не оприлюднено (ні на веб-ресурсі ДФС, ні на веб-ресурсі Держказначейства). Не доступна у відкритому доступі також інформація щодо суми податку на додану вартість, яку було сплачено всіма отримувачами дотації, - не дивлячись на вимоги п. 4 Порядку ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації № 179.

На офіційному сайті ДФС (http://sfs.gov.ua/) є можливість отримати дані про отримувачів бюджетних дотацій, якщо вони були в включені у реєстр: розділ «Інформація з реєстрів» -- «Дані реєстру отримувачів бюджетної дотації» (фактично це загальнодоступна частина електронного кабінету платника податків), однак суми дотацій для конкретних отримувачів бюджетних дотацій на цьому ресурсі не зазначаються.

Згідно з даними, наданими Казначейством, на виконання  постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 178 «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції»  Державною фіскальною службою України 13 квітня 2017 року наданий до Казначейства тимчасовий Реєстр отримувачів бюджетної дотації на загальну суму 79 967 641,43  грн по 689 сільськогосподарським товаровиробникам. Казначейством протягом дня було забезпечено перерахування бюджетної дотації 683 сільськогосподарським товаровиробникам на загальну суму 79 783 100,85 гривень. По шести товаровиробникам Казначейство не забезпечило перерахування дотації у сумі 184 540,58 грн у зв’язку з тим, що рахунки отримувачів, за повідомленням НБУ, відкриті у філіалах банків, що ліквідовані.

Стосовно строків перерахувань сум дотацій Казначейством на отримувачів дотації – таких строків нормативними актами чітко не встановлено, але прописане зобов’язання щодо щомісячного розрахунку сум дотацій до сплати кожному сільгоспвиробнику. Також, орієнтуючись на п. 13 Постанови КМУ від 8 лютого 2017 р. № 83 «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році»:

«13. На підставі отриманого від ДФС Реєстру Казначейство в автоматичному режимі перераховує відповідним отримувачам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунка Мінагрополітики.», а також базуючись на вже проведеній виплаті дотацій сільгоспвиробникам (інформація, що викладена вище), ми можемо зробити припущення, що перерахування сум дотацій отримувачам відбувається в той же банківський день, коли Казначейством було отримано реєстр із загальним розрахунком сум дотацій до сплати від ДФС.

Також зазначимо, що проблема щодо оприлюднення Реєстру на сайті ДФСУ буде піднята безпосередньо чи через Громадську раду при ДФС/Мінфіні. У разі оновлення інформації з цього приводу ми одразу направимо її Вам.

Також, як ми розуміємо (у тому числі з телефонної розмови), Вас цікавить правильність розрахунку контролюючими органами коефіцієнту розподілу бюджетної дотації відповідно до наведених вами відомостей. Ми окремо проаналізуємо це питання та направимо відповідь протягом 16.05.2017 р.

ТОВ «Кищенці» є платником єдиного податку четвертої групи. Підприємство планує подати заяву на отримання бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».  Чи відображаються в колонці 4 «Операції з постачання сільськогосподарської продукції (товарів), визначеної у пункті 2.15 статті 2 розділу І Закону» суми доходу від реалізації муки та цукру вироблених на давальницьких умовах з пшениці та цукрового буряку, вирощених товариством на орендованих площах земельних ділянок. Та чи відображати у податкових накладних на реалізацію цукру, виробленого на давальницьких умовах із власно вирощеної сировини, після порядкового номера код 2, з відображенням в таблиці 1 додатка 9 «Розрахунок податкових зобов`язань …за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку СГ України»» нової декларації з ПДВ. Можливо, для отримання дотації необхідно буде лише продавати цукровий буряк без переробки.

- Суми доходу від реалізації муки та цукру вироблених на давальницьких умовах враховуються в розрахунку питомої ваги (колонка 4). 2 2. У податкових накладних на операції з постачання цукру, виробленого на давальницьких умовах із власно вирощеної сировини код «2» не зазначається. Відповідні постачання не враховуються у сумах податкових зобов'язань та податкового кредиту, які зазначаються в табл. 1 додатку 9 до податкової декларації з ПДВ. Дотаційним постачанням буде постачання цукрового буряку.

Щодо заповнення Заяви про внесення до Реєстру дотацій, то в колонці 4 слід зазначати операції з постачання сільськогосподарської продукції (товарів), визначеної у пункті 2.15 статті 2 розділу I Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». В свою чергу, відповідно до його п. 2.15 сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - це товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Закон наводить 2 критерія, які повинні бути виконані одночасно. 

Перший - класифікаційний (щодо належності до товарної групи згідно УКТ ЗЕД).

Другий - щодо зв'язку продукції з її виробником.

Перший критерій виконується.

На наш погляд, також виконується і другий. При цьому, що стосується умови щодо переробки «на власних або орендованих потужностях (площах)», то можна нагадати визначення «сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України» (п. 14.1.235 ПКУ). В ньому зазначено, що це - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Звертаємо увагу на використані слова «у тому числі». Тому вважаємо, що за аналогією виготовлення продукції з давальницької сировини відповідає вимогам, що ставляться до сільськогосподарської продукції Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Крім того, замовник, який в повному обсязі залучає зовнішні ресурси для здійснення процесу трансформування сировини в продукцію, має бути класифікований як виробник, якщо він володіє сировиною, що використовується в якості вхідних ресурсів до виробничого процесу і таким чином, є власником кінцевого продукту (див. п. 83 «Класифікація видів економічної діяльності. Методологічні основи та пояснення (КВЕД-2010)», затвержені Наказом Держкомстату 23.12.2011 № 396.

Враховуючи вищевикладене, суми доходу від реалізації муки та цукру вироблених на давальницьких умовах враховуються в розрахунку питомої ваги (колонка 4).

Між тим, зазначаємо, що позиція податкових органів з цього питання ще не оприлюднена.

Щодо права на дотацію по операціям з реалізації цукру виробленого на давальницьких умовах

Види економічної діяльності сільськогосподарського товаровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації наведені в пункті 161.3 статті 161 розділу VI Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Змістовно вони не співпадають з загальним переліком сільськогосподарської продукції (товарів), у значенні визначеному у пункті 2.15 статті 2 розділу I Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Такі (дотаційні) види діяльності викладено відповідно до зазначених в законі кодів КВЕД, зокрема коду  01.13, в т.ч. вирощування цукрового буряку.

Код КВЕД-2010 (за умови здійснення відповідного виду діяльності) слід зазначити у гр. 5 Заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

В той же час виробництво, у т.ч. рафінацію, цукру (сахарози) та замінників цукру із соку цукрової тростини, цукрового буряку, клена та пальми слід класифікувати за кодом 10.81 «Виробництво цукру». При цьому сільське господарство (тобто діяльність за кодом 01) не включає діяльність із подальшого перероблення сільськогосподарської продукції, класифіковану в розділах 10 «Виробництво харчових продуктів» (див. Пояснення до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010).

У законі серед видів діяльності, які надають право на дотацію наведені окремі коди з розділу 10 «Виробництво харчових продуктів» (10.11, 10.12, 1051) КВЕД, але вони не стосуються виробництва цукру.

Таким чином, вважаємо, що у податкових накладних на операції з постачання цукру, виробленого на давальницьких умовах із власно вирощеної сировини код «2» не зазначається. Відповідні постачання не враховуються у сумах податкових зобов'язань та податкового кредиту, які зазначаються в табл. 1 додатку 9 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Між тим, дотаційним постачанням буде постачання цукрового буряку.

Підкажіть, будь-ласка, чи не маєте Ви інформації щодо механізму компенсації за придбання с/х техніки? 

- Кабмін постановою від 01.03.2017 р. № 130 затвердив відповідний порядок компенсації (далі - Порядок, див. додаток). Він набирає чинності з дати офіційного опублікування, але на сьогодні його ще офіційно не опубліковано. Тому цей документ ще не набрав чинності. Для отримання часткової компенсації потрібно звернутись до державного банку (судячи з тексту Порядку - до будь-якого, а не тільки ощадного). При цьому до такого банку необхідно надати: 1) заявку - форма повинна бути затверджена Мінагрополітики. На сьогодні вона ще не затверджена; 2) підтвердні документи у наступному складі: - копія платіжного доручення (щодо оплати відповідної техніки/обладнання);

- акт приймання-передачі техніки та обладнання;

- свідоцтво про державну реєстрацію техніки (якщо техніка підлягає обов’язковій державній реєстрації). Надання до банку інших документів не передбачено. Враховуючи це, не має підстав вимагати їх у контрагентів. При цьому зазначимо, що п. 10 Порядку зазначає про те, що оплата техніки/обладнання повинна бути здійснена саме через державний банк:

«<…> 10. Часткова компенсація надається сільськогосподарським товаровиробникам на безповоротній основі у розмірі 20 відсотків вартості техніки та обладнання (без урахування податку на додану вартість), зазначеної в акті приймання-передачі та інших документах, що підтверджують оплату через державний банк і придбання до 1 грудня поточного року техніки та обладнання. <…>»

Формулювання норми є двозначним, однак з метою мінімізації ризиків рекомендуємо враховувати зазначену вказівку. Щодо ступеня локалізації, то відповідно до Порядку визначати його самостійно сільськогосподарським виробникам з метою отримання компенсації не потрібно. Перелік техніки та обладнання, вартість яких може бути частково компенсована, визначається комісією при Мінекономрозвитку та оприлюднюється на офіційних сайтах Мінекономрозвитку та Мінагрополітики. При цьому саме така комісія під час формування зазначеного переліку враховує ступінь локалізації. Гранична дата оприлюднення переліку Порядком, на жаль, не визначена. Між тим, заявки на включення до цього переліку в 2017 року будуть прийматися до 1 травня. Тому є підстави вважати, що перелік з’явиться не раніше цієї дати. Також зазначимо ступінь локалізації - це питома вага вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного виробництва у собівартості техніки і обладнання (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу»). Формула щодо його визначення міститься у відповідному порядку, затвердженому постановою Кабміну від 27.05.2013 р. № 369. Далі у додатку наводимо текст Порядку, яким визначені правила отримання зазначеної компенсації.