Загроз для озимих зернових немає — НААН

Про це свідчать дані аналітичної довідки про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні, передає прес-служба НААН.

«За спостереженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН замерзлий ґрунт нівелює негативну дію високого снігового покриву. Інтенсивне танення верхнього шару снігу за денних температур 5−9°С тепла зумовило утворення снігової кірки (насту) товщиною до 10 мм», — йдеться в повідомленні.

Снігова кірка знаходиться всередині снігового покриву: рослини покриває сніг висотою 5−6 см, вище — снігова кірка і знову сніг висотою до 15 см крупнозернистої структури. Поки що загроз для озимих зернових немає, однак при подальшому насиченні водою від танення снігу та поверненні морозів може утворитися льодова кірка.

«У Харківській та Житомирській областях за даними наукових установ на полях з пониженими ділянками рельєфу відмічається утворення льодової кірки, товщина якої становить 1,6 та 4 см відповідно, а ступінь розповсюдження 9 балів. На окремих полях відмічається пошкодження низькими температурами листків озимих культур до 10−20% приблизно на 0,3−0,5 см листової пластини», — зауважують в НААН.

Так, станом на 22 лютого після найбільших морозів у другій декаді лютого, запаси цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої, за результатами відібраних монолітів науковцями Інституту сільського господарства Степу НААН, у третій декаді вересня були оптимальними і становили 20,8−21,1% на абсолютно суху речовину, а за сівби у середині жовтня — були нижчими і коливалися у межах від 17,1 до 18,5%, в ячменю озимого — 21,4−22,2% та 17,3−17,7% відповідно, що сприяло підвищенню здатності рослин протистояти впливу негативних від'ємних температур.

«За результатами аналізів відібраних монолітів від 22 лютого науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН встановлено, що рослини озимих культур мають добру регенераційну здатність при їх відрощуванні. Ступінь перезимівлі рослин оптимальних строків сівби в середньому за сортами становить 98−99% рослин та 97,2% стебел. На даний час стан рослин озимини оцінюється як задовільний та добрий», — додають науковці.

Таким чином, у подальшому догляд за рослинами у посівах озимих зернових культур базуватиметься на їх фізіологічному стані під час відновлення весняної вегетації (середньо-багаторічна дата — 4 квітня), розвитку рослин, перебігу погодних умов, ресурсного забезпечення суб'єктів господарювання.

«Якщо в лютому бувають ранні відлиги і поля звільняються від снігу, можливе проведення підживлення по мерзлоталому ґрунту, але треба пам’ятати, що ранні підживлення можуть призвести до втрати морозостійкості рослин, якщо за тривалим потеплінням (з температурою вище 4°C тепла) наступають сильні морози (нижче 12−14°С). Випадків загибелі посівів від повторних весняних морозів буває багато, але в першу чергу гинуть посіви, що підживлені у лютому», — наголошують фахівці.

За словами експертів, найбільш ефективне раннє підживлення азотними добривами посівів зі слаборозвиненими рослинами, оскільки азот стимулює додаткове кущіння. Масові підживлення необхідно провести значно пізніше, після підсихання поверхні ґрунту на посівах з добре розвинутими та розкущеними рослинами, які суттєво не страждають від часткового травмування.

«Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур переважно добрий, проте, на листових пластинках нижнього ярусу ячменю озимого спостерігається розвиток септоріозу та гельмінтоспоріозу. Поширеність мишовидних гризунів в умовах цього року незначна і не перевищує економічного порогу шкідливості», — підсумували у НААН.

Нагадаємо, на Дніпропетровщині планують збудувати завод з переробки кукурудзи.