Заборонені вагони: на що вплинуть санкції РНБО проти російських залізничних операторів

Санкції РНБО зачепили не лише російські інтернет-сайти та українські підприємства, розташовані в окупованому Криму. «Укрзалізниця» 18 травня цього року заборонила використовувати для перевезень територією України вантажні вагони «Федеральной грузовой компании» (ФГК) - «дочки» РЖД. Заборона також стосується вагонного парку російських операторів "Сбербанк Лизинг", "СГ-транс", "НефтеТрансСервис", "Первая Грузовая Компания", ""Промтрансинвест", "Рейл 1520 Сервис", "Агрокомплекс" та "Астон Продукты Питания Ингридиенты".

На відміну від санкцій для російських інтернет-ресурсів санкції для російських залізничних операторів не викликали особливого ажіотажу в Україні та Росії. Наприклад, у коментарі одному з російських видань генеральний директор ФГК Алєксєй Тайчєр заявив: його компанія «не бачить ніяких проблем», аби протягом двох тижнів забрати з території України свої шість тисяч вагонів. За словами Тайчєра, на український ринок припадає приблизно 5% від загальної структури  перевезень ФГК. За даними російських ЗМІ, станом на січень 2017 року у своєму розпорядженні «Федеральная грузовая компания» мала 149 тисяч вантажних вагонів, «Первая грузовая компания» - 170 тисяч вагонів. 

«Укрзалізниця» взагалі офіційно не коментувала заборону працювати в Україні згаданим вище вантажоперевізникам. На час виходу цього тексту офіційної відповіді від УЗ на запит Agravery.com не надійшло.

Але, нагадаємо, що цієї осені черговий рекордний врожай зернових у 66 мільйонів тон загальмувався через дефіцит вагонів-зерновозів. Здається, залізничникам вдалось вирішити логістичні проблеми. У січні-квітні 2017 року залізницею уже перевезли 110,5 мільйонів тон вантажів, що на 3,8% більше від аналогічного періоду попереднього року. Зерна було перевезено 13,5 мільйонів тон, що на 37,9% більше рік до року. За даними он-лайн системи «Укрзалізниці», станом на 24 травня було вільних 3656 вагонів-зерновозів. З цієї кількості власне УЗ належало 3387 вагонів-зерновозів. Чи не трапиться так, що без російських вагонів, які складали близько 20% від вагонного парку, зерно та інші вантажі нікуди не поїдуть?

Читайте також: Зерно у пастці: чому для врожаю-2016 не вистачає транспорту

Чи будуть збитки?

Олександр Кава, заступник міністра інфраструктури у 2014-2015 роках, розповідає, згадані вище російські залізничні компанії на постійній основі оперували в Україні парком у 15 тисяч вантажних вагонів. Для порівняння: кількість вагонного парку «Укрзалізниці», за словами експерта, зараз становить 70 тисяч вагонів. Кількість російських вагонів, які епізодично залучались для роботи в Україні, підрахувати складно. «Цілком була поширена практика, коли російський вагон використовували для вивозу руди в Україні до портів, а потім цей вагон перекидали на роботу взагалі на Далекий Схід», - каже Кава.

Павло Руденко, аналітик компанії ЦТС-Консалтинг деталізує: 2016 року у російських вантажних вагонах Україною було перевезено 70 мільйонів тон вантажів. Це становить 20% від всього обсягу вантажів, перевезених залізницею минулого року. При цьому йдеться як і про транзитні, так і про внутрішньоукраїнські перевезення. «Перевезення російськими вагонами традиційно були на другому місці за обсягом вантажоперевезень в Україні через значні обсяги російського транзиту та об’єми торгівлі України з РФ», - каже аналітик.

 Олександр Кава каже: після того, як російські компанії заберуть свої вагони з території України, то не доведеться говорити про заміщення дефіциту вагонного парку. Доведеться говорити про втрату «Укрзалізницею» власне вантажів для перевезення та прибутків від транзиту. Можливо, навіть доведеться скоротити декілька тисяч працівників УЗ.

Руденко налаштований не настільки песимістично. За його словами, на російські залізничні компанії, що потрапили під санкції РНБО, припало лише 4% від загального вантажообороту залізницею у 2016 року. Також – лише 20%   усіх вантажів, перевезених російськими вантажними вагонами Україною у 2016 році. При цьому 85% вагонного парку тих компаній складали піввагони. «У певному вигляді ця ситуація нагадує ситуацію із російськими соцмережами: наче як і не можна користуватись, але можливість скористатись є», - каже експерт.

Такої ж думки дотримується і Дмитро Яблоновський, старший економіст Центру економічних стратегій. Експерт наголошує: на відміну від України, в Росії перебуває у приватній власності великий парк вантажних вагонів. Санкції не забороняють російським вантажоперевізникам працювати в Україні. Санкції працюють лише проти певного переліку компаній. І ця обставина аж ніяк не завадить зайти на український ринок іншим російським приватним вантажоперевізникам.

Але тут проблема буде не у наявності/відсутності вантажів у внутрішньому та транзитному сполученнях, за перевезення яких УЗ може отримати свої прибутки. Проблема буде у тому, що в Україні по факту нема своїх приватних залізничних компаній, які б мали достатньо великий вагонний парк, аби самостійно закривати весь спектр перевезень. Яблоновський наголошує: УЗ не поспішає як і реформувати структуру компанії, так і тарифні ставки, аби бізнесу нарешті стало вигідно купувати власні вагони.

Читайте також: Dolce vita по-закарпатськи: як заробити на бізнес на лекварі, сиропах та соках

Зерно таки не поїде?

Від російського вагонного парку суттєво залежить  зернова логістика в Україні. Леонід Козаченко, нардеп та голова Української аграрної конфедерації, розповідає: із наявних десяти тисяч вагонів-зерновозів близько двох тисяч належали якраз російським залізничним операторам. Якщо росіяни таки заберуть свої зерновози, то перевезення зерна до портів стане ще проблемнішим.

Теоретично, замінити дві тисячі російських зерновозів можна. Наприклад, взяти такі ж вагони в оренду у країнах Балтії або Білорусі, де діють такі ж стандарти щодо ширини залізничної колії. Однак потрібної кількості вільних вагонів там навряд чи вдасться знайти. Україна могла б самостійно за рік побудувати необхідні дві тисячі зерновозів. Але  в «Укрзалізниці» нема достатньо фінансових ресурсів, аби купити одразу стільки вагонів.

Нагадаємо, «Укрзалізниця» планувала у 2017 році придбати 1071 новий вагон-зерновоз. Гроші на придбання такого рухомого складу УЗ мала взяти із підвищення на 25% тарифів на вантажоперевезення. Такий крок Мінінфраструктури досі не погодило. Тому в компанії вирішили замовити 1071 зерновоз, але перероблений із вагонів-мінераловозів. Втім, поки що УЗ отримала лише 174 нових піввагони. А тендер із закупівлі ще 2,5 тисяч вантажних вагонів довелось оголосити повторно.

Найкраще було, на думку нардепа, аби спочатку «Укрзалізниця» таки вирішила проблему із нестачею вантажних вагонів. А потім вже приймати рішення про заборону працювати в Україні російським залізничним операторам.

Павло Руденко каже, що, ймовірно, перевізники почнуть використовувати парк російських компаній, що не потрапили під санкції,  аби закрити дефіцит тих же вагонів-зерновозів. Тому не варто очікувати суттєвого впливу санкцій проти російських компаній на залізничну логістику в Україні. Зрештою, як нагадує експерт, проблеми залізничних вантажоперевезень криються не у кількості вагонного парку, а у операційній ефективністю їх використання. Потрібно вирішувати проблеми локомотивами і вагонами, регулярність поставок палива і комплектуючих. Зокрема, проблему посилення пропускної здатності під’їздних шляхів до портів.

Руденко наголошує: чим ефективніше буде вирішене питання з даними факторами, тим кращою буде оборотність вагонів і менший простій. Якщо вдасться досягти менших показників простою вагонів, то вдасться і здійснити більше перевезень залізницею упродовж року.

Читайте також: Контроль вартості: наслідки відмови держави від регулювання цін на їжу