За підсумками 2022 року загальний обсяг споживання мінеральних добрив складе близько 2-2,9 млн тонн

За підсумками 2022 року загальний обсяг споживання мінеральних добрив складе близько 2-2,9 млн тонн.  

Про це повідомив Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF. За його словами, це на 40-55% менше, ніж минулого року, коли обсяг ринку складав 4,75 млн тонн.

«Це попередні доволі оптимістичні оцінки. Зернова угода дала аграріям обігові кошти, тому вони змогли збільшити обсяги закупівлі добрив та ЗЗР. З листопада ринок почав зростати, аграрії закуповуються на весну 2023 року. Ми, відповідно, не знижуємо навантаження. Є стійкий платоспроможний попит, який до початку січня подвоїться. Ми маємо всі підстави прогнозувати зростання врожайності у 2023 році», – зазначив Арестархов.

За його словами, найбільшим попитом на українському ринку користувалась аміачна селітра – споживання оцінюється 600 тис. тонн – 1 млн тонн. Попри різке зменшення обсягів споживання, друге та третє місце за популярністю посідають складні добрива (NPK , NP , DAP) – 620-660 млн тонн та КАС – 400-600 млн тонн.

«Селітра залишається «королевою мінеральних добрив» і, як і раніше, користується в Україні найбільшим попитом. У лідера зростання попереднього року – КАС ми бачимо падіння», – додає Арестархов.   

Основними факторами, які визначали рівень споживання мінеральних добрив у 2022 році на внутрішньому ринку, за словами Арестархова, стали війна в Україні та її прямі наслідки. 

«Зростання ціни на мінеральні добрива, зниження купівельної спроможності аграріїв, обстріли підприємств, перебої з електроенергією, порушення логістичних ланцюжків, а також втрата одного з найбільших гравців – Сєвєродонецького «Азоту» – це лише частина викликів, які довелося подолати українським виробникам в умовах війни», - зазначив Олег Арестархов. У свою чергу, зниження обсягу виручки аграріїв та скорочення платоспроможного попиту на добрива були викликані скороченням посівних площ, яке становило близько 14-16%. «З 28,4 млн га всіх посівних площ, що обробляються у 2022 році, близько 4,4 млн було засіяно цього року. Землі опинилися під окупацією або в небезпечній прифронтовій території», – зазначає Олег Арестархов. 

За його словами, попри значне скорочення ринку, окремі українські виробники не зупинились, та навіть збільшили свою частку ринку.

«Головний висновок року: коли імпорт скоротився, українська хімія вистояла та витримала удар війною. Попри величезні кадрові втрати (пов’язані з мобілізацією), попри катастрофічне падіння попиту на мінеральні добрива та попри дефіцит електроенергії, хімічні заводи адаптувались і почали поставляти стільки добрив, скільки замовив внутрішній покупець. Українські заводи почали швидко запускати власні когенераційні установки та забезпечили себе мінімальними обсягами електроенергії. Минулий рік – перевірка української хімічної галузі на міцність, перевірка на здатність тримати удар. Результат говорить сам за себе: всі 100% контрактів нашими заводами виконано, добрива для аграрного сектора є в наявності. Посівна 2023 буде забезпечена також», – зазначає Олег Арестархов. 

У 2022 році імпортери різко скоротили імпортні поставки добрив в Україну через складну та дорогу логістику та як наслідок надто високу собівартість, та через зупинку імпорту з таких країн, як Білорусь та РФ. На цьому фоні український бізнес набагато швидше адаптувався, пристосувавшись до форс-мажорів.

«В умовах війни та зруйнованих логістичних ланцюжків, українські заводи забезпечували виконання всіх взятих на себе зобов'язань та навіть продовжували здійснювати експортні поставки. Починаючи з листопаду ми бачимо відновлення ринку, зернова угода дала можливість аграріям збільшити виручку та збільшити обсяги закупівлі добрив», – зазначає Олег Арестархов.