За п’ять років експорт української кукурудзи та соняшникової олії до Китаю зріс на 30%
Ще десять років тому частка Китаю в загальному експорті української продукції становила 3%, а частка імпорту — 7,6%. У 2020 році ці цифри здаються незрівнянно малими. 14,5% від усіх експортованих з України товарів припало на Китай. Частка імпорту — 15,4%. У 2021 році позитивний тренд продовжився.
Про це розповідає Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, передає epravda.com.ua.
Зауважимо, що право на експорт ячменю до Китаю має 51 виробник, сої — 52, кукурудзи — 273. Десять компаній отримали право поставляти заморожену лохину та чорницю. Соняшниковий шрот поставляють 36 виробників, ріпаковий шрот — дев'ять, буряковий жом — два. Право на експорт замороженої яловичини мають три підприємства, молочних продуктів — 35. Триває процедура акредитації українських підприємств для експорту до КНР меду.
«Головний капітал для будь-яких дружніх та партнерських взаємовідносин — це, звичайно, довіра. Без цього неможлива будь-яка співпраця. Спілкуючись з представниками бізнесу, я завжди наголошую, що недостатньо вийти на новий ринок, потрібно тримати високу планку якості продукції, що експортується», — розповідає Магалецька.
Крім того, за перші два місяці цього року українські експортери відправили в Китай товарів більш ніж на мільярд доларів. При цьому ріст становив 44%. Збільшення українських поставок до Китаю відбулося насамперед завдяки значному збільшенню експорту української аграрної продукції.
«Китай став беззаперечним лідером з імпорту кукурудзи, шроту соняшника, ячменю, ріпакової олії, м'яса великої рогатої худоби, молочної сироватки. КНР також купувала великі об'єми соняшникової та соєвої олії», — коментує голова відомства.
Слід додати, що Держпродспоживслужба активно працює над відкриттям китайських ринків м'яса птиці, борошна, риби і рибних продуктів, яєць та яєчних продуктів, пшениці, ріпаку, сорго, соєвого шроту, яблук, лохини, гороху, квасолі, черешні, кормів для домашніх тварин, комбікормів для тварин, птиці, солоду.
«Для розширення поставок потрібні не лише прямі дії компетентних органів із скасування обмежень та отримання дозволів, а й розширення логістичних можливостей і взаємні інвестиції», — підкреслила Владислава Магалецька.
Нагадаємо, в торговельно-економічних відносинах Україна і США мають прозорий план дій.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)