За місяць з початку дії зернового коридору з України було вивезено понад 1,3 мільйона тонн продовольства
Місяць, що минув після розблокування українських портів, довів життєздатність Стамбульської угоди. Але ризики досі залишаються. Про це пише Укрінформ.
«Зернова угода», укладена Україною, рф, Туреччиною та ООН у Стамбулі 22 липня, дозволила торговельним та вантажним суднам безперешкодно виходити з українських портів і доставляти аграрну продукцію в різні куточки світу. За 29 днів з початку дії домовленостей з України було вивезено понад 1,3 мільйона тонн продовольства. Таку інформацію повідомив речник Одеської військової адміністрації Сергій Братчук.
За його словами, з моменту відкриття «зернового коридору» з українських портів вийшли понад 60 суден, які доправили агропродукцію (тонни пшениці, кукурудзи, олії) до 18 країн, зокрема до портів Лівії, Іспанії, Румунії, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Єгипту та Туреччини.
Тим часом у Мінінфраструктури розповіли, що за підсумками вересня Україна може вийти на обсяг морського експорту зерна в 3 млн тонн на місяць. Загалом пропускна здатність трьох портів Великої Одеси, що наразі працюють, складає близько 5 млн тонн.
Як уточнив в інтервʼю «Економічній правді» міністр інфраструктури Олександр Кубраков, відомство планує розширювати «зернову угоду» та додавати інші порти, крім «Одеси», «Чорноморська» та «Південного». Зокрема, порт Миколаєва.
«Приблизно 40% нашої аграрної продукції раніше йшли на експорт саме з Миколаївського порту. Там багато зернових терміналів наших і міжнародних компаній. Тому, звичайно, ми хочемо, щоб він був в Ініціативі. Ми над цим працюємо”, – сказав Кубраков.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук наголосив: «Однозначно, що зради не відбулося. На рівні президента та профільних міністерств проведено колосальну роботу, яка, врешті-решт, дала можливість підписати так звані Стамбульські угоди».
Так, продовжує він, ми ще не можемо констатувати, що порти Великої Одеси працюють на 100%, але вже станом на сьогодні маємо непогані показники.
«Цифри, які озвучили в Мінагрополітики – дуже хороший результат. Уже починають фрахтуватися нові судна, зокрема, в перспективі нового врожаю. Нині стоїть завдання, щоб найближчим часом – вересень-жовтень – збільшити кількість залучених суден до 100-120 - каже експерт.
У листопаді закінчується перший етап угоди (згідно з договором, передбачено 120 днів на вивезення зернових, - Ред.). А тому дуже важливо, щоби дія «коридору» автоматично пролонгувалася.
«Надіюся, що нашим партнерам (ООН, Туреччині, - Ред.) вдасться знайти аргументи, аби з кінця листопада все й надалі працювало. За осінь ми наростимо показник, і якщо все зупиниться – це створить не тільки продовольчу кризу у світі, а й економічні проблеми для України, - стверджує пан Марчук. - Нам «зернові» гроші вкрай потрібні – і економіці, і сільгосп виробникам. Останнім доводиться йти в «мінус», продавати дешевше від собівартості. Тож чим більше приходитиме нових кораблів – тим більше ми експортуватимемо і тим швидше формуватиметься всередині країни загальна ринкова ціна на зернові. Цього дуже не вистачає».
Це безспірна дипломатична перемога України та партнерів, наголошує пані Загребельська, що стала можливою завдяки неймовірній мужності та майстерності ЗСУ
Експерт наводить конкретний приклад: скоро стартує посівна (а в південних регіонах фактично вже стартувала) по озимих культурах, але обігових коштів для неї немає. Чим це загрожує? А тим, що значна частина товаровиробників просто не сіятимуть озимі. А якщо вони не посіють, то гостріше стоятиме питання на весняну посівну 2023 року вже з ярими культурами.
Тут усе взаємопов’язано. Але у нас голоду не буде, заспокоює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. Навіть внаслідок скорочення площ – це все одно буде в кілька разів більше того, що ми споживаємо. А от світ це відчує. Зокрема, Північна Африка та країни Близького Сходу, які від нашої продукції вкрай залежні.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)