З України вивели 1,5 мільярда доларів прибутку з експорту зерна - дослідження

Про це повідомляє dw.com.

Німецький євродепутат від фракції Лівих Гельмут Шольц (Helmut Scholz) 13 листопада представив відповідне дослідження у Європарламенті.

Автори дослідження порівняли митні ціни, за якими зерно експортували з України, з ринковими цінами на той самий період на відповідні марки зерна. Як зазначають автори дослідження, 64% пшениці експортувалися з України через Швейцарію та території, що перебувають під юрисдикцією Великобританії, ще 11% — через Об'єднані Арабські Емірати та Кіпр. При цьому всі вони не були основними країнами призначення експорту.

Оскільки податки у Швейцарії, Великобританії та на Кіпрі є нижчими, ніж в Україні та багатьох країнах призначення, то експорт через них дозволяв виводити прибуток.

«Наiі оцінки потенційного виведення прибутку демонструють, що за підсумками експорту пшениці та кукурудзи, який становить приблизно 40% відсотків українського агроекспорту, близько $1,5 млрд були потенційно виведені з 2015 по 2017 рік», — ідеться у дослідженні.

За словами керівника групи авторів дослідження Томмазо Фаччіо, різниця між митними та ринковими цінами у $1,5 млдр ще не означає, що податки не сплатили, але існує ризик уникнення від їх сплати.

Він додав, що для того, аби визначити, чи були сплачені податки в Україні, потрібно перевірити податкові декларації великих українських сільськогосподарських холдингів, проте їх немає у відкритому доступі.

У дослідження також ідеться, що з другої половини 2016 р. різниця між митними та ринковими цінами скоротилася. Однією з причин цього називається ухвалення у липні 2015 р. нових податкових норм щодо трансфертного ціноутворення.

За словами Томмазо Фаччіо, існує ризик того, що виведення прибутку відбувається досі.

«В Україні ухилення від сплати податків — це справді хвороба. І ми повинні протидіяти цьому або хоча би привертати увагу до цього», — заявила Віола фон Крамон (Viola von Cramon) з фракції Зелених, яка є першою заступницею голови делегації Європарламенту щодо асоціації з Україною.

Вона додала, що бачить те саме у всіх пострадянських країнах.

У свою чергу, євродепутат Міхаель Ґалер (Michael Gahler) з фракції Європейської народної партії заявив, що ознайомиться з результатами та спробує знайти шляхи вирішення проблеми.

Нагадаємо, голова Верховної Ради Дмитро Разумков припускає, що референдум щодо ринку землі може відбутися раніше за 2024 рік, але не між першим і другим читаннями відповідного законопроєкту.