ВРУ необхідно прискорити розгляд законопроекту про конкурентно-антимонопольну реформу — експерт

Таку думку висловив В’ячеслав Ганган, адвокат, передає obozrevatel.com.

«Порти — це зовнішнє представництво України, в них заходять іноземні судна. Від того, наскільки якісно і швидко ці судна будуть обслуговувати, залежить загальне враження від країни. Це враження — значить набагато більше, ніж позиції в рейтингу Doing Business, про які так печеться влада», — вважає адвокат.

За його словами, іноземні судна в українських портах постійно стикаються з порушенням міжнародних стандартів. Починаючи від портових зборів, які приблизно однакові у всьому світі, але в Україні дещо вищі, і закінчуючи постійними штучними бар'єрами і не завжди обґрунтованими фінансовими бюрократичними витратами.

«Державі належать понад 260 причалів загальною довжиною понад 40 км — приблизно 4/5 всіх причалів в Україні. Управляє цим майном державне підприємство Адміністрація морських портів України. Вона, фактично, є природним монополістом. Здавалося б, її діяльність повинна бути предметом пильної уваги Антимонопольного комітету. Але у цієї компанії є кілька недоліків, на які АМКУ не завжди реагує», — зауважує В’ячеслав Ганган.

Він наголошує, що Адміністрація морських портів надає нерівні умови, найчастіше дискримінаційні, компаніям, які займаються однаковою діяльністю в одному і тому ж порту. Юридичною мовою це називається «антиконкурентною узгодженістю дій суб'єктів господарювання».

«Деяким компаніям шлях в порт взагалі закритий, якщо у них немає особистих домовленостей з адміністрацією: від них нескінченно вимагають, то додаткові пакети документів, то створюють бюрократичні бар'єри. Тут вже можна говорити про зловживання монопольним становищем», — пояснює Ганган.

Можлива й інша ситуація: дві компанії орендують причал. Одному з них ДП «АМПУ» надасть «дружніх» стивідора і сюрвейера, які будуть здійснювати завантаження-вивантаження на економічно вигідних умовах. А інший дістається просто причал. І їй доведеться своїми силами шукати стивідора, наймати його на ринкових умовах, окремо шукати сюрвейера. У другого підприємця будуть абсолютно інші витрати. Тобто, в наявності економічні та корупційні ризики, які важко враховувати при плануванні діяльності.

«АМКУ, розглядаючи справи за зверненням підприємців, більшою мірою захищає інтереси держави, а не бізнесу, навіть якщо констатує факт порушення конкуренції в інтересах підприємця. Тому, на жаль, звертатися до Антимонопольного комітету бізнесу не завжди ефективно. По-перше, тому що терміни для розгляду звернень в АМКУ не обмежені. Підприємець не може розраховувати на те, що його справа буде розглянута в розумні терміни», — підкреслює адвокат.

По-друге, бізнесу, який планує продовжувати роботу в порту, економічно невигідно скаржитися на природного монополіста, і тим самим налаштовувати його проти себе. А по-третє, рішення АМКУ не передбачають способу відновлення прав бізнесменів. Вони просто констатують факт порушення конкурентного законодавства і рекомендують порушників привести свою діяльність у відповідність до вимог закону.

«Для того, щоб змінити ситуацію, необхідно внести зміни в законодавство. У Верховній Раді зареєстрований законопроект №2730−2. Він значно розширює повноваження АМКУ і, серед іншого, встановлює адекватні строки для розгляду звернень. Крім того, він наділяє посадових осіб Антимонопольного комітету повноваженнями самостійно виявляти потенційні порушення конкурентного законодавства. Це робить підприємців більш незалежними: їм не треба офіційно звертатися в АМКУ», — зазначає В’ячеслав Ганган.

Таким чином, якщо законопроект буде прийнятий, роль Антимонопольного комітету, як органу, здатного захистити конкуренцію, зросте.

«Підвищиться правова визначеність і ефективність діяльності державної системи розвитку і захисту конкуренції. Це природним чином знизить корупційні ризики і створить для бізнесу більш сприятливе середовище», — підсумовує адвокат.

Нагадаємо, «Нібулон» збільшує потужності термінала філії «Голопристанська» до 98 тис. тонн.