Володимир Мокляк: Фермери відмовляються від нульової технології через те, що погано вивчили теорію

У Семенівському районі на Полтавщині з 2011 року Володимир Мокляк, засновник та керівник СФГ «Дослідне» використовує на своїх полях як традиційну оранку, так і нульовий обробіток ґрунту. Тому з власного досвіду знає позитивні та негативні сторони даної технології і готовий поділитися своїми знаннями з Agravery.com.

Коли вперше ви дізналися про технологію No-till?

– Про технологію No-till я вперше почув на початку 80-х років минулого століття, коли  працював науковим співробітником у журналі «Земледелие». Тоді почала з’являтися інформація, що у США використовують нульову технологію, яка дозволяє економити дизельне пальне, робочий час, підвищувати продуктивність праці, а також є грунтозберігаючою.

Як довго і де вивчали теорію нульової технології?

– Не буду говорити, що це щось було новим для мене. У Полтавській області ми знали про безвідвальну технологію обробки ґрунту. А на початку 2000-х років з’явилося більше інформації про No-till. Я дізнався, що у нас працюють по цій технології «Агро-Союз» у Дніпропетровській області, «Агромир» у Кропивницькому та фермер Фредерік Шавіньї в Черкаській області. Побував на різних агровиставках й спеціалізованих семінарах, вчився у практиків.

Читайте також: Троє у човні: полиця, продукти та пакети

Згодом я двічі побував в Аргентині та один раз у Бразилії. Саме там я на власні очі побачив, як працює ця технологія, навчався в аргентинському Інституті аграрних технологій та в різних господарствах, які використовують технології No-till.

Які країни сьогодні використовують цю технологію?

– Наприклад, в Аргентині раніше 85% земель оброблялися за технологією No-till, а сьогодні, думаю, вже не менше 90%. Нульові технології використовують в Австралії, США, Канаді, Бразилії.

Для використання No-till необхідна спеціальна техніка, зокрема сівалки, у чому принципова різниця між звичайною сівалкою і тією, що у вас на полі?

– Разюча різниця! Сівалка - основна складова нульових технологій, від її вибору залежить майбутній урожай. Але перед тим як її купувати, фермеру необхідно перебудувати спосіб мислення. Спочатку потрібно вивчити добре теорію, побачити як все працює, а потім починати втілювати задумане. Це складний, але перспективний шлях. Фермери не повинні думати, що No-till – це запорука успіху і, купивши хорошу сівалку, одразу отримаєш хороший результат. Потрібно також  вивчити нюанси, зокрема, правильну сівозміну, агротехніку No-till, які добрива вносити, як, коли і скільки.

Повертаючись до вибору сівалок, потрібно розуміти, що доведеться працювати по великих пожнивних рештках, наприклад, кукурудзи, часом пересушеному чи перезволоженому ґрунті. Звичайна сівалка у таких  екстремальних умовах не зможе працювати.

Сівалка для No-till повинна бути з відповідним тиском на ґрунт не менше 200-280 кг. Також потрібно зважати на якість сошників та гідравлічну систему, чи є ущільнююче колесо або закриваюче колесо тощо.

Читайте також: Блог агронома. Підсумки року: як посуха сплутала нам карти

Яка ще необхідна техніка при нульовій технології?

– No-till передбачає всього три машини: сівалка, обприскувач та комбайн.

Три машини і ти «озброєний», готовий до впровадження у господарстві технології No-till. Але, одразу скажу, що сівалка недешева.

Чи не зменшилась урожайність при No-Till?

– Жодних проблем зі врожайністю немає, вона не тільки не зменшується, а навпаки зростає з кожним роком. Давайте порівняємо звичайну технологію з No-till. Якщо рік сприятливий, випала достатня кількість опадів, врожайність майже однакова. Якщо рік посушливий, це стосується і півдня Полтавської області, у СФГ «Дослідне» ми отримуємо 1,5-2 т/га прибавки кукурудзи, а на деяких полях і 3-4 т/га проти звичайної технології обробітку полів. Але, сказати, що є чітке правило, за яким можна вирахувати, скільки отримаємо урожаю, використовуючи технологію No-till,  не можу, все індивідуально і залежить від багатьох факторів.

Читайте також: Аграрний 2020-й: що буває, коли понад рік не працює Міністерство аграрної політики

СФГ «Дослідне»  використовує як No-till, так і звичайну технологію. Можу сказати, що минулого року ми отримали прибавки: 1,5-2 т/га на кукурудзі, 0,5т/га  на сої. По соняшнику у нас не все так добре виходить, кожного року з’являються нові нюанси. Якщо говорити про озиму пшеницю та ячмінь при No-till, то вони краще зимують завдяки технології, але у деякі роки, коли великі опади у травні-червні ці переваги нівелюють, то отримуємо майже однакову врожайність.

Як змінюється склад ґрунту?

– Це питання досить цікаве. Одразу скажу, що при No-till накопичується значно більше органічної речовини, яка згодом переходить у гумус. Так, на контрольних ділянках ми 3-4 року тому робили аналіз ґрунту і цього року плануємо повторити його. Як показало дослідження на полях, які оброблялись за нульовою технологію, органічної речовини набагато більше, ніж на тих, які оброблялися традиційно. За 6 років, з 2011 року їх кількість збільшилась від 0,3% до 0,7%. Думаю, зараз їх значно більше.

При нульовій технології краще накопичується та зберігається  волога, навіть в посушливі роки, у 4-5 рази збільшилась  кількість ґрунтових черв’яків. Ми регулярно проводимо аналіз ґрунту, і я знаю, що в одному його грамі міститься мікроорганізмів більше, чим людей на землі проживає. При звичайній технології, краплі дощу розбивають структуру ґрунту, на полях утворюються калюжі, ґрунтова кірка, а коли потепліє, вода випарюється і волога втрачається.

Ви займаєтесь No-till уже багато років, на вашій пам’яті, чи були фермери, які починали використовувати нову технологію, а потім знову повертались до традиційної обробки полів?

– Кожного року я чую про такі господарства, їх досить багато. Відмовляються фермери від нульової технології через те, що погано вивчили теорію, придбали сівалку, яка не підходить.

Щоб зрозуміти настрої наших фермерів, розповім як думає один з них: «Я отримую 90-100 ц/га кукурудзи, сої – 30 ц/га, соняшнику – 30-40 ц/га, так для чого цей No-till?». Все залежить від людини. Як фермер я не маю жодного права агітувати інших за нульову технологію, адже кожний приймає власне рішення.

Читайте також: Євгеній Сапіженко: Ми можемо оцінювати вологозабезпечення рослин у кожній точці поля

Невже у нульової технології немає недоліків?

– Звичайно вони є, але їх не так багато. Основний – це те, що ми не можемо рано «зайти» у поле, затримуємося з посівною на  6-10 днів, інколи на два тижні. Потрібно слідкувати за тим, яке насіння сіємо, краще вибирати холодостійкі гібриди, які пристосовані до цієї технології. Також, я зауважив, що весняні заморозки завдають більш суттєвої шкоди посівам на полях, де застосовували No-till. Деякі фермери говорять, що при нульовій технології  можуть шкодити миші, але такого у нашому господарстві не спостерігав. Але ці недоліки не такі вже і суттєві, щоб відмовитися від нульової технології.