Від АЧС «панацеї» не існує

Від початку 2017-го африканська чума свиней дала зрозуміти, що з України вона йти не збирається. Так, за цей період (станом на 14 лютого) зареєстровано 35 спалахів хвороби у 16 областях. Карантин наразі діє у 39 неблагополучних пунктах. Африканська чума свиней — одна з найактуальніших тем, які обговорюватимуться на ІХ Міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство» за участі провідних українських та закордонних експертів.

Основні обов’язки щодо боротьби з АЧС покладені на Держпродспоживслужбу. Саме це відомство мало б за помахом чарівної палички «розібратися» з проблемою. Принаймні цього від служби очікують. Проте, давайте будемо реалістами: АЧС — проблема, яка «вплетена» у комплекс інших негараздів, з якими живе українське тваринництво. Мова йде про відсутність ідентифікації та реєстрації поголів’я у господарствах населення, простежуваності продукції (від ферми до столу). Відтак, проконтролювати куди «їде» свинина, у тому числі й з АЧС-позитивних зон, — нереально.

До того ж, Держпродспоживслужба все ще перебуває у процесі становлення, що теж перешкоджає стати їй «панацеєю» від усіх АЧС-них проблем. Тим не менш, відомству треба віддати належне — воно дуже активно працює у регуляторній площині. Разом з галузевими асоціаціями (зокрема й Асоціацією «Свинарі України»), Мінагрополітики та експертами міжнародних організацій, служба працює над змінами до Інструкції щодо боротьби з АЧС та розробкою Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення заходів біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні». Робота ведеться і над впровадженням компартментів, які дозволять убезпечити промислові свиногосподарства, по сусідству з якими виявлений спалах АЧС. Підприємства з відповідним рівнем біобезпеки зможуть не лише зберегти своє поголів’я і залишитися в бізнесі, а й не припиняти експорт продукції за кордон.

Втрати

Вкотре наголошу, що «африканка» перетворилася зі свинарської проблеми на загальнонаціональну. Про це свідчить розмір втрат. За підрахунками Мінагрополітики, у 2016-му  епіоозотія коштувала Україні 4,81 млн дол. США. З них 1,51 млн дол. — втрати галузі і 3,3 млн дол. — держбюджету. Через заходи з ліквідації та запобігання АЧС знищено більше 45 тис. свиней.

Прогнози?

Прогнозувати ситуацію з АЧС практично неможливо. Звісно, розуміємо, що кількість випадків зростатиме. Проте як і наскільки — передбачити складно. Наприклад, минулоріч ситуація була більш-менш стабільною аж до серпня, експерти навіть сподівалися, що хвороба призупинила поширення. Але за один місяць АЧС «наверстала» своє — кількість випадків, які зареєстрували, дорівнювала показникам 2015-го в цілому.  

2016-й показав, що проблема існує не лише у популяції диких кабанів і господарствах присадибників, а й у промислових підприємствах. Власне кажучи, в українських реаліях від хвороби не застрахований ніхто — ні ферма на 200 голів, ні господарство на 63 тисячі, як «Калита».

Фахівці ФАО змоделювали можливі сценарії розвитку ситуації з АЧС в Україні, згідно з їхніми результатами, цьогоріч промисловий сектор свинарства може втратити від 18,2 тис. до 1,5 млн голів свиней через АЧС (до 40% поголів’я). А присадибний — від 900 голів до 71 тис. свиней.

Будемо сподіватися, що попередній рік навчив усіх, хто серйозно займається свинарством, звертати максимальну увагу на всі ті заходи, які допоможуть ізолювати їхнє поголів’я від патогенів. А хто не встиг про це подбати – залишається лише сподіватися на вдачу.