Вибух в соцмережах: чим обурила агроекспертів Верховна Рада

У середу парламент прийняв за основу законопроект про мінімальні закупівельні ціни на молоко на рівні 4 грн / кг. Причому вказана ціна - для молока другого сорту, тобто того, що забирають переробники безпосередньо від селян. За законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села" проголосували 227 народних депутатів.
Документ передбачає, що така ціна буде поширюватися на всіх виробників молока, незалежно від форми власності. У законопроекті також вказано, що заготівельні і переробні підприємства зобов'язані розрахуватися перед виробниками молока за їх продукцію протягом семи днів.
За даними авторів законопроекту, роздрібні ціни на молоко в 3-5 разів перевищують закупівельні, а запропоновані заходи дозволять усунути несправедливий розподіл додаткової вартості в молочній галузі і зняти напруження в сільській місцевості в умовах зростання безробіття. А поголів'я великої рогатої худоби в Україні в 2014 році скоротилося на 3,2%, в першу чергу через низькі закупівельні ціни на молоко. За статистикою, Україна в 2014 році (без урахування тимчасово окупованій території Криму, частині зони проведення АТО) скоротила виробництво молока на 0,5% - до 11130 тисяч тонн.

Ініціатива викликала бурхлику реацію користувачів соціальних мереж. Профільні експерти один за одним почали писати пости щодо неправильності рішення парламентарів. 

Найпершим незадоволення кроком депутатів виразив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

А ось так про новий закон відізвався економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Реакція Максима Фастєєва, аналітика компанії Інфагро не менш логічна.

Не відстає й народний депутат Андрій Вадатурський, який голосував проти такого нововведення.

У коментарях до постів видатних молочників можна знайти не менше цікавинок. Наприклад, менеджер по Україні компанії Difco International BV Роман Пучко написав: "Opportunity cost "творожка для внучка" росте на очах!". "Відкрила стрічку. тьху. закрила стрічку", - пише Ольга Трофімцева з IDF Germany. В коментарі до іншого посту вона продовжує обурюватись: "Та популізм чистої води. І відсутність реальної парламентської демократії, коли такі закони приймаються після низки обговорень, виступів експертів, засідань комітетів, коли партії політичні не блін блоки президента чи прем'єра, а дійсно щось хоч реально вирішують самі, як політичні сили. Кароч. Я зранку вже казала: тьху".

На думку викладача Львівського національного університету Юрія Губені, такий закон потрібен для того, "щоб конкуренцію в переробці, заготівлі, дистрибуції стимулювати". Проте це не є ефективно й простіше діяти методами відомими з політекономії - ціну ми встановимо справедливу.

Вчора критичну статтю з цього приводу написала Українська аграрна асоціація. І перепостити її на своїй сторінці не забарився новопризначений очільник Держпродспоживслужби Сергій Глущенко.

В матеріалі йдеться про те, що  жодних обгрунтувань, чому обрано саме такий рівень цін, автори не наводять. Одночасно автори не надають пояснень, яка структура цієї ціни? Вона враховує вартість доставки на підприємство чи ні? Молоко від якого виду тварин мається на увазі? І т.д.

"Хочеться ще запитати у нардепів, чи знають вони, що в Україні, відповідно до вимог ДСТУ 3662-97 „МОЛОКО КОРОВ’ЯЧЕ НЕЗБИРАНЕ. Вимоги при закупівлі.”, гатунок молока визначається за фізико-хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками якості. Зокрема це загальне бактеріальне обсіменіння. Для молока вищого гатунку воно становить до 300 тис. мікробних тіл на 1 см3, для молока ж другого гатунку це до 3 мільйонів! Депутати які проголосували готові пити таке молоко?", - запитують автори статті.

По-друге. У законі „Про державну підтримку сільського господарства України” автори пропонують додати до об’єктів цінового регулювання „незбиране сире товарне молоко”. Проте депутати мабуть не зовсім розуміють суть державного цінового регулювання за цим законом.

Третє. В цьому ж законі, ст. 3 пп. 3.3.4. автори хочуть встановити, що „заготівельні та переробні підприємства” повинні розрахуватися з постачальниками протягом 7 днів з дня реалізації об’єктів цінового регулювання.

Якщо із заготівельними підприємствами ще можна зрозуміти, то стосовно переробних підприємств це є неможливим, оскільки вони реалізують вже не сире молоко, а приміром сир чи сметану. Як саме автори збираються реалізувати свою пропозицію на практиці – невідомо.

"Відверто, дуже хочеться запровадити пряму відповідальність за прийняті Радою рішення, за принципом: «Придумав? Зроби!» Хочеться побачити як всі, хто голосує за подібні популістські закони їх виконували б. Від імені Генеральної дирекції УАК, змушений заявити: передвиборчий популізм шкодить сільському господарству не менше ніж корупція чи війна. Дозволяти приймати цей проект як закон – не можна. Працюємо із здоровою частиною парламенту, щоб на друге читання «молочні популісти» цей закон не протягли", - пише генеральна дирекція УАК на чолі з Сергієм Стояновим.

фото: Pixabay