ВАР закликає Уряд доопрацювати Національну стратегію доходів із залученням представників бізнесу та експертного середовища

Всеукраїнська Аграрна Рада, у складі Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, звернулась до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та народних депутатів з проханням переглянути низку пунктів Національної стратегії доходів (НСД) до 2030 року, в якій визначено напрямок податкових та митних реформ в Україні під час війни та після її завершення.

Зокрема, ВАР виступає проти пропозиції скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору.  Вважаємо, що за поточних умов, така ініціатива призведе до зменшення надходжень бюджетів усіх рівнів, а не збільшення, як це передбачено стратегією. З початку повномасштабного вторгнення росії в України аграрії не можуть продавати більшість традиційних видів агропродукції вище собівартості. Все через ускладнення та здорожчання логістичних маршрутів України.

“Згідно даних Мінагрополітики, наразі виробництво більшості с/г культур є абсолютно збитковим. В той же час, аграрії продовжують платити фіксований податок (як плата за спрощений облік), а у випадку з податком на прибуток не сплатили б нічого. В той же час, у післявоєнні часи, скасування спрощеної системи призведе до втрати українськими фермерами конкурентоспроможності порівняно з фермерами інших країн, якщо вони не отримають аналогічні умови  по дотаціям як в країнах ЄС (від 250 євро на гектар земель в обробітку)”, - йдеться у зверненні.

Також члени Української Ради Бізнесу, закликають переглянути низку пунктів стратегії які стосуються оподаткування та роботи контролюючих органів.

Зокрема:

• Надання повноважень ДПС накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу без рішення суду. Такий підхід несе значні корупційні ризики та порушує принцип презумпції невинуватості.
• Впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО. Ця пропозиція є контрпродуктивною, її реалізація призведе до зменшення стимулів до праці, ускладнення адміністрування податків та порушення принципу справедливості, збільшенню “тіні”.    
• Ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування. Значна кількість суб’єктів господарювання, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обрала цей шлях саме задля можливості простого ведення бізнесу і адміністрування, оскільки для малого та мікробізнесу складність податкового законодавства та значні ризики загальної системи оподаткування не є відповідною.
• Звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування шляхом виключення юридичних осіб, збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму (19,5%) з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства, обліку та звітності. Україна ризикує втратити інноваційні галузі, які виросли саме завдяки стимулам ССО.
• Підвищення акцизів на пальне. Сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін для громадян та бізнесу.
• Отримання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Протирічить практиці ЄС, створює значні корупційні ризики та призведе до порушення приватності.
• Відсутність якісних індикаторів черговості реалізації етапів НСД. Це ускладнить моніторинг виконання стратегії та оцінку її ефективності.
• Концентрація зусиль виключно на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки.

“Надскладне та недружне до бізнесу податкове законодавство не здатне обслуговувати ослаблену війною економіку та сприяти швидкому економічному відновленню. Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування, спровокує ще більш агресивну модель взаємодії органів ДПС з платниками податків”, - звернули увагу члени Української ради бізнесу.

У той же час стратегія містить і низку важливих для реалізації пунктів, які представники бізнесу очікують багато років. Зокрема це мінімізація корупції, цифровізація та кроки направлені до інтеграції із законодавством Євросоюзу.

Українська Рада Бізнесу закликає Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати обговорення Національної стратегії доходів, за участі експертів та бізнес-асоціацій, надати економічне обґрунтування до зазначених у зверненні пунктів Стратегії, та врахувати пропозиції українського бізнесу.

За підсумками обговорень та розрахунків Українська Рада Бізнесу закликає переглянути Нацстратегію у низці пунктів та прийняти Кабінетом міністрів оновлену якісну редакцію НСД.