В Україні з’явиться «Всеукраїнська платформа часнику»
Незабаром в Україні з’явиться «Всеукраїнська платформа часнику», до якої зможе долучитися кожен українець. Торговельний майданчик має забезпечити малим виробникам можливість реалізації часнику та супутніх продуктів.
Про це розповіла Юліанна Мусса, керівник проєктів ГС «Асоціація виробників та експортерів часнику», передає AgroPortal.ua.
«Зараз „Всеукраїнська платформа часнику“ знаходиться на етапі розробки. Вона розрахована саме на маленьких виробників, тому що забезпечити реалізацію продукту можливо лише при правильному збереженні та транспортуванні. Часник — це складний продукт. Звісно, платформа не вирішить питання зберігання, але вона слугуватиме інформаційною дошкою, де будуть відмічені наявні сховища для часнику», — повідомляє експерт.
За її словами, імпортер також зможе відслідкувати свій товар та слідкувати за температурним режимом, в якому зберігається товар. Крім того, правильне зберігання вирощеної продукції — це велика проблема не тільки для фермерів, але і експортерів, які стикаються з питанням транспорту та відслідковуванням товару від холодильнику до кінцевого споживача.
«Будівництво сховища, обладнаного сучасними вентиляційними та холодильними системами, завдяки великому попиту на оренду камер для зберігання часнику дозволить інвесторам повернути свої кошти вже через 3−4 роки, а фермерам отримати якісний товар та гарантовану реалізацію за бажаною ціною», — пояснює Мусса.
В свою чергу Андрій Марущак, комерційний директор ТОВ «ВанДайк Технікс», стверджує, що із професійною системою зберігання часник зберігати дуже легко. Він «рідний брат» цибулі, тому системи дуже схожі, тільки більш потужні та мають невеликі відмінності.
«В Україні майже відсутні професійні сховища для часнику. Є сховища для цибулі, в яких зараз успішно зберігається часник, але особливість у тому, що для часнику, як правило, камери зберігання роблять невеликі — по 100−300 т, а для цибулі — по 0,5−1,5 тис. т, тому в них зберігати часник можна, але дуже незручно», — вважає Марущак.
Слід додати, що вартість самого будівництва сховища набагато більша, ніж вартість обладнання, і для кожного регіону буде трохи відрізнятися. Саме обладнання можна встановити як в існуючі камери чи будівлі, так і в новозбудовані.
«Сховища для часнику активно будуються в Європі (Данія, Австрія, Німеччина) та Росії. В Україні компанія реалізувала перший проєкт у 2012 році — одна камера зберігання на 90 т. Також є одне сховище, де успішно зберігають часник у двох камерах зберігання по 250 т», — підкреслює комерційний директор ТОВ «ВанДайк Технікс».
Так, ще на одному з проєктів компанії у камері, призначеній для зберігання цибулі, до цього часу (кінець лютого 2021 року) дуже гарно зберігається часник, закладений в липні-серпні 2020 року. В Україні у розробці є перспективні проєкти зі зберігання часнику, але до їх реалізації ще доволі далеко.
«Сьогодні стратегічно привабливим регіоном є Херсонська область, де знаходиться найбільше скупчення виробників овочів, і її розташування дуже вигідне для покупців. Тому, якщо буде збудоване сховище саме в цьому регіоні, воно буде заповнене на 100%. Також у будівництві сховища-складу для збереження овочів у особливих умовах з подальшим транспортуванням до мереж супермаркетів зацікавлений індустріальний парк „Біла Церква“», — коментує Юліанна Мусса.
Фахівець наголошує, не варто забувати, що правильне зберігання та правильна переробка продукту дають можливість створити додану вартість. Перспективними і довгостроковими інвестиціями є переробка часнику, а саме сухих сумішей часнику для переробки в подальшому в сфері медицини.
«В найближчих планах „Асоціації виробників та експортерів часнику“ — організувати всеукраїнську екосистему в сфері розвитку цього продукту на міжнародному ринку та приєднатися до міжнародної біржі часнику», — підсумувала Мусса.
Нагадаємо, на Львівщині планують збудувати завод з переробки картоплі.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)