В Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика»

Про це інформує Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

Зазначається, що мета проєкту — донести до всіх учасників процесу виробництва бджільницької продукції єдині правила, які допоможуть захистити інтереси бджолярів і сільгоспвиробників, зробити обопільний бізнес успішним. Інформація представлена практичними лекціями на YouTube-каналi проєкту.

«Комунікація є одним із дієвих напрямків. Крім використання комунікації на базі органів місцевого самоврядування залучених державою, також є ряд комунікаційних платформ, де, використовуючи сучасні засоби діджиталізації, можна реєструватися, додавати інформацію, отримувати повідомлення про час внесення та тип ЗЗР, а також інформацію про фізичну наявність або перебування вуликів з бджолами на тій чи іншій території», — розповідає Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За його словами, навіть зважаючи на всі зусилля, семінари, регіональні комунікаційні платформи, які міністерство активно підтримує, поки що недостатньо відсотків фермерів і бджолярів охоплюють комунікацію для того, щоб мати ідеальний результат. Саме тому важливо продовжувати розвивати комунікацію, бо ще багато роботи попереду.

«Старт проєкту „Належна бджолярська практика“ — це спосіб допомогти учасникам ринку замість звинувачень один одного вирішити їх проблеми за рахунок правильних агротехнічних правил та технологій і побудувати в Україні виробництво безпечної та якісної продукції у відповідності з нормами Європейського Союзу», — пояснює заступник міністра.

Так, належна бджолярська практика адаптована в усьому світі. Вона не тільки спрямована на максимальне збереження бджіл, але й встановлює ряд виробничих, ветеринарно-санітарних та гігієнічних вимог, яких потрібно дотримуватися протягом всього ланцюга виробництва продукції бджільництва.

«Хоча за останні три роки спостерігається позитивна динаміка, на сьогодні ситуація із загибеллю бджіл в Україні залишається досить складною. Це є результатом взаємодії факторів, а не однієї причини. Серед ТОП-причин — поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, нераціональне застосування пестицидів у сільському господарстві, зменшення природної кормової бази бджіл і несприятливий вплив змін клімату», — додає Євген Руденко, доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН України.

П'єр Кохадон, генеральний директор компанії «Сингента» в Україні, зауважує, що в усіх країнах, де працює «Сингента», компанія опікується питаннями біорізноманіття та збереження природніх ресурсів. Саме для цього було ініційовано «План успішного зростання» (Good Growth Plan) і запрошено до нього партнерів, адже боротьба зі зміною клімату і скороченням біологічного різноманіття є першочерговим завданням для відновлення сільського господарства.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовим фактором успіху та досягнення ще кращих результатів», — стверджує П'єр Кохадон.

Крім того, GBP спрямована на усунення негативного впливу зазначених факторів. Належна бджільницька практика — це встановлення діалогу між фермером та бджолярем, захист інтересів виробників, забезпечення здоров'я комах та навчання пасічників найкращим світовим практикам ведення прибуткового бізнесу.

«Ми орієнтуємося на три ключові напрямки, які будуть дієвими для уникнення масових втрат бджіл та організацію ефективної роботи українських пасік. Перший — підвищення кваліфікації бджолярів. Другий напрямок — побудова на окремій платформі системи взаємодії між бджолярами і фермерами. Третій — це контроль за виконанням тих чи інших норм, і притягнення до відповідальності в разі їх порушення», — підсумував Висоцький.

Нагадаємо, попит на дотації для бджолярів перевищив очікування у два рази.