В Україні необхідно ввести перехідний період перед забороною хлорпірифосу в АПК

Про це розповів Віктор Погорілий, керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації, передає agronews.ua.

Зазначимо, що у лютому 2020 року набули чинності зміни в європейському законодавстві, які заборонили використання інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос і хлорпірифос-метил.

«Для виконання вимоги, Україні може знадобитися перехідний період, оскільки ці інсектициди використовуються в країні для обробки посівів більшості культур, а також складів із зерном. Перехідний період також потрібен, щоб заборона не зупинила експорт зерна в ЄС», — пояснює Віктор Погорілий.

Заборона стосується сільськогосподарської продукції, яка містить залишки цих речовин більше 0,01 мг/кг. В той же час в Україні інсектициди на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу активно використовуються для обробки посівів більшості культур, а також складів із зерном. Однак державної реєстрації, як засобу обробки складів із зерном, на ці речовини немає. Всього в Україні зареєстровано 38 препаратів на основі діючої речовини хлорпірифос.

Зауважимо, що одними з найбільш використовуваних інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос є:

• Нурелл Д (Corteva Agriscience),
• Пірінекс Супер (ADAMA),
• Ріфос (Agrosfera),
• Кілер (Трастчем Ко. Лтд.).

«Період напіврозкладу хлорпірифосу складає від 2 до 4 місяців, тому на наступний рік там просто нічого не залишається. За даними Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, максимальний період напіврозкладу становить до 6 місяців. Це у випадку несприятливих погодних умов, великої кількості води. Тобто, 144 дні — і хлорпірифос розкладається на воду та вуглець. Отже, питань з наступним роком, якщо аграрії відмовляться від його застосування, немає», — вважає експерт.

Проте, проблема в тому, що аграрії вже використовували інсектициди — ще до оголошення рішення ЄС. Тож ЄБА звернулася до ЄС з проханням надати Україні 2 роки перехідного періоду, саме тому що фермери вже повносили препарати.

«І навіть, якщо зараз в Україні заборонити ці речовини, це ніяким чином не вплине на ситуацію. Також, є ще один нюанс, про який не треба забувати: альтернатив багатьом препаратам, на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу, наразі не існує», — підкреслює Погорілий.

Він підкреслює, що у разі нальоту сарани у фермера є лише кілька годин, щоб вирішити проблему. І на превеликий жаль, препаратів, які діють швидко, дуже часто немає.

«Якщо брати альтернативу, то вони так швидко не спрацюють. Вони, звичайно, спрацюють, але тоді, коли на полі вже нічого не залишиться. Тому у будь-якому випадку потрібно вести діалог із ЄС, адже клімат змінюється і кількість шкідників буде тільки зростати. І у самому ЄС фермери на півдні теж будуть стикатися із проблемою збільшення шкідників — а обробляти поля у них просто не буде чим», — коментує фахівець.

Тож наразі асоціації агровиробників пропонують актуалізувати діалог з ЄС щодо цієї проблеми, а також активно вести роз’яснювальну та консультативну роботу з фермерською спільнотою України щодо заборони використання препаратів на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу, пошуку альтернативи цим препаратам та запровадженню перехідного періоду для українських виробників агропродукції.

Нагадаємо, в УЗА вважають, що аграрії повинні відмовитись від хлорпірифосу для збереження ринку ЄС.