В Україні індекс інвестиційної привабливості знизився до рівня 2013 року

Такими є висновки нової хвилі експертного дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з юридичною фірмою «Василь Кicіль і Партнери».

«Більшість генеральних директорів членських компаній асоціації, а саме 78% вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим, і цей показник суттєво збільшився з початку року — на 16%. Ще 16% респондентів вважають поточний інвестиційний клімат нейтральним. Тільки 6% опитаних вважають інвестиційний клімат сприятливим, порівняно з 4% у першій половині 2020 року», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що оцінка динаміки бізнес-клімату теж продовжує падати. Так, 66% директорів помітили погіршення інвестиційного клімату порівняно з попередніми 6 місяцями, ще 29% переконані, що умови ведення бізнесу не зазнали змін, і тільки 5% вважають, що вони дещо поліпшились. Порівняно з початком року кількість оптимістів зменшилась удвічі, а відсоток СЕО, що помітили погіршення, дещо зріс.

«Прогнози щодо наступних пів року також погіршуються. Тільки 10% СЕО сподіваються на поліпшення інвестиційного клімату впродовж наступних 6 місяців. На початку року таких було 15% і, як демонструє поточна хвиля опитування, очікування тільки 6% з них справдилися. Далі думки розділилися — 45% опитаних вважають, що інвестклімат не зазнає змін у наступні пів року, і ще 45% прогнозують, що умови ведення бізнесу в Україні ще більше погіршаться», — додали у ЄБА.

Крім того, половина директорів, а саме 50% вважають, що новим інвесторам буде невигідно заходити в Україну протягом наступних 6 місяців, при цьому 12% стверджують, що вигідно, і ще 38% опитаних вагаються.

«Хоча за останніх пів року директори помітили не надто багато змін на краще, серед позитиву бізнес-лідери все ж виділили відносно швидке відновлення економіки після спаду внаслідок карантину, контрольовану інфляцію, зниження облікової ставки, стабільний курс національної валюти, спрощення валютних операцій, лібералізація ринку землі, впровадження державних е-сервісів», — наголошують в асоціації.

Також, до негативних факторів, таких як криза судової влади та відсутність верховенства права, відсутність зрушень у боротьбі з корупцією та значний вплив тіньової економіки додалися впровадження обмежувальних заходів, нестабільність податкового законодавства, ситуація навколо КСУ, загроза припинення співпраці з МВФ, ускладнення взаємодії з податковою та митницею, контролюючими та правоохоронними органами.

Слід додати, що генеральні директори визначають пріоритетні завдання на 2021 рік, аби поліпшити інвестиційний клімат в Україні, зокрема:

• перезавантаження судової системи,
• деолігархізація влади,
• розбудова ефективної та незалежної антикорупційної інфраструктури,
• позбавлення від бюрократії,
• зниження адміністративного та податкового тиску на бізнес,
• призначення проєвропейських реформаторів на державні посади,
• відновлення та підтримка співпраці з міжнародними фінансовими інституціями,
• реформа правоохоронних органів та результативна боротьба з контрабандою, в тому числі за рахунок посилення фіскалізації,
• встановлення рівних правил гри для бізнесу.

«Перед бізнесом і перед державою стоїть багато важливих завдань на 2021 рік. Як ми бачимо, накопичився доволі великий перелік проблем, які є наслідками як пандемії, так і внутрішніх рішень чи бездіяльності. Бізнес окреслив сфери, які потребують негайної уваги та прогресивних змін з боку держави», — коментує Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

За її словами, бізнес має надію, що президент, уряд та Верховна Рада візьмуть це до уваги при формуванні свого to-do списку на наступний рік. Вже було згаяно достатньо часу, тож тепер країна потребує правильних, рішучих дій для поліпшення бізнес-клімату та економічного розвитку.

«За результатами цієї хвилі опитування 94% респондентів вважають, що слабка судова система є однією з причин низької інвестиційної привабливості України. Це може бути пов’язано зі збігом ряду обставин: пандемія, недостатні комунікації влади про напрямок руху країни, у тому числі в контексті судової реформи», — підкреслює Андрій Стельмащук, керуючий партнер юридичної фірми «Василь Кicіль і Партнери».

Таким чином, Стельмащук переконаний, що проблема недовіри до судів має вирішуватися комплексно і включати не лише судову ланку, а й реформу системи правоохоронних органів та адвокатури. Крім того, потрібно боротися з попитом на корупцію і незаконні практики — працювати над підвищенням правової свідомості громадян і долати правовий нігілізм.

Нагадаємо, Зеленський заявляє, що Україна посилюватиме захист прав інвесторів.