В Україні хочуть заборонити використання оборотної скляної тари для розливу пива

За його словами, наразі в Україні збирається більше 50% скляної тари для повторного використання. 

«Досягти таких результатів вдалось датській компанії "Карлсберг" та її партнерам – тарним оператором, які з 2006 року інвестували мільйони гривень у розвиток інфраструктури для збирання зворотної скляної тари, що охоплює всю країну, — пояснює Євген Шевченко. — Такі ініціативи не тільки запобігають подальшому розширенню полігонів, а й створюють додану вартість в обсязі мільйонних надходжень до бюджету: лише чотири тарні оператори за 2014 рік сплатили до бюджету близько 25,3 млн гривень податків».

Однак, реалізації подібних пілотних проектів соціально відповідального бізнесу, які забезпечують стале екологічне середовище та надають тисячі робочих місць, влада не тільки не допомагає, а й намагається зашкодити. 

За словами Євгена Шевченко, окремі групи парламентарів пропонують заборонити використання оборотної скляної тари для розливу пива. Спочатку ініціатива розглядалася на рівні Кабміну за запитом асоціації виробників скляної тари «Укрскло», яка, перебуваючи у кризовому становищі, прагне отримувати більше сировини на склобій та більше замовлень від пивоварів. 

«Однак для виробництва необхідної кількості скляних пляшок у разі заборони оборотної тари за рік доведеться витратити близько 72 тис. мВт електроенергії та 56 млн куб м газу, — наголошує гендиректор компанії Carlsberg Ukraine. — Виникає риторичне запитання: чи не суперечить підтримка ідеї про заборону використання оборотної скляної пляшки одному з найголовніших пріоритетів України — руху до енергетичної незалежності?».

Прибічники заборони використання оборотної скляної тари для розливу пива стверджують, що в ЄС поворотну пляшку не збирають, тоді як директива Європарламенту 2008/98/ЄС законодавчо закріплює пріоритет повторного використання склотари над її переробкою та захороненням, зауважує Євген Шевченко.

«Наразі в Україні застосовується до скляної пляшки найбільш пріоритетний підхід — запобігання утворенню відходів — найвищий щабель піраміди, у вигляді якої прийнято зображати принцип поводження з ТПВ, — пояснює фахівець. — Натомість пропонується обрати підхід, який знаходиться аж на третьому щаблі, — він не тільки суперечить інтересам суспільства та держави і грубо порушує міжнародні зобов'язання України». 

Виробники скляної тари після відхилення запиту Кабміном знайшли підтримку у парламенті, розповідає Євген Шевченко.

 «До законопроекту N2971-д щодо дерегуляції пивоварної галузі народний депутат Олег Кришин, який є головою наглядової ради ТОВ "Вільногірське скло" — одного з найбільших в Україні виробників скляної тари, вніс поправку, яка пропонує заборонити оборотну скляну тару, — зауважує гендиректор компанії Carlsberg Ukraine. — Таке рішення Верховної Ради завдасть значних збитків компаніям, які протягом останніх років робили значні інвестиції у розвиток системи збирання тари, та населенню, яке отримує від здавання пляшок — хоча й мінімальний, однак необхідний для виживання дохід».

Наразі в Україні пляшка на склобій у пункті вторинної сировини коштує 12 коп, тоді як пляшка, яка збирається як оборотна, — 40 коп. 

Євген Шевченко зауважує, що співвідношення вартості оборотної скляної пляшки до нової становить 114%, тобто більш ніж удвічі. 

«Ця різниця буде включена у вартість продукту для кінцевого споживача, тоді як пляшки прямуватимуть на полігон чи будуть перетворюватися на купу битого скла, — пояснює фахівець. — Іншими словами, депутати пропонують відправити мільйонні інвестиції міжнародного та українського бізнесу на звалища».

На думку Євгена Шевченко, влада повинна відійти від практики порушення чесної та прозорої конкуренції на ринку та захисту окремих бізнесів за рахунок інших галузей. 

Примітно, що в Німеччині, згідно з законодавством, частка оборотної склотари для розливу пива повинна становити не менше 72%. У разі невиконання цього нормативу вводиться застава на одноразову тару у розмірі 0,25 євро за пляшку. У Швеції, Данії та Фінляндії держава стимулює збирання оборотної скляної тари за рахунок високого податку на її утилізацію. У Фінляндії збирають до 100% скляної тари, в середньому пляшка обертається 33 рази. У Швеції кількість напоїв у одноразовий скляній пляшці не перевищує 2%. 

Читайте також:

Ми розраховуємо, що Україна найближчим часом подвоїть експорт до Таджикистану — Балдинюк

Податкова лібералізація, дерегуляція та земельні аукціони — над чим працювали депутати минулого тижня