Українських експортерів меду в ЄС звинувачують у фальсифікованій продукції

Про це повідомляє DW.

Одне з найбільших об'єднань виробників агропродукції Євросоюзу Copa-Cogeca в лютому заявило про кризу на ринку меду.

«Життєздатність бджільництва в Європі сьогодні під загрозою. Причиною кризи у Copa-Cogeca називають неприйнятну конкуренцію, яку європейському меду складає зростання імпорту продуктів, які продаються як у якості меду за вкрай низькими цінами з третіх країн, передусім Китаю та України», — зазначено в повідомленні.

Варто додати, що визначення меду в законодавстві КНР не відповідає нормам у ЄС. Експерти оцінюють, що загальний обсяг китайського імпорту меду складається з 70% цукрового сиропу та 30% меду.

«Зростання імпорту українського меду спостерігається з 20 тис. т 2013 року до 47 тис. т 2017 року та падіння цін на нього до 1,69 €/кг у 2019 році. Ці обсяги та ціни дають підстави для підозри, що в Україні використовують цукровий сироп, який неможливо виявити», — інформують у Copa-Cogeca.

Таким чином, для виходу з «кризи» в Copa-Cogeca запропонували понад 15 кроків, яких компанія очікує від ЄС. Серед них детальне маркування походження меду, підтримка бджолярів у Євросоюзі та просування «європейського меду».

«Copa-Cogeca намагатиметься переконати Єврокомісію та євродепутатів вдатися до дій», — запевнив Етьєн Бруно, керівник робочої групи з меду Copa-Cogeca.

«Закиди Copa-Cogeca — це лише чутками і наклепи. Кожен кілограм українського меду, який потрапляє до ЄС, відповідає вимогам ЄС», — наголосив Тарас Качка, торговий представник України.

Слід додати, що 6 лютого набрав чинності наказ Мінекономіки про вимоги до меду. Визначення меду в ньому є обов'язковим і фактично повторює норми Євросоюзу. Раніше стандарти були добровільними.

«Український експорт відповідає вимогам ЄС задовго до цього наказу. Якщо хтось і може шахраювати з українським медом, то це дистриб'ютори всередині ЄС», — стверджує Тарас Качка.

Проте, підозри щодо України засновуються лише на аналізі цифр, оскільки можливості робити лабораторні тести організація не має.

«Коли аналізуєш статистику щодо України, то це щось цілковито божевільне. За даними Євростату, у 2011 році ЄС купив в Україні 5 тис. т меду, 2015 року — 20 тис. т, а у 2017 році — 47 тис. т. Таке зростання не можна пояснити лише початком дії зони вільної торгівлі», — наголошує Етьєн Бруно.

Віцепрезидент Спілки пасічників України Андрій Бажин запевняє що лабораторії в ЄС виявляють всі фальсифікації, тоді як в Україні мають можливість робити аналізи лише на додавання цукру в мед.

«Компанії в ЄС, які купують мед в Україні, вимагають від нас робити всі аналізи в європейських лабораторіях. З України до ЄС може потрапляти певна кількість меду-фальсифікату від однієї-двох компаній-експортерів, але загалом в Україні якісний мед, ми, пасічники, не виробляємо такий продукт, як виробляють у Китаї», — зауважив експерт.

Нагадаємо, у 2019 році експорт меду з України збільшився на 12,7%.