Українські фермери переймали голландський досвід ведення молочного бізнесу

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ).

Організаторами виступили АВМ, Всеукраїнська Аграрна Рада, Голландсько-Український Молочний Центр та компанія «Дикун», за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

На офіційне відкриття заходу завітали Радник з питань сільського господарства Посольства Нідерландів в Україні Кароліна Спаанс, директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша та голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

«Голландський день молока ставить за мету принести голландський досвід, інноваційні технології, продукти та знання в українські умови. Сьогодні ми спілкуватимемось, встановлюватимемо контакти і сподіваємося, що почнемо реалізовувати нові ініціативи. Міністерство економіки Королівства Нідерландів буде сприяти продовженню співпраці між нашими країнами у молочному секторі», — говорить Кароліна Спаанс.

«Хочеться подякувати всім учасникам семінару, за те що приїхали у розпал сезону. Не дивлячись на усі перипетії, сьогодні є жага до знань. Крім того, на цьогорічному Голландському дні молока ми обговоримо три основних питання: цінове, нодулярний дерматит і що буде з оподаткуванням у 2017 році», — говорить Андрій Дикун.

Особливістю цьогорічного Голландського дня молока було проведення майстер-класи від Нідерландських експертів на теми «Сигнали корів» та «Оцінка екстер’єру корів».

Голландський фермер Йос Кнуф розповів про використання селекції на його фермі та наголосив на її важливості й необхідності.

«Досконала конституція корів допомагає досягти вищого вмісту протеїну в молоці. Для прикладу порівняйте: у нас 65 корів за своє життя дають більше ніж 100 000 кг молока. А тепер порівняйте цю цифру із надоями на своїх фермах», — додає Йос Кнуф.

Закривав теоретично частину Голландського дня молока незалежний експерт з розведення ВРХ Хуб Пік. Він розповів про способи покращення породи, селекцію, її важливість в сучасному світі та роль у формуванні ферми.

«Ми в Нідерландах постійно збираємо дані про тварину. А саме добовий надій, лабораторне дослідження молока, всі випадки захворювання конкретної корови — це все дає змогу на генетичному рівні покращувати наступні покоління», — говорить Хуб Пік.