Україні потрібно створювати робочі місця, щоб повернути українців додому, - Андрій Дикун

Український аграрний сектор має перейти із сировинної моделі виробництва в агросекторі на виробництво із доданою вартістю. Це створить нові робочі місця, що заохотить повернутись тих українців, які виїхали за кордон. Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун під час круглого столу «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення».

Під час заходу, організованому за підтримки Європейського Союзу та Світового банку, Андрій Дикун наголосив, що Україні потрібен “План Маршала” для аграрного сектору.

“Після нашої перемоги перед нами стоятиме ключове питання – повернути українців в Україну. Для цього, окрім безпеки, нам потрібно запропонувати гідну роботу. Тож маємо для цього перетворити сільське господарство з сировинної моделі виробництва на виробництво із доданою вартістю. Тому настав час відверто говорити про “План Маршала”, який, разом з тим відновить агросектор України. Якщо все залишиться як є, ми не повернемо назад мільйони наших людей”, - наголосив Андрій Дикун.

Окрім дієвого плану відновлення, який дасть змогу аграріям по всій країні планувати своє майбутнє після перемоги, вже зараз потрібно звернути увагу на три категорії аграріїв, зазначив Андрій Дикун.

Перша категорія  - це ті, що залишились на окупованих територіях. Окрім бойових дій та проблем пов’язаних з життям в окупації, на аграріїв на непідконтрольній території чекають тиск з боку українських правоохоронців після визволення.

“Згідно з чинним законодавством, робота с/г підприємства на захоплених територіях автоматично вважається колаборацією. Втім, і там потрібно працювати, щоби прогодувати себе свою сім’ю, а іноді й все село. Відсутність чітких правових норм для підприємницької діяльності на непідконтрольних територіях - це велика проблема, бо наші люди налякані, і бояться потрапити під кримінальні справи після визволення. Відповідний законопроєкт вже лежить у парламенті, він розмежовує, чим можна займатись на окупованих територіях, а що вважатиметься співпрацею із загарбниками. Залишилась політична воля для його ухвалення”, - стверджує голова ВАР Андрій Дикун.

За словами Андрія Дикуна, друга велика частка аграріїв також страждає від бойових дій. Поля цих господарств здебільшого заміновані і робота на них не може поновитись через нестачу саперів ДСНС.

“Сьогодні важко оцінити скільки тисяч гектарів забруднено вибухонебезпечними предметами. Розуміємо, триває війна, ДСНС працює на об'єктах інфраструктури: лікарнях, навчальних закладах, адміністративних будівлях. Сільське господарство поки що на задньому плані. Але не можна забувати, що це наша економіка, і ці підприємства мають запрацювати. Тут маємо полегшати доступ приватних компаній із розмінування до робіт в Україні”, - додав Андрій Дикун.

Третя частина аграріїв страждає від нестачі фінансування. Внаслідок бойових дій багато підприємств знищено або розграбовано. Окупанти вивозили техніку, запчастини та зерно. У аграріїв не вистачає коштів, щоб розпочати посівну: немає насіння, добрив ЗЗР.

“Є господарства, які знищені вщент. Ці фермери не попадають під програми класичного кредитування. Натомість, їх власники та робітники знають свою роботу і можуть швидко відновити господарство. Для цього потрібно створити міжнародний фонд, який допомагав би відновлювати ці підприємства шляхом надання грантів. Інакше самотужки важко поновити роботу швидко і на гідному рівні”, - заявив Андрій Дикун.