Україна у вогні: чому горять поля та як запобігти лиху?

Коли температура повітря вища за +35, навіть помах сигаретою може стати причиною пожежі, говорить директор ПАФ «Батько і син» Ярослав Микитчин.  Жаринки падають на стерню, від чого та може спалахнути. У його селі через це вигоріло ціле пасовище площею 10 га. Також потрібно слідкувати за дітьми, наголошує господар. «Пам’ятаю, як у нас загорілось поле через необережне поводження із сірниками. На щастя, ми швидко ліквідували вогонь», - ділиться Ярослав.

Проблема пожеж загострюється під час та після збиральних робіт – літня спека, стерня та суха трава створюють всі умови. Однак окремої статистики по конкретних випадках вогню у полі не веде ані Мінагропрод, ані ДСНС. На сайті останньої щодня повідомляють, що в різних областях України горить сухостій, стерня та ліс. До 21 липня було чотири випадки загорання зернозбиральної техніки. А вчора, 25 липня, повідомили про пожар на фермерському господарстві в Херсонській області. 

Фахівець Асоціації виробників молока Ігор Присяжнюк поділяє причини пожеж  на дві групи. Перша стосується недбальства людей. Наприклад, у посадці поруч не загасили багаття - вогонь перекидається на лан. Хоча прес-секретар Держлісагентства Валентин Колєчкін зазначає, що частіше вогонь, навпаки, з поля переходить на ліс. Друга причина – навмисні дії. Ігор Йосипенко («Агрофірма «Милівська») розповідає, що цього року зловмисники підпалили його поле. Про те, що пожежа не є випадковою, свідчать загнуті колоски, знайдені погаслі сірники, а також сліди, що ведуть на 3 м углиб поля від дороги.  Акт підпалу зафіксували пожежники та ДСНС.

Деякі господарі навпаки самі собі завдають шкоди. Переважно, за рахунок спалення стерні.  Як уже писав Agravery.com, це дуже небезпечно та шкідливо для ґрунтів. «Я категорично проти спалювання стерні, у своєму господарстві я забороняю це робити. Взагалі, коли бачу таку ситуацію на полях, я думаю, де наші правоохоронні органи та екологічні інспекції, які мають контролювати це? У мене у сусідньому із нами господарстві нещодавно палили залишки кукурудзи, вогонь перекинувся і на наші поля, пошкодивши у нас невеликі площі – довелось виїздити і гасити», - розповідає голова ПП «Синюха» Ольга Голобородько.

Врятувати поле від вогню: практичні поради фахівців

Минулого тижня Agravery.com разом із представниками Головного управління ДСНС України у Київській області здійснили рейд у ДП «Лан» у місті Яготин. Рятувальники оглянули сільгосптехніку, поле, а також провели інструктаж щодо заходів безпеки та вручили працівникам інформаційні листи.

Щоб уберегти колоски від полум’я фахівці вживають ряд заходів. Головний агроном ДП «Лан» Григорій Пономаренко розповідає, що на випадок пожежі необхідно тримати плуг. Якщо раптом виникне іскра, вогонь не розповсюдиться по зораній землі. За його словами, поле потрібно ділити на частини (понад 50 га – на дві, понад 100 га – на три) та оборювати їх також. В такому випадку, якщо пожежа охопила одну ділянку, другу вдасться зберегти. Так само потрібно оборювати поле по периметру, щоб вберегти хліб від пожежі у лісосмузі неподалік. Ярослав Микитчин радить з цією метою використовувати дискову борону. За його словами нею набагато легше маневрувати, ніж плугом. Також він додає, що під час збиральних робіт обов’язково поруч має стояти водовоз з мотопомпою та пожежним рукавом.

Окрему небезпеку як для врожаю, так і для життя людей становить несправна сільгосптехніка. Наприклад,  на Миколаївщині 18 липня загорівся комбайн. Причиною послугувало коротке замикання електропроводки, повідомляють у ДСНС. На жаль, в Україні це далеко не єдиний випадок. Сприяє цьому ряд факторів: від недбальства комбайнерів до необізнаності представників сервісу. «Згадую ситуацію, коли комбайн простоював 5 днів. Це сталось через те, що техніки довго не могли виявити причину неполадки. Наші фахівці не готові до серйозних поломок. Вони не до кінця обізнані із тонкощами роботи сучасних тракторів і комбайнів, які щедро оснащені електронікою», - зазначає Ярослав Микитчин.

Загоряння комбайна на Миколаївщині. фото: прес-служба ГУ ДСНС України

На думку Микитчина фермерам не варто економити на підшипниках для комбайну. Ролики потрібно змащувати, інакше відбувається тертя між внутрішньою та зовнішньою обоймою. Це призводить до появи іскри. Господар додає, що сільгоспмашини необхідно регулярно промивати. Адже до залишків жиру прилипають пил, усілякі сухі залишки, які можуть спалахнути. Присяжнюк теж наголошує на тому, що техніку важливо тримати в чистоті. Щодня необхідно обдувати комбайн. На його пам’яті випадок, коли сильне запилення призвело до загорання зернозбиральної машини. Крім того, дехто досі використовує  застарілі моделі тракторів, випущені у 70-х, говорить власник агрофірми «Батько і син». Головна їх загроза полягає в тому, що вони досі працюють на бензині. А він більш легкозаймистий, ніж дизель, яким заправляють сучасні трактори і комбайни.

За згорілу техніку можна було б отримати відшкодування. Однак для цього вона має бути застрахована. Гроші виплачуються при наявності акту, що підтверджує здійснення огляду техніки та її справність.  Зазначимо, що з 03 листопада 2016 Верховна Рада прийняла в цілому законопроект, яким передбачено продовження мораторію на проведення перевірок бізнесу до кінця 2017 року. Ось що говорить про це головний інспектор Яготинського районного сектору ГУ ДСНС України у Київській області Юрій Чорноштан: "Скажімо, у нас є 500 об’єктів, які ми за рік повинні встигнути перевірити. До впровадження мораторію ми складали план перевірок на відповідний квартал об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, а також державних закладів розташованих на території району, потім відповідно до нього здійснювали планові заходи". На сьогодні планують перевіряти тільки установи та організації, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування. Якщо власник хоче пустити на об’єкт, проводять огляд  і вручають рекомендаційний інформлист, що не має ніякої юридичної сили. За словами інспектора, буває так, що хтось може звернутись зі скаргою на господарство. Спочатку заява надходить до головного управління ДСНС в області, потім – до департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям, далі його розглядає регуляторна служба і  ухвалює рішення про проведення перевірки. Під час неї складають акт і припис про виявлення порушення. Якщо я вручив вам ці два документи, то ви зобов’язані виправити  ситуацію за визначений термін. А коли я надаю рекомендації, то ви самі вирішуєте додержуватись їх чи ні», - говорить Чорноштан. Але, зазначає Присяжнюк, скасування обов’язкових перевірок господарств не є першопричиною пожеж. Адже фермери не шкодитимуть собі навмисно.

Анастасія Карпенко

фото: прес-служба ГУ ДСНС України у Київській області