"У неписемного колос, у писемного два": як аграріїв змушували вчитися

Кіра Степанович, старший науковий співробітник Педагогічного музею України

1920-30-ті роки для України були водночас і важкими, і новаторськими, особливо у сферах освіти та сільського господарства. Перехід від капіталістичного до соціалістичного ладу - надзвичайно складний період, особливо для системи освіти, яку нова влада прагнула перебудувати та адаптувати до своїх потреб.  

Головною проблемою була неграмотність населення, особливо у сільській місцевості. Для вирішення цієї проблеми застосовували різні засоби:  вечірні та трудові школи,  величезну кількість журналів та підручників для самоосвіти.

Одним з найцікавіших був журнал «Геть неписьменність!» (у музеї є всього 2 номера цього видання).

У журналі привертають увагу слогани. «Де в неписьменного колос, - у письменного два», «Письменний менше сіє, а більше віє», «Письменному й земля краще родить» та ін. Серед статей можна знайти і суто аграрні, як, наприклад, стаття про залежність врожаю від рівня грамотності населення «У письменного й земля краще родить». «Неписьменність — то найдужча гальма в розвиткові нашого господарства. Голод та низькі врожаї з землі оце найближче подорожнє товариство неписьменності», - пишуть у статті. Тут же приводиться відомість у вигляді таблиці та опис до неї: «Ця таблиця показує, що в Росії на кожних 1000 душ мешканців, неписьменних 788. Темна та сторона! І врожай там бідний — всього лише 56 п. Хліба з десятини та недалеко відійшла й Україна. Зате в Німеччині мало не всі письменні, від  того-то й врожай там більший удвоє — аж 116 п. З десятини. В Бельгії ще краще, - там сливе, що всі письменні, - і врожай 147 з десятини».  

Такими прикладами та статтями влада намагалась заохотити населення до отримання освіти, максимально наблизивши її до їхнього життя.

Традиційно в таких журналах після кожної статті є низка завдань. Після вищезазначеної статті знаходимо наступні: «ВИРАХУЙ: 1) Скільки в Росії письменних на 100 душ? 2) А в Німеччині скільки? 3) У скільки разів урожай у Бельгії більший ніж у Росії?» .

У підручниках для трудових шкіл, для самоосвіти (особливо з математики) також  бачимо багато прикладів, задач та завданнь з аграрної тематики. Наприклад у книзі "Задачник для трудових шкіл" (автор Я.Чепіга) знаходимо наступні задачі та приклади:

«17. У стайні стояло 4 коней; пару виведено. Скільки зосталося в стайні коней?»;

«З нашої грядки ми накопали 2 мірки картоплі і годували нею свиней. Коли в нас було 8 поросят, то щодня витрачали 2 гарці. Щоб дізнатися, на скільки день стане 1 мірки картоплі, треба відрахувати по 2 гарці. Зробіть і ви так.» (у попередній задачі написано що в 1 мірку входить 8 гарців);

«У череді 90 корів. В обід було видоєно третину. Скільки було видоєно корів? Скільки корів не видоєно?» та інше.