У нас 52 мільйони: що очікуватиме зернову торгівлю України в 2019 році

Цьогоріч Україна отримала найбільший за всю свою історію врожай майже у 92 млн тонн зернових та олійних. Звісно, аграрії можуть пишатись таким результатом, але «зерновий» рекорд лише загострює питання: який обсяг зібраного врожаю піде на експорт? Чи впорається логістика? Хто купуватиме наше зерно, і що впливатиме на ціну товару?

Відповіді журналістам на ці питання під час прес-сніданку 18 грудня давали президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов, в.о. виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко, радник президента УЗА з аналітики Олена Нероба та радник президента УЗА з питань торгівлі Олександр Соловей.

Читайте також: Кукурудза: неочікуваний врожай

Прогноз обсягів експорту

Експорт зернових та олійних в наступному році оцінюємо на рівні 52 млн тонн. Йдеться про 27 млн тонн кукурудзи, 16 млн тонн пшениці, 3,9 млн тонн ячменю. Все інше – соя і рапс, соняшник експортуються в меншій кількості.

За нашими підрахунками, до 2022 року обсяг виробництва зерна виросте до 100 млн тонн, експорт досягне рівня у 70 млн тонн.

Обмежуючим фактором для зернового експорту може стати логістика. Наприклад, зернові потоки потрібно переорієнтувати на Миколаїв та «Южний», що мають вільні місця для побудови нових під’їзних колій. Традиційний для зерна порт «Одеса» лежить в межах міста, і там вичерпано всі можливості для побудови нових під’їзних колій для підвищення пропускної здатності гавані.  

Аби Україна змогла впоратись із вивозом всього запланованого зерна на експорт, «Укрзалізниця» має покращити свою роботу мінімум на 50%. Наприклад, зараз Україна має понад 1000 елеваторів, що можуть відвантажувати до 700 тисяч тонн зерна на добу. Водночас,  УЗ може вивести лише 100 тисяч зерна за добу.  Аби логістика змогла впоратись із перевалкою зерна на рівні 52 млн тонн за рік, то УЗ має збільшити на кількість вагоноподач на добу у півтора рази, або ж до 70 тисяч.

Наголосимо, що дефіциту потужностей для перевалки зерна саме в портах не буде.

Стивідорні термінали лишаються в нашій країні достатньо важливим та прибутковим бізнесом. Тому, думаю, нові портові зерносховища в нас запускатимуться ще декілька років. Зокрема, цьогоріч запрацює термінал MV Cargo в Южному, також - ще декілька терміналів по 300-500 тисяч тонн потужності річної перевалки.

Читайте також: Курс на розширення: як спроектувати та побудувати успішний елеватор

Що  впливатиме на ціну українського зерна

Незважаючи на рекордний врожай кукурудзи в Україні, що співпав із непоганими світовими перехідними запасами цієї зернової, нас очікує низька ціна на цю зернову: співвідношення запасів та споживання кукурудзи у світі знаходиться на достатньо високому рівні. Більш того -  Китай як один з найбільших споживачів кукурудзи у світі знайшов у себе на складах 150 млн тонн зерна, що теж внесло свій вклад у баланс попиту та пропозиції на світовому ринку, це тисне на ринок. Втім, найбільше наша увага буде зосереджена на Південній Америці, де зокрема Аргентина виробила понад 40 млн тонн кукурудзи: потрібно розуміти, якою буде ціна нашого зерна кукурудзи навесні.

Ячмінь – зважаючи на те, що Україна в принципі завершує свою експортну програму, а більше цієї зернової черпати нізвідки, то ціна на цю зернову має хорошу короткострокову та довгострокову перспективу.

Індекси Platts і Reuters свідчать, що ціни на зерно з України, Росії, чи наприклад із Франції увійшли в клінч, і все залежатиме від того, з якої саме країни світовий ринок зможе черпати необхідні обсяги поставки.

В загальних рисах, ситуація на світовому ринку для українських зернових виглядатиме наступним чином. Активний попит на пшеницю обертається ростом цін на світовому ринку. А погані новини з полів стосовно виробництва пшениці в Аргентині та зменшення пропозиції зі сторони Росії та України підтримуватимуть ціни на достатньо високому рівні.

У короткостроковій перспективі, ціна на українську кукурудзу ростиме, незважаючи на «понижувальні» настрої на Чиказькій біржі. Втім, у довгостроковій перспективі, посилення конкуренції зі сторони Аргентини та США змусить ціну на українську кукурудзу незначно знизитися.

Ціна на українську сою на світовому ринку лишатиметься стабільною, попри торгівельний конфлікт США та Китаю, також – початок збирання врожаю сої в Бразилії.

Окрім цього, а ціну олійних з України в цьому сезоні впливатиме зокрема зняття експортних обмежень на пальмову олію з Індонезії, збільшення запасів сої, в США та Латинській Америці, зниження експорту сої в Китай.  Також – впливатиме фактор цін на нафту, що є більше заполітизованим індикатором, аніж економічним.

Нині ціни на нафту падають, і це тисне як і на вартість соняшникової олії, так і на вартість кукурудзи як сировини для етанолу. Аби вийти з такої ситуації, в США дозволили цілорічну переробку кукурудзи на етанол, аби тамтешні агровиробники змогли повністю спродати вирощене зерно.  Для України це могло б бути прикладом.

Цей рік буде важким не з точки зору цінової ситуації, а з точки зору утримання України на вже завойованих ринках, як той же самий Китай.

Читайте також: Зернові підсніжники: що треба знати про кукурудзу, що ще в полях

Нові ринки для українських зернових

Китай став новим покупцем нашого ячменю: КНР збільшує виробництво м’яса, тому для країни стали цікаві всі фуражні зернові. По українській кукурудзі Китай вже посів перше місце в 2017/2018 МР з об’ємом 2,5 млн тонн, а по ячменю — друге після Саудівської Аравії з об’ємом 0,8 млн тонн.

У В’єтнамі сьогодні проживає 80 млн чоловік, і це дуже перспективний ринок для українського зерна. Три роки тому фітосанітарна служба В’єтнаму заблокувала ввезення нашої пшениці і ячменю — після того як виявила два контейнери з ячменем з підробленими українськими сертифікатами. Два роки ми працювали з фітосанітарною службою В’єтнаму та доводили, що Україна не має ніякого відношення до цього інциденту. Нам нарешті вдалося добитися, аби ринок В’єтнаму знову був відкритий для українського зерна.

Втім, на сьогодні активної торгівлі зерновими з В’єтнамом ще немає — на заваді стоїть 5% мито на імпорт нашої продукції, а зняття мита займе певний час. Українська пшениця на ринку В’єтнаму в порівнянні з австралійською коштує дешевше на $30 за тонну, тому вона має цінові конкурентні переваги навіть при 5% миті (близько $10-12 на тонні).

Експорт зернових в Індонезію поки триває, проте з 1 січня 2019 року індонезійська влада вводить в дію вимогу щодо обов’язкового прожарювання української пшениці. Ми сподіваємося, що ця проблема буде вирішена і не відіб’ється на обсягах українського експорту в цю країну. У даній ситуації наше основне завдання — довести фітосанітарній службі Індонезії, що ця пшениця в процесі помелу вже піддається термічній обробці, тому додаткова попередня термообробка не має ніякого сенсу. Пробне прожарювання показало, що воно ніяк не допомагає побороти шкідливі організми, натомість зерно втрачає усі свої поживні якості. Тому ми працюватимемо з індонезійською стороною, аби вона прибрала цю вимогу.

Також тривають переговори з Індією, аби вона прибрала вимогу фумігувати зерно метилбромідом, забороненим у всьому світі. У свою чергу, ми працюватимемо над запровадженням в Україні електронного фітосанітарного сертифікату на зерно. Також – над допуском приватних лабораторій до сертифікації вітчизняного зерна.

Читайте також: ГМО наближається: чому площі під модифікованими рослинами збільшуються