У яблочко: як працює та заробляє яблуневий стартап

Тетяна та Остап Прокопці завжди мріяли про спільний родинний проект – довго підбирали сферу, прораховували варіанти.  Працюючи  протягом багатьох років у різних сферах –  фінансах, маркетингу, інвестиціях, вони добре розуміли і «підводне каміння», і проблеми сучасних українських підприємств.

Так,  у 2012 році, зібравши докупи усі заощадження, вони спільно дійшли думки займатись садівництвом. Не злякались ані відсутності аграрного досвіду, ані активних відмовлянь родичів. Багато часу витратили на пошук землі, а оскільки обоє родом із Прикарпаття,  вирішили вкладати гроші саме у батьківський край. Так було обране село Рожеве Львівської області.  За старою назвою цієї місцевості господарство вирішено було назвати «Розенбург». Цікаво, що уже заклавши сади, від старшого покоління односельчан дізнались, що іще за часів німецької окупації тут був закладений фруктовий сад, і вирощувались найкращі за якістю яблука та груші.

«Ми  відразу зрозуміли, що це Божий задум, справжній фатум, робити нашу омріяну справу на цій землі і дедалі переконуємось, що це правда. Відвертий скепсис місцевого населення на початку нашої роботи дуже швидко змінився на шире захоплення і бажання допомагати у реалізації ідеї», – згадує Тетяна Прокопець.

Про технології та персонал

Навесні 2014 року було реалізовано перший пілотний проект – висаджено так званий «нижній» сад,  і весною цього року – закладено нові молоді дерева – «верхній сад» – оскільки  саме господарство знаходиться на схилі гори Радич. Садили за інтенсивною технологією, аби отримувати урожай уже на 2-3 рік після посадки. На повноцінний урожай у господарстві очікують у 2017 році. Обирали зимові шпалерно-карликові дерева традиційних та клубних сортів яблук з Івано-Франківської області: Ренет Семеренка, Голден Делішез, Рубін Стар, Глостер, Лігольд, Флоріна, Айдаред, Хоней Крісп. Сорти було підібрано таким чином, аби подовжити сезон, менше витрачати грошей на зберігання та максимізувати прибутки – традиційно ціна зимового яблука вища.

Станом на сьогодні під садом знаходиться 10 га землі – на думку підприємців, цих площ цілком досить для того, аби рентабельно господарювати.Більша кількість робіт принципово виконується вручну (у штаті постійно працює 10 людей), за мінімального впливу техніки. Навіть висадка дерев і прополювання бур`янів під ними проводиться вручну. «Нам до вподоби європейський досвід ведення господарства, натурального, так званого родинного саду. Добре знаємо чи не кожне дерево, і працюємо у саду на рівні із іншими робітниками.  Так ми краще усвідомлюємо кожен етап виробництва, корегуємо, удосконалюємо його. Будь-який, навіть найкращий агроном, все одно не буде відноситись до чужої справи як до своєї, тож і сам маєш заглиблюватись у технологію Навіть вдома у нас висить графік садівничих робіт і ми слідкуємо за ним. Зараз не ставимо собі за мету досягти значних результатів  по  урожайності, значно важливіший сам процес», – стверджує Остап Прокопець.

Про моральні перепони

Досить часто люди бояться засновувати господарства, оскільки вважають, що не мають для цього достатньо знань та ресурсів. Буваючи в Європі – садівничих господарствах Польщі, Іспанії  – засновники цього підприємства пересвідчились, що європейці, так само як і наші господарі, вкладають гроші поступово, і тому, маючи хоча б певні гроші на старт, уже можна реалізовувати проект.

Облаштування 1 га саду в середньому коштувало 300 тис. грн. Навесні 2017 року у господарстві  планують будівництво та облаштування системи краплинного зрошення – а це ще близько 600 тис грн. 

Про рентабельність  

У наступному році у господарстві вже будуть збирати 5-7 тон яблук з гектара. На окупність капітальних вкладень тут очікують на 4-5 рік після посадки саду – в середньому подібний сад на підщепах М9 та ММ106 може давати 40-50 тон яблук з гектара. 

У повне плодоношення сад вступить у 2019 році. Саме цей період почне буде прибутковим і не потребуватиме великих інвестиційних вкладень. «На це ми сподіваємось та докладаємо усіх своїх зусиль. У даному випадку, щоб вийти на врожайний прибуток, здобути свою нішу на ринку, варто запастись терпінням», – подружжя власників.

З досвіду господарства «Розенбург», аби заощадити на садовому інвентарі, техніці, обладнанні, інших матеріалах, і при цьому придбати якісні речі, варто їхати закордон, приміром до Польщі.

«Тамтешні фермери добре розуміються на яблуневому бізнесі, у них можна підгледіти і технологічні новинки, і придбати відносно дешеві матеріали для садівництва, у тому числі раніше використовувану техніку.   Приміром, специфічні шпалери італійського зразка ми побачили на польській виставці  садового обладнання в Італії, а згодом зробили свій аналог у нас, в Україні, таким чином заощадивши не менше половини вартості», – ділиться секретами економії Тетяна.

Про експортні можливості та ціну яблука

Місцевість, у якій розташовано господарство, вдала для експорту продукції за кордон, де більше цінують натуральну продукцію та готові за неї платити. Остап Прокопець додає: «Незважаючи на те, що наше господарство молоде, нами уже зацікавились німецькі та польські підприємства – виробники соків, джемів та дитячого харчування. Іноземці активно шукають нових постачальників і готові пропонувати конкурентну ціну – у цьому процесі важливі лише три моменти – логістика, якість та кількість товару».

Про рекреацію та місцевий туризм

Окрім безпосередньо вирощування яблук молоде подружжя у подальшому планує перетворити село Рожеве на рекреаційну зону родинного відпочинку, де кожен зможе знайти справу для душі – не лише зібрати у садах яблука, а й ягоди та гриби з навколишніх лісів, відпочити від «тиску» мегаполісу.

«Завдяки розташуванню на кордоні з Польщею ми зможемо приймати не лише українців, а й іноземців та пропагувати екотуризм. Вже зараз на території господарства нами заплановано низку заходів для дітей та дорослих, сподіваємось залучити до цієї справи якомога більше людей», – говорять про плани на майбутнє фермери.

Ірина Глотова