Реклама

У 2019 році на підприємства ВАР скоєно 65 рейдерських атак

Коментарі

0

Протягом 2019 року на підприємства, які є учасниками Всеукраїнської Аграрної Ради, було скоєно 65 рейдерських атак, на деякі з підприємств рейдери нападали двічі. 19 випадків вдалось «відбити», 46 — попередити.

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Найпоширенішим видом рейдерства, якому довелось протистояти, було „сіре“ рейдерство. Його характерною ознакою є використання фальсифікованих документів, незаконних зборів акціонерів та учасників, жителів села — власників земельних ділянок. Задля свого успіху зловмисники використовували „нечесних на руку“ державних працівників, нотаріусів, суддів. Траплялося і таке, що рейдери змінювали дані про земельні паї в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», — розповідає Руслан Дашицький, керівник юридичного відділу охоронної компанії «Гайдамаки», яка здійснює захист аграріїв.

В охоронній компанії розповідають, що також були випадки і силового захоплення господарства, тобто «чорного» рейдерства.

За словами керівника юрвідділу, на територію підприємств раптово, без попередження, приїжджають «тітушки» у супроводі юристів зі сфальсифікованим судовим рішенням або договором. Здійснюється за допомогою служби судових виконавців, спеціальних підрозділів правоохоронних органів або приватних охоронних структур. Після отримання неправомірного судового рішення, залучаються державні органи (виконавча служба, поліція, державні та приватні охоронні структури), за допомогою яких заходять на підприємство з подальшим захопленням печатки та основних документів.

«Одразу призначається новий керівник, внаслідок чого рейдери намагаються встановити контроль над підприємством. Найголовніше завдання — не допустити рейдерів на територію, адже їхня кінцева мета — заволодіння врожаєм та технікою, яка зберігається на складах», — пояснює Дашицький.

Вікторія Кіпріянова, юрист Всеукраїнської Аграрної Ради із земельних питань, вважає, що на ситуацію негативно впливає те, що в українському законодавстві відсутнє поняття «рейдерство», як і відповідальність за нього.

«Усі випадки, здебільшого, кваліфікуються як злочини проти власності. Однак, наприкінці минулого року Верховна Рада частково виправила першопричину, прийнявши закони, які були спрямовані на протидію рейдерству в Україні», — зазначає Кіпріянова.

Таким чином, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-IX, поставив крапку в багатьох спірних питаннях, які часто призводили до неоднозначного тлумачення. Зокрема: обчислення строку дії договору оренди землі, автоматична пролонгація та поновлення договору оренди, «подвійна» реєстрація та ін.

Цей закон зобов’язує Держгеокадастр наповнити земельний кадастр усіма відомостями, що залишилися в старих реєстрах та на паперових носіях. Відсутність цієї інформації в електронному вигляді призводила до так званих «подвійних» реєстрацій, коли державні реєстратори, не маючи доступу до старих реєстрів, реєстрували права за іншими особами.

«Щоправда, радіти ще зарано. Для ефективного впровадження змін в першу чергу має бути воля самих виконавців. Наприклад, ще в перші дні коли закон набрав чинності, деякі посадові особи управлінь Держгеокадастру відмовлялись виконувати рішення судів щодо відновлення прав постраждалих осіб, хоча закон № 340 їх прямо до цього зобов’язує. Тому, як показує практика, хороші закони не завжди призводять до позитивного результату, має бути ще й реальна відповідальність за їх не виконання», — підкреслює юрист.

Нагадаємо, у 2020 році Мін'юст зосередиться на боротьбі із земельним рейдерством.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама