ТОП-5 подій українського ринку сільгосптехніки в 2015 році

Більшість новин виявилася зі знаком «мінус» — падіння імпорту нових машин, скорочення виробництва вітчизняними заводами, провал проекту українсько-фінського комбайна, оголошення «тракторної війни» з Білоруссю. Не обійшлося і без позитиву. Жодний зі світових виробників не покинув Україну, гіганти ринку приросли новими дилерськими та сервісними центрами, а вітчизняні виробники змусили говорити про себе європейських фермерів.

Шукати дно

У тому, що ринок, а з ним і імпорт сільгосптехніки в 2015 році просядуть, не сумнівався ніхто. Падіння світових цін на зерно,  девальвація гривні, труднощі з кредитуванням та відсутність державної підтримки негативно позначилися на фінансовому стані аграріїв. Техніка при цьому подорожчала — переписувати цінники дилери стали після введення додаткового мита на імпорт.

На початку року, коли через девальвацію гривні та проблеми з валютою ринок майже зупинився, його учасники озвучували різні сценаріїв розвитку подій. «Оптимісти» оцінювали імпорт у 300—350 млн дол. (для порівняння: в 2014-му Україна імпортувала сільгосптехніку на 560 млн дол., у 2013-му — на рекордний 1 млрд). «Песимісти» називали цифри в районі 200 млн дол. У тому, що песимістичний сценарій не справдиться, стало зрозуміло ближче до літа. Усього за підсумками першого півріччя в Україну було поставлено сільгоспмашин на майже 180 млн дол. (за І півріччя 2014-го — на 320 млн).

Основні тенденції

• Ріст продажів зернозбиральних комбайнів (у доларовому еквіваленті було імпортовано на 51,2 млн доларів, на 3,4% більше, ніж у першому півріччі торік). На руку дилерам зіграв високий урожай ранніх культур — перед початком жнив в Україні аграрії говорили про дефіцит зернозбиральної техніки. Крім того, купівельну активність проявили господарства із земельним банком 1,5—3 тисячі га. Вони показали вищу рентабельність, порівняно з агрохолдингами, отримавши ресурси для інвестицій у виробництво.
• Ріст частки потриманих машин. Їх імпорт в основних сегментах у першому півріччі 2015 порівняно з аналогічним періодом 2014 року в доларовому еквіваленті збільшився на 15% (до 27,6 млн дол.), у кількісному — на 53%. Це рекордне зростання «б/в-сегмента» в Україні за останні 10 років.
• Скорочення кількості кредитних і лізингових угод. Якщо в 2014 році в кредит і лізинг продавали кожну третю одиницю техніки, то в 2015 році — кожну десяту. Сільгоспмашини аграрії здебільшого купували за готівку. Дилери в боротьбі за клієнта пропонували різні схеми розстрочки платежів. Зріс інтерес і до альтернативних схем: операційного лізингу, обміну потриманої техніки на нову (трейд-ин), обміну техніки на зерно.

Попри кризу жодний зі світових виробників не залишив Україну. Однак не обійшлося без оптимізації витрат, у першу чергу на рекламу і маркетинг. У той же час багато дилерів John Deere, AGCO, CNH та інших продовжили інвестувати в регіональні сервісні центри і склади запчастин в очікуванні поступового відновлення ринку в 2016—2017 роках.

Не оминули скорочення продажів і вітчизняних виробників. Причина та ж — зниження попиту. Падіння виробництва відбулося в більшості основних сегментів. Сукупно в кількісному вираженні — майже на 30%. Частка вітчизняної продукції на ринку скоротилася на 4 в. п. — з 19% у 2014-му до 15% — за підсумками трьох кварталів 2015-го.

Впав експорт українських сільгоспмашин, головним чином за рахунок скорочення поставок на традиційний російських ринок. Приміром, за десять місяців року експорт колісних тракторів в доларовому еквіваленті скоротився на 63,5%, до 18,3 млн дол.

Харківська лихоманка

Найбільшою кількістю інформаційних приводів може «похвалитися» найбільший вітчизняний виробник сільгосптехніки — Харківський тракторний завод. Новини про запуск тракторів з силовими агрегатами Volvo та електродвигунами, чергувалися з новинами, що більше нагадували вісті з фронту. Влітку підприємство пікетувала «Сотня Лева», звинувачуючи керівництво в поставці військової техніки в Росію. Міноборони і РНБО цей факт не підтвердили. Більше того — завод отримав замовлення для української армії.

На початку грудня з’явилася інформація про карні справи проти посадовців підприємства зі звинуваченнями в розтраті державного майна. Паралельно податківці висунули вимогу повернути понад півмільярда гривень — давній борг за кредит на закупівлю для харківських тракторів імпортних двигунів. Керівництво заводу всі звинувачення відкинуло та заявило про спробу рейдерського захоплення і знищення підприємства.

Фінальним акордом стала новина про заморожування проекту виробництва в Харкові фінських комбайнів Sampo Rosenlew. Не чекаючи на державну підтримку, на заводі почали складати перший зразок власними силами. В 2016 році українсько-фінський комбайн мав піти у серію. За кілька років випуск зернозбиральних машин планувалося довести до 500 одиниць на рік, а рівень локалізації — до мінімум 30%. Однак постійні конфлікти навколо підприємства стали каменем спотикання співпраці — фіни вирішили перестрахуватися і взяти паузу до літа.

Всього в 2015 році ХТЗ випустив близько 1600 тракторів. Це на 400 одиниць менше, ніж планувалося. Чистий прибуток склав менше 40 млн грн, що в 11 разів гірше показника роком раніше.

Пішли у Європу

Тим не менше про українських виробників говорили не лише негативно. На «Agritechnica 2015» «Завод Кобзаренка» представив тюковоз для перевезення запакованих рулонів. Це унікальна розробка не залишилася не поміченою в Європі, як інша новинка — причіп із зсувною стінкою. Всього за підсумками року завод планує показати приріст обороту в 95%, до понад 300 млн грн, при запланованих 40%. Влітку запрацював новий складальний цех. Паралельно підприємство розпочало проект будівництва власного складального майданчика в Польщі.

На «Agritechnica 2015» у ролі виробника сільгосптехніки виступив агрохолдинг «Сварог Вест Груп». У 2013 році корпорація придбала Шепетівський завод культиваторів (Хмельницька обл.). Бізнес-план передбачає інвестиції в організацію виробництва ґрунтообробної, посівної техніки та систем точного землеробства. Партнерами стали німецька компанія A3Tech та українська LiveAG.

У Ганновері презентував продукцію і Лозівський ковальсько-механічний завод (ТМ «Лозівські машини»). В жовтні лінійка борін «Дукат» підприємства отримала «євросертифікат» і може постачатися в ЄС. Відповідність європейським нормам безпеки машин і обладнання підтвердив ще один український виробник — «Велес-Агро».

Тракторна дерегуляція

Наприкінці року відбулася довгоочікувана подія — Мінекономрозвитку повідомило про рішення відмовитись в 2016 році від сертифікації імпортної техніки. Для постачальників це означає скорочення часу та бюрократичних процедур під час ввезення сільгоспмашин. Для аграріїв — зниження кінцевих цін, адже адміністрування процесу сертифікації несло для виробників та імпортерів додаткові витрати. За оцінками шведського Väderstad, процедура сертифікації коштувала 5 тисяч євро плюс оплата візитів на завод представників органу сертифікації. Щорічний аудит обходиться в 3 тисячі євро за кожний візит. Сертифікацію замінить процедура підтвердження декларації відповідності технічним регламентам. Вона буде більш простою і не потребуватиме значних фінансових витрат. Відповідальність за неякісну техніку нестиме виробник. 

Щодо реєстрації сільгосптехніки Кабмін передав ці функції місцевим органам МВС. До цього машини й механізми реєструвала Державна інспекція сільського господарства, ліквідація якої розпочалася в 2014 році. В грудні 2015 року Кабмін виступив з ініціативою врегулювати на законодавчому рівні передачу реєстрації тракторів, самохідних шасі, меліоративних машин, іншої сільськогосподарської техніки до МВС. Однак зареєстрований 1 грудня відповідний законопроект досі висить на сайті парламенту з позначкою «Надано для ознайомлення».

(Не)братський «Беларус»

В грудні також стало відомо про те, що Україна вводить антидемпінгові заходи проти низки білоруських товарів, до яких потрапили і трактори. Згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, ставка спеціального мита з 20 січня 2016 року становитиме 39,2% від митної вартості продукції. Це стало реакцією України на дії Білорусі, яка ввела мито на українські кондитерку і пиво.

В структурі білоруського експорту в Україну трактори займають друге місце. В 2014 році Білорусь поставила в Україну продукцію МТЗ та інших тракторних заводів на 42,2 млн дол., зайнявши третє місце в рейтингу країн-експортерів. За підсумками 11 місяців 2015 року Білорусь посіла вже друге місце. Ввезено тракторів на 42 млн дол. На фоні падіння поставок з інших країн частка білоруських тракторів в імпорті зросла з 15,4% в 2014 році до 20,6% — за підсумками січня-листопада 2015-го.

Популярність білоруських тракторів багато в чому зумовлена їх низькою ціною. 81-сильний МТЗ зараз можна купити за менше, ніж 20 тис. дол. Після введення спеціального мита білоруські трактори зрівняються з цінами з китайськими моделями та наблизяться до моделей європейських брендів. Позитив відчують також Дніпропетровський тракторний завод (ЮМЗ) та компанії, які складають білоруські трактори в Україні, — антидемпінгові заходи не поширюються на машинокомплекти. Водночас, розповідають дилери, як тільки ціновий розрив білоруських та європейських тракторів скорочуватиметься, все більше аграріїв звертатимуть увагу на останні, які обходять «білорусів» за рівнем надійності, безпеки, технологій, комплектацій. Це може призвести до переформатування ринку вже в короткостровій перспективі.

Євген Пилипенко 

Фото: agrotek.in.ua; xtz.ua; fwi.co.uk; Agravery.com.