Свиноферма в облозі: чи розблокують селяни "Сільські традиції" поки свині не з'їли одна одну

«Свиноферма „Сільські традиції“  отруює наше життя. Її потрібно негайно закрити!», ― так жителі села Білики протестують проти роботи господарства на Полтавщині. А потім приходять на ферму, та намагаються викупити поросят: «Будете згортати діяльність, все одно ж їх продаватимете. А так і ви зможете їх швидко збути і ми купимо хороший молодняк..».

Білики Кобеляцького району лихоманить із 2014-го року. У селищі періодично спалахує протистояння господарства, що почало свою активну діяльність  у 2011-му році ТОВ «Сільські традиції» (колишній ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина») із місцевими громадянами. Майже місяць тому конфлікт навколо господарства набрав нових обертів. Дійшло до того, що на ферму не можуть потрапити кормовози, через що  тварини страждають і навіть гинуть. Поки незрозуміло, чим усе закінчиться, адже кожна зі сторін впевнена у своїй правоті. Agravery.com намагався розібратися у ситуації.

Читайте також: Претензії до ТОВ «Сільські традиції» є безпідставними — АСУ

Розбір гріхів

Місцеві активісти звинувачують господарство у багатьох «гріхах». Сморід від результатів життєдіяльності свиней, збільшення захворюваності населення, перевищення кількості поголів’я на території ферми, забруднення підземних вод та земель запасу тощо. При цьому такі закиди не підтверджені лабораторними чи іншими дослідженнями. 

Біличани кажуть, що проблему із смородом вони просили вирішити ще відколи ферма запустилася. Коли свинарник реконструювали, процес очистки гнойових стоків відбувався у чотири етапи на каскаді біоставків, де є місце неприємним запахам. Втім, коли у 2013-2014-му роках компанія почала вперше конфліктувати із громадою, тодішнє керівництво ферми обіцяло, що скоро запахів не буде. Коли люди не дочекалися «покращень», їх терпець урвався. 

Як зазначив учора, 7-го вересня, під час прес-конференції заступник директора господарства Роман Калатур, попереднє керівництво ТОВ «Сільські традиції» часто роздавало пусті обіцянки. Насправді ж, за його словами, змінювати систему очистки ніхто тоді не збирався. Тому на господарстві розуміють, чому люди знову почали пікетувати під стінами господарства восени минулого року. Тоді уже новий керівний склад «Сільських традицій» зобов’язався перед місцевою громадою реконструювати очисні споруди до 15 жовтня 2016 року і представив відповідний проект. «На превеликий біль, коли ми запросили активних учасників громади подивитися результати запровадження нами очисних споруд на стадії промислового експерименту, де замість гнойових стоків ми отримуватимемо чисту технічну воду без запаху, почалася активна фаза протистояння нашому господарству», ― каже Роман Калатур.

Читайте також: Селяни блокують роботу свиноферми на Полтавщині

Решта звинувачень залишається без підтверждень. На фермі утримують 34 тисячі голів свиней, що відповідає нормативній документації, яку розраховували при реконструкції свинокомплексу. Статистики по зростанню захворювань активісти не надають ані журналістам, ані господарству.  У «Сільських традиціях» говорять, що успішно пройшли позапланові перевірки контролюючими органами усіх можливих інстанцій. «Екологічні інспекції проводять перевірки на нашому господарстві щоквартально і ще жодного разу „Сільські традиції“ не перевищувало допустиму кількість викидів у навколишнє середовище», ― додає Роман Калатур.

Свині гинуть

Поки господарство блокували вперше - 11-15 серпня - господарство зазнало втрат у розмірі 500 тис. грн. Тоді активісти погодилися пропустити вантажівки із кормами тільки під ультиматумом, що господарство вивезе поголів’я і припинить свою діяльність до 1-го листопада цього року. «Перевищуючи свої посадові повноваження, директор погодився розробити план повного вивозу поголів’я і постачання корму на ферму на цей період. Основна ціль, яку він тоді переслідував ― забезпечити тварин кормом», ― розповідає Калатур.

Читайте також: На Полтавщині закривають свинокомплекс — 15-20 тис. тварин поїдуть на м’ясокомбінати

Він додає, що на фоні стрес-фактору, що пов'язаний із відсутністю кормів станом на 7-е вересня (із 3-го вересня активісти знову блокують поставки корму) на господарстві уже загинуло близько 100 тварин. «У нас, на жаль, навіть зафіксовано випадки канібалізму. Адже тварина, що не отримує кормів 4 дні намагається знайти білок у чому-небуть. А найближчий доступ до білка у таких умовах, на жаль, найслабший родич…», ― нарікає він.

За підрахунками господарства, якщо блокада продовжиться, на фермі почнеться масова загибель тварин, яка зростатиме у геометричній прогресії. За попередніми підрахунками, уже через добу може загинути уже 1000 свиней, ще через день ця цифра переросте у 6-7 тисяч голів свиней. Таким чином усе поголів'я може загинути. А оскільки усі під'їзні шляхи до господарства заблоковані, а можливості ліквідувати таку кількість падежу безпосередньо на фермі немає, така ситуація, на думку експертів, загрожує величезною екологічною катастрофою».

За словами Артура Лози, позиція АСУ у цьому випадку чітка і зрозуміла: у будь-якому випадку потрібно вести діалог і перемовини і рухатися назустріч один одному. «Тільки таким шляхом можна вирішити проблему. Закрити усі свинарські підприємства, у яких виникають подібні конфлікти (а за останні роки із цим зіштовхувалися ПАП "Агропродсервіс", ТОВ "Росан-Агро", ПП "Сігма", ТОВ "Агропрайм-Холдинг", ТзОВ "Даноша"), як, здебільшого, пропонують мітингувальники, вихід начебто простий. Але не забувайте, що тоді про власну галузь свинарства вимушені будемо забувати і починати завозити свиней із Бразилії, наприклад. А це може бути свинина із різними прискорювачами росту та добавками. Це, безперечно, не вихід. Бо галузь розвивається, сплачує податки, дає робочі місця», ― каже він.

«У цьому напрямку й повинен відбуватися діалог. Існують певні техлогії, які дозволяють зменшити екологічний вплив, але на емоційному  рівні дуже часто на ці підприємства „вішають всіх собак“. Хоча ніякими дослідженнями і намірами не доведено», ― нарікає Артур Лоза, нагадуючи про позитивні приклади вирішення цієї проблеми. Так, ПП «Сігма», хоча й стикалася також з перекриванням доріг державного значення місцевими громадянами, але домовилась з людьми та інвестувала в будівництво біогазової установки. Рівень викидів у повітря через це значно знизився, що зменшило й напругу навколо.

Поки у ситуацію із «Сільськими традиціями» усе зайшло в глухий кут і навіть громада поділилася на два табори: ті хто хочуть, щоб підприємство закрили і ті, що висловлюють йому усіляку підтримку. «Коли ми намагаємося щось пояснити, розмовляти із нами ніхто із активістів не хоче. Вимога одна ― зупинити діяльність підприємства. А якщо не вивозимо, деякі із них кажуть: „то хай вони подохнуть“...», ― розповідає заступник директора господарства. За його словами, не чують їх і на різних рівнях органів державної влади. Для прикладу, місцеві органи держуправління, прибувши на місце конфлікту і почувши думку лише частини громади і не ознайомившись із жодним з документів, прийняли рішення про закриття ферми. 
Тому у таких діях господарство вбачає певну форму рейдерського захоплення. Вони вважають, що хтось має намір поставити господарство «на коліна», знецінивши його матеріальні активи, потім захоче його за безцінь придбати.

Ірина Музиченко