Соєвий врожай – курс вниз, або чому Україна збере менше олійної?

Аби отримати гарний врожай сої – треба розумітись на тонкощах вирощування цієї культури. Щоб продати зерно по найвищих цінах – потрібно орієнтуватись на ринку. Аби отримати додатковий прибуток – необхідно налагоджувати переробку, або шукати свою нішу. Саме для цього Agravery.com разом із компанією BASF продовжує освітній спецпроект "Актуальне про сою", в якому розповідаємо все про цю культуру, починаючи зі світового та українського ринків збуту, найменших нюансів у вирощуванні і закінчуючи найнеймовірнішими продуктами переробки та сферами використання сої.

Цього року очікується падіння валового збору сої в порівнянні із 2018 роком. За оцінками аналітика компанії «Agritel» Олексія Єрьоміна, врожай становитиме близько 4 млн тонн, що на півмільйона тонн менше ніж торік. Це пов’язано із зменшенням посівів під цією культурою. «Площі під соєю цього сезону зменшилися як в Україні, так і у світі, в першу чергу через перевиробництво і високі залишки в США, а також причиною стало ослаблення попиту з боку ключового покупця, Китаю, через епідемію африканської чуми свиней. Також ціни ослабила торгівельна війна між США та Китаєм, але цей фактор не був визначальним», - стверджує голова аналітичного відділу компанії «MarcoPolo Commodities» Олена Нероба. Але, на думку Олексія Єрьоміна, не лише зовнішній ринок вплинув на кількість посівних площ в Україні. За його словами, вони скорочуються вже другий рік поспіль після прийняття так званих «соєвих правок», що змінили режим повернення ПДВ при експорті цієї культури. За даними колишнього Міністерства аграрної політики та продовольства, середня врожайність станом на 9 вересня дещо нижча за минулорічну і складає 2,26 т/га, тоді як станом на 10 вересня 2018 року вона складала 2,37 т/га. Олена Нероба повідомила, що на цей час було зібрано лише 14% площ і загальна ситуація ще може змінитись. На думку ж Олексія Єрьоміна, врожайність все одно залишиться нижчою ніж у попередньому році: «В цьому сезоні ми очікуємо зниження показників врожайності на 4-5%, бо погодні умови демонстрували свою високу мінливість цьогоріч. Перші результати збору врожаю сої підтверджують такі прогнози, але робити кінцеві висновки ще зарано».

Проблеми врожайності

фото: bestfoodfacts.org

Погода і справді була доволі примхливою. За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, весна була дощовою, що заважало багатьом аграріям провести посів сої – техніка в таких умовах не могла зайти в поле. «Цього року ми трошки запізнились із посівом, оскільки спочатку було прохолодно, а потім пішли дощі. І ми просто не могли зайти в поле. Хтось сіє, коли ще холодно, у цьому є свої мінуси і плюси, а ми чекали тепла. Тому довелось сіяти із запізненням у два тижні», - стверджує головний агроном ТОВ «Маяк» Володимир Баран. А от в літній період навпаки більшість територій країни дощів не бачили і страждали від посухи. За словами головного агронома бориспільського кластеру агрохолдингу «Агро-Регіон» Василя Мельника, через літню спеку соя не змогла сформувати гарний врожай: «Якщо за рахунок травневих дощів соя набрала гарну вегетативну масу, то в червні рослини страждали від спеки. Соя абортувала нижні стручки, боби не виповнились, впала маса тисячі насінин і в результаті зараз ми збираємо лише 26 ц/га, тоді як минулого року врожайність була на тонну більше».

Окрім погоди, цього року на врожайність олійної вплинули шкідники. За даними заступника директора Інституту захисту рослин НААН з наукової роботи Сергія Ретьмана, цього літа по всій території України відмічався інтенсивний літ сонцевика будякового (або чортополохівки). Гусені цього метелика за великої чисельності здатні повністю знищити посів сої. Тому аграрії були змушені активно використовувати інсектициди. «Найбільша хвиля пройшла повз нас, оскільки ми запізнились із посівом. Тому нам вистачило однієї обробки препаратом на основі лямбда-цигалотрину. Тоді як ті, хто посіяв раніше, були вимушені працювати інсектицидами по чотири рази», - стверджує Володимир Баран. Хоча, на думку Василя Мельника, у його господарстві, поширення сонцевика будякового до суттєвих втрат не призвело. Та і науковець із Інституту захисту рослин впевнений, що здебільшого аграрії змогли вчасно відреагувати на проблему і тому втрати врожаю від цієї проблеми не перевищать 5-7%.

Не лише природні фактори впливали на формування врожаю сої в Україні. До зменшення майбутнього валового збору змогла долучитись навіть українська фіскальна служба, яка у грудні 2018 року заблокувала імпорт азотних добрив в Україну, що надходили з Білорусі, Литви, Туреччини, Казахстану, Узбекистану та Грузії. За словами аналітиків, це торкнулось не лише азотних, а ще й фосфорних та комплексних добрив: «Блокувалось постачання різних продуктів: NPK-добрива, сульфат амонію, КАС, фосфорні добрива, вид транспорту теж міг бути різний. Митники підозрювали імпортерів в підробці добрив - постачанні інших видів, відмінних від декларованих, у вмісті токсичних речовин і інших маніпуляціях», - стверджує аналітик ринку мінеральних добрив ІА «Інфоіндустрія» Михайло Саницький. В результаті це призвело до дефіциту добрив на ринку напередодні посівної та їх здорожчання. Так, за словами заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, вітчизняні добрива реалізовувались по ціні вищій ніж імпортні, але ті добрива на ринок України просто не могли потрапити, тому аграрії вимушені були купувати те, що було в наявності. Це призвело до того, що об’єми закупівель впали. Більш детально про це читайте за посиланням.

Зауважимо, що блокування імпорту азотних добрив сильніше вдарило по іншим культурам, оскільки система вирощування сої не завжди передбачає їх внесення під цю культуру. Більшість аграріїв вважають достатнім проведення інокуляції азотфіксуючими бактеріями. «Ми під сою азотних добрив не вносимо, цілком достатньо інокулянту і соя сама себе забезпечує необхідним азотом», - запевняє Василь Мельник. Із цим також погоджується Володимир Баран: «За 20 років вирощування цієї культури я тестував різні способи вирощування і дійшов думки, що вносити азот під цю культуру не потрібно. Якщо прибавка і є, то вона незначна. Тому нащо вносити хімію в ґрунт і мати майже ті самі результати?». А от на думку агронома агрокорпорації «Крупець» Віталія Зайця, сої для того, щоб відбувся добрий розвиток на перших етапах, необхідно дати усі основні елементи живлення, в тому числі і азот: «Справа в тому, що бульбочкові бактерії починають активно працювати лише після фази першого трійчатого листка. Але ж рослина і до цього потребує азотного живлення, тому ми вносимо діамофос – це забезпечує рослину достатньою кількістю азоту на цьому етапі вегетації».

Не та соя, що в полі…

фото: businessreport.com

Виростити врожай – ще не означає його зібрати. Через фізіологічну особливість ця культура у разі затримки із збиранням починає втрачати врожай - стручки розтріскуються і боби випадають. Тому із збиранням цієї культури затягувати не варто. Але тут є певна проблема - українські аграрії досі не мають необхідної кількості комбайнів для того, аби оперативно провести збирання. Так, на думку директора компанії «Titan Machinery» в Україні Юрія Алаторцева, в Україні буде достатньо комбайнів тоді, коли аграрії зможуть зібрати весь врожай за два тижні. Тиждень на ранні і тиждень на пізні культури. Більш наглядно описує нестачу техніки директор аналітичної компанії «МАРКОМ» Валерій Берлет: «У Франції нас запросили до господарства площею 50 гектарів, і там було стільки ж техніки, як у нас на 5000 гектарів. От коли в нас буде так само, як і у Франції, тоді я скажу, що нам вдосталь комбайнів. А поки не рідко буває так, що збиральна кампанія затягується аж до весни».

Ще одним негараздом для аграріїв під час збирання є бур’яни. Якщо поле сої має велику засміченість, то це значно погіршує збирання врожаю. «Через бур’яни іде дуже велике навантаження на комбайн і він не може нормально збирати сою. Це призводить до зупинок техніки, а це час, якого і так небагато, оскільки соя вже почала розтріскуватись», - стверджує Василь Мельник. Цю проблему можна було б вирішити якісним гербіцидним захистом ще весною, використавши препарат Корум®,  препарат завдяки подвійній силі триматиме поле в чистоті навіть після однієї обробки.  Але наразі вже пізно щось застосовувати і залишається лише оцінювати результати сезону та робити висновки на майбутнє.

 фото: BASF

У наступному матеріалі ми підведемо підсумки роботи аграріїв у цьому сезоні та оцінимо експортні можливості та стан переробної галузі.