Щоб у майбутньому отримати можливість відшкодування збитків, аграріям необхідно їх фіксувати, - Тарас Висоцький

До повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у різних куточках світу, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20 % ВВП України та понад 40 % усього експорту. Зараз, в умовах війни, 23 % галузі втрачено або пошкоджено – прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року сягають $ 6,6 млрд. Непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. В Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», – підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі – врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація – це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», – наголосив Тарас Висоцький.

Нагадаємо, Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» розробили методологічні рекомендації з фіксації злочинів – https://bit.ly/3VsTZwj.

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже наявних колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані докази можна використовувати як приклад для власної фіксації. Також дані, відображені на мапі, допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, аби в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можна за допомогою ресурсу www.agrirecovery.com.ua.