Смерть у лісі: чи справді аграрії труять диких тварин?

У квітні цього року мисливцями між селами Стегниківці і Курники, що на Тернопільщині, було виявлено загиблих борсуків, зайців та птахів. У Держпродспоживслужбі підозрювали, що тварин отруїли, але остаточного висновку лабораторії ще немає. Але це не єдиний випадок загибелі диких тварин, який трапився останнім часом. У кінці березня-на початку квітня у селі Великий Жванчик Дунаєвецького району Хмельницької області почались масові отруєння диких тварин та птахів. За словами Андрія Манькевича, жителя села Великий Жванчик, за останні два тижні було виявлено близько 40 загиблих птахів, чотири борсуки, п’ять чи шість лисів і два зайця. Серед отруєних птахів були круки та п'ять лелек. Місцевими жителями тіла загиблих тварин були доставлені до ветеринарної служби. Також про випадки отруєння повідомлено у Міністерство екології та природних ресурсів України та поліцію.

Загалом, далеко не про усі випадки отруєння птахів та тварин повідомляють до Держпродспоживслужби. Оскільки за їх даними, зафіксована кількість загиблих тварин та птахів у Хмельницькій області значно менша, ніж у одному селі Великий Жванчик. "У Тернопільській області виявлено трупи 3 зайців, 2 борсуків та близько 40 ворон, у Хмельницькій – 1 труп зайця, 5 - ворони, 1 – лиса, у Запорізькій – 10 трупів ворон", - повідомляють у прес-службі Держпродспоживслужби. Очевидно враховуються лише ті тварини, які були доправлені на ветеринарний огляд.

фото: Андрій Манькевич

Читайте також: Агроенергетика, або як аграріям заробити додаткові кошти на відходах

При розтині тварин, доставлених до ветеринарної служби з села Великий Жванчик було виявлено, що причиною смерті стало отруєння. У шлунках птахів були знайдені рештки гризунів, а на дзьобі, пащі та ніздрях загиблих тварин присутні сліди крововиливу. Місцевий мешканець припускає, що винним у масовому отруєнні може бути агрохолдинг, чиї поля знаходяться у тому районі. "Поблизу нашого села знаходяться поля компанії "Кернел" та ще двох сільгоспвиробників. Перед тим, як почались масові випадки загибелі диких тварин на полях агрохолдингу проводилась нічна обробка ріпаку отрутохімікатами", - запевняє Андрій Манькевич.

У прес-службі "Кернелу" запевнили, що жодних отрутохімікатів у той період на посіві ріпаку не вносили. Єдині обробки, які здійснювались, – це підживлення карбамідно-аміачною сумішшю та мікродобривами. "На полях компанії у Дунаєвецькому районі Хмельницької області, зокрема у селах Великий Жванчик, Велика Побійна, Лисець та ін., протягом березня не проводилося жодних операцій з внесення засобів захисту рослин", - стверджують у прес-службі. У агрохолдингу повідомляють, що внесення ЗЗР розпочалося лише у квітні, оскільки проводити ці операції раніше було недоцільно, зважаючи на низьку температуру навколишнього середовища. При цьому в компанії наголошують, що внесення ЗЗР проводилося через три дні після попередження голів сільрад та ОТГ офіційним повідомленням про планування відповідних заходів, як цього вимагає законодавство. Також у агрохолдингу додають, що усі препарати, які використовуються агропідприємствами "Кернел", мають сертифікати якості Міністерства екології та природніх ресурсів, що за умови дотримання відповідної технології є безпечними для довкілля.

У кінці березня та на початку квітня пестициди на полях застосовуються доволі рідко. Одна з перших захисних операцій - обприскування ріпаку проти прихованохоботників. Такі обробки проводяться при середньодобовій температурі вище +10 °C, оскільки в холодну погоду інсектициди (препарати проти комах – Ред.) працюють неефективно. Цьогоріч, за словами Сергія Ретьмана, заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин, у цей період ще було рано проводити будь-яке обприскування через холодну погоду. Інші науковці також піддають сумніву можливість отруєння тварин при обробці ріпаку. За словами Олександра Кравчука, заступника директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя найбільш токсичними речовинами для теплокровних при обприскуванні ріпаку є інсектициди, проте жодна діюча речовина інсектицидів не може призвести до крововиливу, який був виявлений ветеринарами при огляді тварин. Олександр Кравчук стверджує, що здебільшого ці препарати діють на нервову систему комах, тварин та людей викликаючи судоми або параліч. Але навіть у разі використання цих препаратів і потраплянні їх на тіло диких тварин це не могло призвести до смерті таких великих тварин як борсук чи лисиця.

фото: Андрій Манькевич

Читайте також: Універсальний агрегат: як фермер вигадав сівалку та замінив нею решту машин

Імовірною причиною масової загибелі тварин та птахів може бути якась хвороба, на зразок пташиного грипу. Проте у Держпродспоживслужбі запевняють, що вона тут ні до чого. "Спеціалістами Держпродспоживслужби було виключено захворювання на пташиний грип та хворобу Ньюкасла", - запевнили у державній установі.

Основна версія науковців - препарати проти гризунів, родентициди, що застосовуються на полях чи у складських приміщеннях. А враховуючи те, що минулого року на Західній Україні було масове заселення полів мишами, вона вдається найбільш вірною. Тим паче, що більшість отруєних тварин та птахів можуть харчуватись гризунами, а зайці могли отруїтись зерном, яке було оброблене родентицидами. "Цілком вірогідним виглядає отруєння родентицидами. Тим паче, що усі симптоми вказують саме на це (крововиливи, залишки гризунів у шлунках загиблих птахів, - Ред.), проте без детального вивчення остаточне заключення зробити неможливо", - стверджує Олександр Кравчук.

У Держпродспоживслужбі також розглядали цю версію та провели перевірку на найбільш токсичну діючу речовину серед родентицидів – фосфід цинку, проте його залишків у загиблих тварин виявлено не було. І не дивно, оскільки фосфід цинку вже більш ніж п’ять років як заборонений до використання в Україні. "Історія із родентицидами вже підіймалась п'ять років тому. В результаті в Україні заборонили використовувати фосфід цинку", - стверджує Сергій Ретьман. Проте це не єдина діюча речовина серед родентицидів, яка могла призвести до загибелі тварин.

фото: Андрій Манькевич

Читайте також: FlyDubai: як українці свою агропродукцію у ОАЕ просувають

Це цілком можуть бути діючі речовини на основі антикоогулянтів, такі як бродифакум, припускає Олександр Кравчук. Ці речовини блокують згортання крові, викликаючи внутрішню кровотечу та призводячи до загибелі тварини. Ці речовини розроблені таким чином, аби тварина не гинула одразу після потрапляння отрути до організму, оскільки тоді інші гризуни не стали б їсти приманку. Смерть наступає пізніше, коли в колонії мишовидних ніхто не буде асоціювати цю смерть із приманкою. Тому, цілком вірогідно, що смерть тварин наступила саме від потрапляння до організму тварин чи птахів отрути на основі антикоогулянтів. До м’ясоїдних птахів та таких тварин як лисиці чи борсуки ця отрута могла потрапити разом із гризунами.

Тим паче, що розкладання отруйних принад цією весною вже ведеться. Так, за словами Михайла Саламандри із господарства "Дари Ланів", що знаходиться у селі Магдалівка Підволочиського району Тернопільської області, він вже цієї весни робив розкладання отруйних принад для гризунів на своїх полях озимого ріпаку та пшениці. Як раніше писав Agravery.com, саме у цього господарства минулої осені були проблеми із мишами на полях. Проте, за словами Михайла Саламандри, до жодних смертей, окрім гризунів, це не призвело. "В мене в районі не було жодного випадку загибелі диких тварин від отрутохімікатів. Чув, що такі випадки були у сусідніх областях, але не в мене", - стверджує сільгоспвиробник.

фото: Андрій Манькевич