Шахрайство в агрокомпаніях: хто краде і як цьому запобігти?

Великі земельні масиви та кількість матеріальних активів, залучених у виробництво, - ось що дає змогу шахраям діяти, говорить консультант Kreston Святослав Єфремов. Розкрадання переважно починається з персоналу нижчого рівню. «Кожен вкрав по мішечку – спробуй всіх зловити. А разом – це збитки для компанії», - говорить Святослав. Що покладено в землю, дуже складно перерахувати. Тільки навесні, коли зійдуть озимі, можна перевірити дотримання норм під час внесення агрохімії. Тоді, поглянувши на стан рослин та оцінивши їхній розвиток, можна зрозуміти, наскільки чесно свою роботу виконав агроном. А якщо робітник взяв один мішок добрив собі, і ніхто його не контролює, неможливо одразу визначити, вніс він його чи не вніс, констатує Єфремов. Тому часто агрохолдинги витрачають дуже великі кошти на фізичну охорону, виставляють її навколо кожного поля, щоб уникнути крадіжок під час робіт.

Читайте також: Як компанії борються з шахрайством співробітників

Об’єктом шахрайства залишається й паливо, яке можна злити, перепродати, використати у своїх справах - норми витрати палива все ще невизначені, оскільки досі  використовуються довідники, випущені для радянської техніки. Власник ТД «Україна» Олег Фурдела розповідає, що мав проблеми із викраденням палива. Обліковець разом з трактористом проїжджали 10 га поля. В цей час водій намагався спалити якомога більше солярки. Обліковець відповідно встановлював завищену норму витрати горючого на один гектар. Коли ж тракторист працював на полі сам, він економив пальне й мав залишки. Потім під час заправки замість 500 л йому заливали у бак 300 л. А ще 200 л тракторист і заправник збували та ділили між собою виручку. Однак господарю вдалось знайти вирішення цій проблемі. Процес заправки автомобілів контролює охоронець.  Він також одразу опломбовує баки, щоб унеможливити злив палива. 

Із початком агрономічних робіт виникає проблема з нестачею агрегатів. В разі залучення техніки, її послуги можна придбати по завищених цінах й нажитися на різниці. Якщо це своя техніка, можна заробити на купівлі непотрібних запчастин. Голова департаменту Артем Ковбель розповідає про один із способів викрадення врожаю: «Якщо комбайн буде їхати зі швидкістю 5 км/год. і збільшить її ще на 5 км/год., з нього почне вивалюватися урожай. В цей час вибігають люди, підхоплюють його в мішки і вивозять». Він також наводить приклад шахрайства на стику сільського господарства та ІТ: «Чув від деяких агрохолдингів, що водії під час збирання перепрограмовують gps-трекери у комбайнах. Відповідно, до головного офісу висилається неправдива інформація про результати роботи комбайна, а пройдені маршрути не відстежуються».

Ковбель звернув увагу на випадок, коли зерно приймають за ціною нижчого класу. Щоб запобігти подібним ситуаціям власник СП «Злато Таврії» Ігор Йосипенко обладнав лабораторію. Вона дозволяє на місці перевіряти якість зерна, встановлювати його клас тощо. А далі відповідальні менеджери звіряють результати власної перевірки та аналізів, зроблених на прийомних пунктах. Це заважає недобросовісним покупцям обманути власника. Консультант Єфремов у своїй практиці зустрічався із ситуацією, коли керівництво елеватора організовувало свій сірий бізнес, приймаючи на зберігання зернові культури. Воно ж займалися трейдингом цих культур без відома власника елеватора.

Шахрайські кейси аграріїв

За результатами опитування близько 40% компаній, задіяних у різних секторах економіки, зустрічались із викраденням активів та нецільовими витратами. «Якось до нас звернувся іноземний інвестор, який вклав кошти у розвиток сільськогосподарського холдингу в Україні. Власник найняв топ-менеджера, який отримував гроші та купував підприємства, що орендували землю. Через деякий час інвестори почали помічати, що якісь негаразди відбуваються із цим бізнесом, у нього не дуже висока рентабельність», - розповідає Єфремов. Генеральний директор побоювання інвесторів та невдовзі київський офіс з усіма цінними документами згорів, а менеджер втік за кордон. За словами Єфремова, фахівці знайшли кілька вцілілих мішків з документацією і виявили повний «букет»: придбання землі, яка не придатна для використання (директор платив за неї та отримував «відкати»), а також різноманітні списання коштів на «усушки», «утруски» та інше. При чому в документах все було відкрито, навіть стояла віза «Списати на усушку 10% цього автомобіля». Керівництво також здійснювало перепродаж майнових комплексів по колу, за рахунок чого їх ціна підвищувалася. Врешті об'єкт десь зависав, а ці гроші виходили з обороту та витрачались на приватні потреби.

Читайте також: Жива енергія: як зігрітися за допомогою рослин та тварин

У своєму звіті Kreston GCG повідомляє, що 35,8% всіх опитаних компаній виявляли шахрайство у відділах закупівель. Артем Ковбель розповідає, що часто закупівельники домовляються з агрономом. Останній формує технологічні карти, де вказує на кількість необхідних добрив. В результаті купувалась найкраща агрохімія, а використовувалась гірша. Першу продавали й заробляли на різниці вартості кращих та гірших добрив.

Хто і чому перебуває у групі ризику?

Артем Ковбель зауважує, що шахрайство виникає у компаніях із земельним банком до 10 тис. га. Вони вже вийшли з ряду маленьких компаній, але при цьому ще не встигли структурувати свої внутрішні процеси.

За словами Святослава Єфремова найбільшою проблемою у сільському господарстві є вкрай низька якість обліку. «Якщо його немає, ти згадаєш те, що було вчора, але не згадаєш того, що було рік тому, скільки чого куди списали», - говорить консультант. Дуже часто цим користуються коли облік навмисне або ускладнюють, або байдуже ставляться до нього, щоб завадити аудиторській перевірці. Єфремов додає, коли компанія мала або середня, велика кількість процесів і підконтрольних функцій покладається на власника або на топ-менеджера. Той переважно вважає, що у нього все в порядку, що він все тримає під контролем, а якщо чогось не знає, то цього просто не існує. Тому там рідше фіксуються випадки шахрайства, ніж у більших компаніях. Але це не означає, що вони відсутні взагалі. Щодо великих гравців ринку, у них досить розгалужена структура, багато незалежних відділів, які конкурують між собою. Вони можуть стежити один за одним. Але у великих компаніях є такі типи шахрайства, які недоступні малим – у взаємовідносинах з акціонерами, біржами, банками тощо.

Читайте також: Особливості національної реєстрації, або на чию користь працює Мін’юст?

Однією з головних причин, говорить Артем Ковбель, є недостатній рівень матеріального добробуту. «Будь-який агроном, управляючий господарством, тракторист, поливальник та охоронець краде тоді, коли керівники не платять достатньо. Але поливальник вкраде мішок добрив за 1500 грн, а продасть за 500 грн. При цьому скаже агроному скаже, що вніс ці добрива. Тракторист заробить на солярці, управляючий - на «зайвому» зерновозі», - говорить директор ТМ «СКВА АГРО» Сергій Гречаний.

Як запобігти крадіжкам?

Святослав Єфремов наголошує на правилі: вартість контролю не повинна перевищувати вартості ризиків. Універсальними засобами залишаються якісна фізична охорона на полях та кваліфікована служба безпеки, підпорядкована безпосередньо власнику. Вона проводить регулярні перевірки та вибудовує систему безпеки і контролю всередині. Також - це автоматизація всіх бізнес-процесів. Точний і незалежний від людського фактора облік всіх подій, відстеження маршрутів транспорту,  автоматизовані лабораторії зерна і т.д. Добре, якщо компанія може дозволити собі незалежну систему планування ресурсів підприємства (ПРП) з автоматизованим бюджетом, управлінською звітністю та обліком, зазначає Єфремов. Її перевага в тому, що контролер може у будь-який момент отримати зріз всіх операцій станом на сьогодні. 

Ковбель завважив, що шахрайству під час закупівель сприяє відсутність тендерного комітету. За його словами комісія має складатись не менш як з 50-ти осіб, включаючи власника підприємства. Чим більше людей, тим складніше домовитися між собою. Також повинно бути не менше п’яти заявок від компаній-постачальників. Відсутність тендерного комітету призводить до того, що сировину і матеріали закуповують за завищеними цінами, які не відповідають ринковим.  А різницю забирає собі відповідальний менеджер. Також директор департаменту фінансових розслідувань наголосив на важливості проведення щорічного фінансового аудиту. У ньому обов’язково повинні брати участь ініціатор перевірки, відповідальний менеджер, директор, власник, а також третя особа від власника, яка не працює в компанії і може зі сторони побачити недоліки та поцікавитись причиною їх виникнення.

Читайте також: Що ви знаєте про український аграрний сектор?

За словами Святослава Єфремова мета керівника - зібрати правильну команду. «Я знаю ситуації, коли власник агрохолдингу в 20 тис. га проводив свою відпустку на комбайні. Він сідав і йшов сам збирати врожай. Так само я знав людей, які доводили себе до інфаркту, перевантажуючись функціями, завданнями, замість того, щоб адекватно їх делегувати», - розповів консультант. Артем Ковбель зазначив, що у 90% випадків шахраїв карають всередині компанії. В гіршому випадку їх просто звільнять або змусять таки відшкодувати завдані збитки. Холдинги прагнуть зберегти репутацію, а тому намагаються приховати від загалу будь-які шахрайства. Власне, цим і користуються нечесні співробітники.

Анастасія Карпенко