Як компанії борються з шахрайством співробітників

Трудовий кодекс не захищає власників компаній. Особливо, якщо працівник щось вкрав. «Людина вкрала, але ти її не зможеш звільнити, тільки відсторонити. До рішення суду, а 90% судів на користь працівника», - заявив керуючий партнер міжнародної юридичної компанії «Александров і партнери» Дмитро Александров на прес-конференції на тему «Безпека в аграрних компаніях: попередження шахрайства» в рамках VI Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями». Тому керівники компанії змушені вигадувати способи, як попередити шахрайство.  

Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast Holding: тримати подалі від спокуси

У нас в холдингу є такий принцип - людей не варто вводити в спокусу. Варто зробити так, щоб ніде їм не хотілося порушити правила. Ми довго думали, як це зробити під час внесення ЗЗР – адже це проблемне місце в будь-якій компанії. Ось яку ідею ми підгледіли у бразильців, з якими співпрацювали. Всі знають, що ЗЗР вносять на полях через розприскувачі – привезли на поле  хімікати, воду, кожен механізатор замішав собі розчин та поїхав. І ти сидиш та ворожиш: чи святою водою він поливає, чи придбаними ЗЗР. А вони ще й вночі розприскують. Потім бачиш, що у сусідів гібрид, як у нас, і думаєш: от молодці. Щоб цьому запобігти, ми у кожному кластері, а вони в нас по 25-30 тис. га, зробили вузли змішування. Тим більше, що в Донецькій області вода жорстка, її треба очищувати. То ми скрізь зробили зворотний осмос, поставили камери, зробили склад ЗЗР -  та на поле привозять готовий розчин, який вже майже не крадуть. Цього року це найкращий проект з безпеки, який ми реалізували. Тим більше, що коли змішує одна людина, це мінімізує помилки. Бо в нас був випадок, коли один дуже дорогий проти злаковий гербіцид внесли у концентрації 0,5 замість 0,05. Він спрацював, але видатки склали 120-130 доларів на гектар.

Інна Мєтєлєва, заступник голови правління Сварог Вест Груп: створити єдиний центр

Більшість компаній, які працюють навколо АПК, мають бонусну систему. Тобто людина, яка продає ту чи іншу послугу чи товар особисто зацікавлена в її продажі та намагається усіляким способом зацікавити працівника. Тому треба якомога більше зменшити людський фактор. Всі рішення по закупівлям у нас приймаються тендерним комітетом, де є абсолютно незалежні люди, наприклад представники служби безпеки. Крім того, у у нас майже немає операції з приватними підприємцями, через яких відбувається більше всього дешевих операцій. Ми працюємо лише з офіційними компаніями. Тендерний комітет має визначені регламенти прийняття рішення, які не можна порушувати без причин. Тобто відповідальність чітко визначена. Наступний механізм – абсолютно все знімається на камери, фіксується на сканери.

Роман Лещенко, власник компанії «Агродар»: апелювати до моралі

Цього року я недопрацював.  І виявив це, коли почав сходити соняшник. Їду і дивлюсь на два поля: одне в чудовому стані, друге геть заросле травою. Викликаю працівників і всі божаться, що засоби захисту були внесені в належній кількості та належної якості. Втім, відсутність контролю, десь запрацювався, коштувала мені сотні тисяч гривень.

Контроль за паливом, ЗЗР, насінням – це слабке місце в кожній компанії. Наприклад, мішок якісного насіння від «Монсанто» чи від «Сінгента» коштує близько трьох тисяч. Ми не можемо прослідкувати за виконанням норм висіву, адже можна кілька мішків просто продати на бік.

Ми пішли традиційним шляхом – надрукували в районній газеті статтю про те, що пайщики недоотримують орендну плату, бо посіяли неякісно. «Ганьба на все село!». Мі зібрали сходку села, пайщиків, все їм пояснили і тепер нам пайщики старшого віку навіть дивляться за тим, що відбувається на селі.

Апелювати до моралі інколи виходить ефективніше, ніж до професіоналізму. Наприклад, ми поставили відповідальним за відвантаження дизтоплива та мастильних матеріалів сільського вчителя фізики. Моральна порядна людина передпенсійного віку. Він ніколи не працював з сільським господарством, але ми вклалися в його навчання та він чудово працює. Хоча, звісно, свою роль грає зарплатня в 15 тисяч гривень – він такої ніколи не бачив.

Алекс Ліссітса, генеральний директор Індустріальної молочної компанії: об’єднувати середовище

Відомо усім, що за рахунок молочної ферми можуть годуватися три-чотири села навкруги. А насіння та ЗЗР з агрохолдингу через його працівників купують усі дрібні фермери. І, зрозуміло, не було б покупця, не було в і продавця крадених матеріалів. Тому ми намагаємося домовитись з оточенням наших компаній. Звісно, агрохолдинг має певні переваги через масштаб. Наприклад, якщо ми купуємо насіння «Монсанто», то можемо заплатити за них 100 доларів, а малий фермер аж 200. Тому я пропоную купувати разом: ви отримаєте свою партію, заплатите сто доларів та не треба буде купувати крадене. Так само і з продажем зерна: вони продають трейдерам по тисячі гривень, а ми по три. Давайте об’єднуватися. Це такий собі пошук компромісного варіанту. Я думаю, що в такий спосіб ми будемо рухатися в сторону кооперативного руху, об’єднуючи свої зусілля. Проект вже працює в декількох місцях. Наприклад, на півдні Чернігівської області ми працюємо з 12 фермерами, які закупили насіння цього року на 5 тыс. га посівів. Зараз починаємо говорити про продаж і, сподіваємося, там буде більше бажаючих.

Наталія Гузенко