Рівнятись один на одного: як в кризу допомогає бенчмаркінг господарств
Коментарі
Найдієвіший спосіб знайти приховані резерви — застосувати бенчмаркінг: порівняльний аналіз виробничих та економічних показників господарств галузі між собою.
Поточний рік став чи не найтяжчим за останні15 років для українських виробників молока. Причиною тому — ціла низка факторів, серед яких загальносвітова криза ринку молока, заборона збуту молочної продукції до Російської Федерації та окупованих територій, втрата спецрежиму оподаткування як поки що єдиного ефективного механізму підтримки сільгоспвиробника. Сьогодні виробництво молока залишається збитковим: за оцінками експертів ФАО, індекс умовної прибутковості виробництва молока України в червні впав до рекордно низьких позначок — навіть на 11% нижче минулорічного показника. Проте і в цій ситуації є свій позитив: найскладніші часи традиційно змушують учасників ринку шукати способи максимізувати ефективність.
Під час конференції «М’ясний бізнес України» (30.06.2016р.) один із провідних аналітиків американської компанії AgriStats Inc.* Грег Білбрі зауважив дуже слушну річ: «Ми не переймаємося пошуком шляхів підвищити прибутковість, коли маржинальність бізнесу достатньо висока, адже можемо “дозволити” собі деяку неефективність. Однак коли прибуток мінімальний або гірше — починаємо втрачати гроші, — саме час інвестувати у пошуки способів підвищити ефективність бізнесу».
Найдієвіший спосіб знайти приховані резерви — застосувати бенчмаркінг: порівняльний аналіз виробничих та економічних показників господарств галузі між собою. Для здійснення бенчмаркінгу господарство щомісяця збирає фінансові та виробничі дані в електронному вигляді. Внутрішні аудитори опрацьовують їх та готують для порівняння і проведення щомісячної перевірки.
Бенчмаркінг поки що новинка для України, хоча на Заході цією системою уже десятки років користуються провідні господарства (вже згаданий AgriStats Inc. надає послуги із бенчмаркінгу ще з 1995 р. для господарств із США, Канади, Бразилії,Чилі, Китаю і навіть РФ). Завдяки цьому методу фермер може подивитися на своє господарство з іншого боку: виявити прогалини у роботі, визначити можливості підвищення ефективності виробництва продукції на різних рівнях, підвищити ефективність бізнесу, його продуктивність і конкурентоспроможність.
Однією з переваг бенчмаркінгу є те, що він надає змогу виходити за межі особистої або професійної практики. Інколи окремі підприємства стають настільки зосереджені на виробництві продукції, що вони не в змозі побачити, що відбувається за межами їх підприємства. Ця сліпота може бути джерелом застою і перешкодою на шляху прогресу. На допомогу приходить бенчмаркінг, щоб допомогти розробити методи або процеси для підвищення продуктивності.
Фактично бенчмаркінг — це альтернативний метод стратегічного планування, у якому завдання визначаються, базуючись не на досягнутому, а на аналізі показників конкурентів. Він дозволяє визначити свої сильні і слабкі сторони; виявити ті методи роботи, які потрібно удосконалити; порівняти свої досягнення з показниками конкурентів; удосконалити бізнеспроцеси, покращити якість продукції, підвищити ефективність, скоротити витрати тощо.
Бенчмаркінговий підхід дозволить підприємству запозичити кращий досвід інших підприємств, уникаючи «винаходу колеса». У підсумку підприємство зможе зміцнити свою конкурентну позицію, а також досягти підвищення ступеня задоволеності споживачів.
На жаль, в Україні фермери ще дуже часто ставляться до цього явища з недовірою, розуміючи під бенчмаркінгом промислову розвідку. В силу існуючого у країні корпоративного менталітету на сьогоднішній момент практично в жодній компанії не виділяються кошти на забезпечення роботи окремого департаменту (навіть спеціаліста) по бенчмаркінгу. В той час як на Заході це звичайна практика: існування окремої структурної одиниці по бенчмаркінгу в «штаб-квартирах» великих компаній – життєва необхідність.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)