Рівень води в Десні впав до історичного мінімуму

Про це заявив Андрій Прокопенко, голова Чернігівської ОДА, на своїй сторінці у Facebook.

«Хоч і за останні дні в області пройшли дощі, однак істотно на проблему це не вплинуло. Рівень води збільшився всього на 1 см та за сприятливої погоди може зрости ще на 3−4 см. Для порівняння нормальним середнім рівнем для Десни в цей період вважається 680 см над „0“ поста. Бо зазвичай, щороку на цей час припадає пік весняної повені. Зараз же метеорологи б’ють на сполох — різниця з нормою складає понад 5 метрів. Подібна ситуація і на інших територіях області», — написав Прокопенко.

Він зазначає, що повінь взагалі відсутня — у жодному місці вода не вийшла на заплави, нерестовищ немає, ефекту санітарного очищення річки також немає. Фактично, Десна живиться виключно з ґрунтових вод. За 140 років спостережень така ситуація зафіксована вперше.

«Найбільш непокоїть те, що влітку за певних погодних умов — недостатній кількості опадів і надвисоких температурах — рівень Десни може впасти до критичного рівня. За попереднім прогнозом — 50−70 см над „0“ поста. При більш сприятливих умовах — коливатиметься від 120 до 150 см», — прогнозують експерти.

Деснянське басейнове управління водних ресурсів намагається по максимуму зберегти водний баланс в області. Зокрема, для утримання води в руслах каналів опущені затвори на всіх 1715 водорегулюючих спорудах, що є на балансі управління. На сьогодні обсяг води в 75 каналах річок більш-менш достатній — 10 млн м³. У першу чергу забезпечуватиметься питне водопостачання, далі — аграрний сектор.

«З огляду на аномальне зневоднення водойм неабиякої актуальності набуває питання належного оформлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних систем в області. Свого часу вони належали колгоспам і відповідно до постанови КМУ від 13 серпня 2003 року підлягали безоплатній передачі у комунальну власність. Більшість цих систем і досі не має відповідної документації і залишається безгосподарською. Це також створює дисбаланс гідротехнічного режиму і призводить до неконтрольованого осушення територій», — наголошує голова ОДА.

Також, окрім природних, є певні рукотворні чинники, що поглиблюють водну кризу. Значну шкоду водоймам завдають стихійні розорення луків та пасовищ при провадженні господарської діяльності в прибережних захисних смугах.

«Останнім часом із територіальних громад надходить все більше сигналів про такі незаконні дії. Найбільше порушень Водного та Земельного кодексів України зафіксовано у Менському, Сосницькому та Куликівському районах (з останніх — у селах Максаки та Бірківка). Окремі втручання в охоронні прибережні зони досягають 150−200 га земельної площі. Розорюють не лише у межах Десни, а й малих річок, заплавних озер», — зауважує Прокопенко.

Він підкреслює, що це пряма загроза водному балансу в екосистемах області. Щоб запобігти негативним наслідкам для навколишнього середовища, при ОДА створили спеціальну робочу групу з представників Держекоінспекції, Держгеокадастру та Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

«Фахівці детально вивчають ситуацію по територіям, де вже зафіксовані порушення. Перший рейд запланований на 4 травня», — підсумував Андрій Прокопенко.

Нагадаємо, аграрії Миколаївщини вимагають у влади врегулювати питання подачі води для зрошення.