Ринок землі негайно: чому нардепи й урядовці так поспішають

Саме цей народний депутат наприкінці лютого став ініціатором депутатського подання до Конституційного суду щодо визнання мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення неконституційним. Це рішення збурило суспільство, адже понад 70% українців проти продажу землі.

Днями Олексій Мушак розмістив на своїй сторінці у Фейсбуці пост про те, як він виступив перед американською неурядовою організацією Atlantic Council і виклав своє бачення земельної реформи в Україні. Його аргументація заслуговує на особливу увагу, оскільки це думка члена парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, представника провладної фракції БПП.

По-перше: 

«Тіньовий ринок землі вже існує. Він є деформований та несправедливий. Саме тому повноцінний запуск вільного ринку має бути максимально швидким», - пише Мушак.

Справді, земельні відносини в Україні деформовані і повні корупційних схем. Але яким чином максимально швидке впровадження продажу землі зробить їх більш справедливими?! Навпаки – торгівля національним багатством ляже на корупційний ґрунт і може мати для країни катастрофічні наслідки. Чому?

В Україні не проведена інвентаризація земель. Надто повільно наповнюється земельний кадастр. Дані Держгеокадастру показують, що площа зареєстрованих земельних ділянок в 61 адміністративному районі України удвічі перевищує реальну площу цих районів. Тобто одна ділянка може мати одразу декількох власників! При поспішному відкритті ринку вони почнуть з’ясовувати, хто з них – справжній власник. В українській історії вже була і Коліївщина, і численні війни за землю. Чи треба нам знову наступати на ці граблі?

Сьогодні діють корупційні механізми переходу прав на землю в обхід мораторію. Процвітає рейдерство, оскільки немає верховенства закону у справі захисту права власності. Не врегульовано проблеми невитребуваних земельних паїв, земель колективної власності. Законодавство не містить необхідних обмежень, які б не допустили масового скуповування землі олігархами. А головне – понад 90% українських аграріїв не мають коштів на купівлю землі. І ділянки, на яких вони працюють, з великою ймовірністю перейдуть у власність спекулятивного капіталу.

Перелік «чорних дір», які є в законодавстві і у земельних відносинах, можна продовжувати. Поки ми не виправимо ситуацію, відкривати ринок – це абсурд і злочин. Швидке впровадження продажу земель – це шлях до найшвидшого їх розкрадання.

По-друге: 

«Основним пріоритетом мають бути інтереси 7 млн. власників землі. Найкращим інструментом для цього є максимізація ціни на українську землю», - продовжує свої аргументи Олексій Мушак.

Мушу розчарувати його: швидке впровадження ринку, яке він пропонує, не збільшить, а знизить ціну землі, вона впаде ще нижче від нинішнього тіньового рівня в 500 доларів за гектар. Економічні закони – штука вперта. За результатами опитувань, близько 16% власників земельних паїв через бідність хочуть їх продати – їхня частка складає 4 млн га. Тобто на ринок, окрім державних земель (10 млн. га), може одразу потрапити 4 млн га розпайованих с/г угідь. Це досить велика пропозиція. І за всіма економічними законами, вона зіб’є ціну ще нижче. Селяни – власники паїв, яким не вистачає зараз на їжу і медикаменти, будуть продавати землю за безцінь і залишаться ні з чим!

По-третє:

«Настав час капіталізувати Україну. Зробити її економічно успішною», - продовжує народний депутат.

Цікаво, який зміст пан Мушак вкладає у поняття «капіталізація»? Що ми маємо зараз капіталізувати – збитки? Може, йдеться про капіталізацію маркетингову чи репутаційну – так званий «гудвіл»? То тут теж не складається пазл. Країна ще декілька місяців тому мала дуже погані кредитні рейтинги, а нещодавно очолила «корупційний» антирейтинг. Згідно з дослідженням Ernst&Young, рівень корупції в Україні найвищий серед 41 країни регіону Європи, Близького Сходу, Індії та Африки. Теперішній стан економіки у експертному середовищі оцінюється як «стабільно поганий».

Якщо й можна говорити про капіталізацію землі, її забезпечить не швидкий продаж, а комплексна земельна реформа. За підрахунками експертів-земельників, яких зібрала Аграрна партія, продумана реформа підвищить вартість земельних ресурсів України до 500 млрд доларів (зараз вони коштують $21 млрд). Тому ми розробляємо цю реформу і виступаємо за недопущення поспішного розпродажу землі, розпочавши всеукраїнський збір підписів «Не дамо вкрасти землю!».

По-четверте:

Цікаво і те, як представник президентської фракції окреслює терміни для впровадження ринку землі: «2017 – це останній рік, коли можна буде провести цю реформу. Наступний шанс буде лише в 2020-2021 роках після президентських та парламентських виборів».

Гадаю, продаж землі в нинішніх умовах матиме найбільш вибуховий ефект. В Україні триває війна; понад 60% населення, за даними ООН, за межею бідності. Але можновладці дуже поспішають? Чому? Можливо, тому, що хочуть скористатися «диким» ринком, поки самі при владі? Бо ж рейтинги тануть на очах.

І головне:

Це вже стає традицією, коли найвищі вітчизняні посадовці, депутати розповідають про своє бачення майбутнього України здебільшого лише заокеанським слухачам. Наприкінці минулого тижня міністр фінансів Олександр Данилюк викладав урядове бачення земельної реформи в США в Інституті імені Гадсона. Тепер нардеп Олексій Мушак у Вашингтоні апелює до Atlantic Council. Проштовхує там свій, альтернативний урядовому, законопроект про обіг земель. Мовляв, важливо «повсюди знаходити союзників для запуску вільного ринку землі».

Хочу нагадати лише одне: і уряд, і парламент повинні представляти інтереси українського народу, до нього йти з поясненням реформ і у нього шукати підтримки своїм рішенням. Але складається враження, що всі ці «відкриватєлі» ринку землі ховаються від свого народу – як єдиного конституційного власника цієї землі. Вони свідомі того, що їхня версія ключової реформи в форсованому режимі викличе у суспільстві лише обурення і суспільство їм цих витівок не пробачить?