Рейдерство в агросекторі: що відбувається?

Аграрний сектор, як і інші сектори української економіки, переживає кризові моменти. Ситуація ускладнюється не тільки зростанням внутрішньогосподарських ризиків, невизначеністю у вирішенні питання відкритого земельного ринку, а й частими захопленнями агрокомпаній. Зростаюча кількість рейдерських захоплень призводить до незаконного перерозподілу власності і активів, і негативно позначається на інвестиційній привабливості українського бізнесу в цілому.

Якщо говорити про «нововведення» в сфері захоплень, то вони здебільшого продиктовані мінливим законодавством у сфері державної реєстрації компаній і їх майна. Незалежно від того, з яким типом «рейдерів» стикається компанія-жертва, будь це «білі», «сірі», «чорні» або «грінмейлери», в більшості своїй має місце фальсифікація документів, що використовуються в кінцевому підсумку для внесення змін у відповідному державному реєстрі. Так, маніпуляції з реєстрами мали місце при спробах захоплення СПП «Чумаки» (2014 рік), що належить міжнародній інвестиційній групі «Юнісон», при атаці на ДП «Сантрейд» (2015 рік), «Агросвіт» (2016 рік). Ці випадки об'єднує те, що вони були спрямовані на встановлення контролю над самими підприємствами. Завдяки «діркам» в нормативно-правових актах, що регулюють питання роботи державних реєстрів, даний напрямок рейдерства очевидно не припинить своє існування найближчим часом.

Чутливої точкою в агробізнесі і об'єктом жадання рейдерів є сам урожай. В даному випадку, маніпуляції спрямовані не на роботу з державними реєстраторами, а на імітацію боргових зобов'язань в разі «білого» рейдерства і встановлення фізичного контролю над урожаєм, якщо загарбники працюють «по-чорному». В останньому випадку, урожай просто збирається чужою технікою і відвозиться в невідомому напрямку.

У юридичному середовищі не перший рік ведеться суперечка про те, що може стати ефективним інструментом захисту від рейдерської атаки. Одним з можливих варіантів є криміналізація дій загарбників. Однак, судова статистика свідчить від неефективності розслідувань випадків рейдерства - із загальної маси кримінальних проваджень, тільки одиниці закінчуються винесенням обвинувального вироку. Чим би не закінчилася юридична дискусія, очевидною для всіх є необхідність посилення контролю з боку держави до питань перерозподілу власності. А поки власникам агробізнесу залишається сподіватися на рівень експертність юристів, що вибудовують для них систему безпеки від рейдерських захоплень.