Радник посольства Нідерландів: Україна може зайняти важливе місце на ринках продукції для кінцевого споживача

Україна пишається своїми черноземами, а для Нідерландів предмет гордощів територія, відвойована у моря. Але коли Україна є потужним гравцем на ринках зерна та олії, голландські овочі, фрукти та квіти купують всі країни світу, а їх технології — одні з найкращих у світі. 

— Не скажу нічого оригінального: Україна  зараз працює на сировинних ринках, а ми в першу чергу працюємо з продуктами, які приносять найбільший прибуток і мають велику додану вартість: свіжі продукти, продукти преміум-класу, готові або напівфабрикати. Нідерланди багато імпортують продуктів, які потім допрацьовують і знову експортують. Нідерланди експортують сільськогосподарської і харчової продукції на 80 млрд євро, а Україна експортує на 14,6 млрд доларів CША. Це при тому, що в Нідерландах 1,8 млн га сільськогосподарських земель в обробітку, а в Україні — 42 млн га. 

Наявність дешевих земельних ресурсів не є стимулом для українських аграріїв працювати ефективніше. Давайте порівняємо: один гектар землі в Нідерландах коштує сімдесят тисяч доларів. В Україні землю не можна купити. Оренда одного гектара землі у Нідерландах коштує в середньому 890 євро на рік, в Україні — 80. Бачимо, що українські виробники перебувають під меншим тиском необхідності скорочувати затрати. Не потрібно шукати можливості заощадити, прораховувати вигоду від інвестицій в точне землеробство. Сьогодні більшість агрохолдингів вирощує культури, які приносять швидкі прибутки. Це модель з малими ризиками. Прибутки були б більшими, якби вони розглядали вирощування культур з більшою доданою вартістю. І думали, наприклад, про молочне тваринництво.

Це виклик для України — отримувати прибутки від продажу продуктів з більшою доданою вартістю замість того, щоб концентруватися на виробництві зернових і олійних. Але ефективний розвиток за такою моделлю можливий тільки в тому випадку, якщо всі ланки переробки працюють злагоджено. Харчова промисловість може переробити сировину, споживачі на внутрішньому ринку готові купити, а зовнішні ринки — прийняти. А для того, щоб промисловість розвивалася, потрібні інвестиції, а вони не прийдуть, поки ситуація нестабільна. Ми очікуємо, що зі стабілізацією економіки буде притік інвестицій, тому що в них є велика необхідність. Ситуація в 2015 році дещо стабілізувалася, і чекаємо на поліпшення в найближчому майбутньому. Можемо сказати, що український АПК показує непогані результати, але можна буде досягти значно більшого, коли значно підвищити продуктивність і покращити якість виробленої продукції.

— Чи можна сказати, що Україна цікава як об'єкт інвестицій з Нідерландів?

— В принципі так. В Україні вже активно працює близько 320 голландських компаній. І це тільки ті, про які відомо посольству. Але всі вони вже працюють в Україні і не йдуть звідси тому, що вірять у потенціал країни.

— Тобто новим інвесторам Україна мало цікава?

— Нові інвестори мають свободу вибирати ті місця, де прибутковість найвища у порівняно з ризиками. Перед ними відкритий весь світ, вони можуть вибирати, і Україна зараз не те місце, яке може зацікавити. Майже щотижня у нас бувають делегації, багато хочуть дізнатися, дивляться, запитують але подальших кроків поки не роблять.

Непокоїть і війна, і стан економіки. Обмінний курс турбує інвесторів не менше, ніж Донбас. Ряд останніх рішень НБУ щодо обмеження вивезення зароблених грошей робить умови для іноземних інвесторів ще менш привабливими. Коли ці рішення будуть скасовані, а гривня стабілізується, ситуація почне змінюватися на краще. Інвесторів також цікавлять темпи реформи, захист права власності та верховенство права.

— Ви співпрацюєте з держорганами? І наскільки успішно?

— Компанії звертаються до нас з питань податків, митниці та відшкодування ПДВ. Виникають складності з юридичними і земельними питаннями. Ми даємо поради, намагаємося спрямовувати їх дії, відправляємо до омбудсменів, які повинні бути посередниками між бізнесом та державними органами. Якщо компанія не може чітко сформулювати питання, ми допомагаємо їй у цьому, ставимо до відома держоргани і намагаємося налагодити діалог.

— Таке буває?

— Голландці часто по-іншому сприймають можливості держорганів, правила ведення бізнесу в Україні, іноді їм потрібна підказка. Але ми ніколи не ведемо переговори від імені компанії, вони самі повинні сформулювати свій запит. Іноді ми проводимо заходи за участю держорганів, створюємо платформу, щоб вони могли почути і дізнатися, що і як.

НАЙЦІКАВІШЕ

В інтерв’ю Agravery.com Еверт Ян Краєнбрінк розповів, що: 

1) наявність дешевих земельних ресурсів не є стимулом для українських аграріїв працювати ефективніше;

2) в Україні вже активно працює близько 320 голландських компаній;

3) обмінний курс турбує інвесторів не менше, ніж Донбас;

4) Україна зараз не те місце, яке може зацікавити;

5) у світі готові купувати українську органічну продукцію. 

— Якщо виділити групи продуктів, то експорт яких українських товарів найцікавіший Нідерландам і, навпаки, який експорт в Україну найбільш важливий для голландських компаній?

— Голландці — торгова нація, отже нашим бізнесменам цікава торгівля як сировиною, так і готовою продукцією. Найбільші статті імпорту з України — зерно, соняшникова олія. Найбільші статті імпорту, які і дають 700 млн доларів на рік. Останнім часом зростає інтерес до курятини і фруктових соків. З Голландії експортуються напівфабрикати, наприклад, шоколад, інгредієнти, технології, посадковий матеріал, декоративні рослини. А також знання і практики, як виробляти сир чи м'ясо високої якості, що буде цікаво споживачам.

— В інтерв'ю з представниками французького посольства ідея про експорт знань теж звучала. Але там йшлося про молочну галузь, насіння олійних і про сільгосптехніку. Про експорт яких знань говорите ви?

— Для тепличного господарства і овочівництва: насіння, технології, комп'ютерні системи, обладнання. В Нідерландах багато досвіду і дуже велика пропозиція таких товарів, багато знань. Також ми продаємо багато насіння для вирощування овочів на відкритому ґрунті, всі складові для квітникарства. Наприклад, Нідерланди поставляють 80% насіннєвої картоплі на світовий ринок.

Молочне господарство — теж так, зараз можливості менші, але голландські компанії поставляють обладнання для молочних ферм, генетичний матеріал. А також українські компанії користуються консультаціями голландських фахівців, які допоможуть створювати продукцію з високою доданою вартістю і з невисокими затратами. Крім того, більшість великих птахівничих підприємств в Україні була побудована з використанням голландських технологій. Починаючи від генетичного матеріалу і закінчуючи вентиляцією. Ці позиції також становлять значну долю у двосторонній торгівлі.

Читайте також:

Київ-Амстердам: що цікавить голландських інвесторів в Україні

— Ви бували на українських фермах і підприємствах агрохолдингів? Чи є різниця в технічному рівні?

— Багато залежить від сектора, в якому працює підприємство. Наприклад, у птахівництві фабрики оснащені за останнім словом техніки. У той же час у картоплярстві мало виробництва напівфабрикатів: чипсів, картоплі фрі, а є тільки ринок свіжих продуктів. У молочному секторі компанії дуже різні. Є модернізовані, орієнтовані на експорт, а є такі, що не оновлювалися десятиліттями. Питання скоріше не в розвитку сектора загалом, а в підходах індивідуального підприємства. За результатами побаченого на міжнародних виставках можемо сказати, що багато українських компаній, що працюють в птахівництві та молочному секторі, можуть конкурувати зі світовими лідерами. Але дуже важливо виробникам глибоко проаналізувати можливості на зовнішніх ринках, зрозуміти, що там будуть купувати. Тому що внутрішній ринок зараз обмежений, купівельна спроможність невисока, і можливість отримати валюту зосереджена на зовнішніх ринках.

— А зовнішні ринки готові купувати українську продукцію з доданою вартістю? Яку саме?

— Так, я думаю, що є можливості для органічних продуктів, напівфабрикатів, меду, м'яса (але не свинини), молочних продуктів в недалекому майбутньому, свіжих фруктів, ягід, оскільки цей напрям не вимагає великих витрат на зарплати. Продукція з фруктів-ягід, соки, концентрати.

Це реальні можливості, які є прямо зараз. У довгостроковій перспективі  це можуть бути будь-які товари. На мою думку, в Україні є можливості для виробництва високоякісної продукції  при низьких затратах, отже, є всі передумови для стрімкого розвитку харчової переробної промисловості. Але це питання у перспективі як мінімум 5 років за умови, що перші кроки будуть зроблені вже зараз. Для одержання високих прибутків важливо знайти своє місце. Це може бути вирощування квітів, виробництво кондитерських або хлібо-булочних виробів. Також високу додану вартість мають консервовані фрукти і овочі. Або навіть томатна паста. Важливо знайти своє місце.

— А де, по-вашому, місце України на глобальному ринку?

— Сьогодні Україна є важливим гравцем на світових сировинних ринках.  Сировина, зерно, експортні ринки — ці речі завжди будуть цікаві. Я впевнений, що вже у найближчому майбутньому Україна може зайняти важливе місце на ринках продукції для кінцевого споживача. Це ви можете стати регіоном з масовим виробництвом продовольства, а не Нідерланди, де висока вартість одного гектара. Тому ми зацікавлені у зміцненні співпраці між нашими країнами. Простіше кажучи, в Україні є можливості, а в Голландії є знання й технології для створення нових продуктів, починаючи від картоплі і закінчуючи шоколадом, якщо ці знання застосувати на практиці. Для цього ми і зміцнюємо торговельні зв'язки. Разом ми зможемо нагодувати весь світ.

Читайте також:

Амстердамський ярмарок: Україна міняє зерно на квіти

Наталія Гузенко

фото: приватний архів Еверта Яна Краєнбрінка