Q&A: чи визначає індекс Doing Business реальну простоту ведення агробізнесу в Україні?

Зняття земельного мораторію спростить життя для аграріїв, і підніме Україну у світовому рейтингу простоти бізнесу.

 

журналіст Agravery.com

31 жовтня Світовий банк опублікував свою щорічну доповідь про легкість ведення бізнесу в усіх країнах світу Doing Business-2018. За текстом доповіді, Україна у цьому списку покращила свої позиції із 80 до 76 місця серед 196 країн світу.

На думку президента Петра Порошенка, такий прогрес означає дієвість економічних реформ в Україні. А міністр фінансів Олександр Данилюк каже, що так іноземні інвестори отримали «ще один позитивний знак». У Світовому банку деталізують, що доповідь  Doing Business-2018 говорить про легкість ведення бізнесу станом на початок 2017 року. Тобто зміни державного регулювання 2017 року зарахують до індексу Doing Business-2019.

Аграрії вцілому не погоджуються з такими оцінками. Місяць назад, 5 жовтня, Німецько-український аграрно-політичний діалог та Український клуб аграрного бізнесу» опублікували чергове дослідження аграрного бізнес-клімату АБК) в українському агросекторі. Порівняно із серпнем 2016 року, індекс АБК у серпні 2017 упав із 27 пунктів до 16,3 пунктів.

У своїх коментарях Agravery.com аграрії цьогоріч неоднократно скаржились на проблеми із поверненням ПДВ, блокуванням податкових накладних та рейдерськими атаками на агрогосподарства. Також агровиробники говорили про тиск силовиків на агробізнес, та проблеми з поставками агропродукції через незадовільну роботу «Укрзалізниці».  

Читайте також: Директор «Транссервіс-2008»: Прихід силовиків коштує портовикам не менше $50 тис.

Чи справді аграріям стало складніше вести бізнес в Україні, що насправді вимірюють індекси АБК і Doing Business, і як взагалі полегшити простоту ведення бізнесу в Україні зокрема для аграріїв, з’ясовував Agravery.com.

На основі чого  експерти Світового банку визначають індекс Doing Business, зокрема для України?

Індекс Doing Business для економіки кожної окремо взятої країни вираховується за 11 показниками. Зокрема, експерти Світового банку враховують кількість дозвільних документів, потрібних для старту власного бізнесу чи будівництва споруди, підключитись до електромережі та зареєструвати власність (детальніше – дивись в таблиці 1). Світовий банк не деталізує легкість бізнесу для кожної з галузей економіки, говорить про простоту підприємництва для країни вцілому. Втім, рейтинг стосується і агробізнесу зокрема, каже радник проекту IFC «Реформування інвестиційного клімату в Україні» Денис Малюська.

За словами експертів, у такого рейтингу є два недоліки. Перший – рейтинг Doing Business не каже, наскільки легко вести бізнес у кожній конкретній країні. Цей рейтинг лише визначає, наскільки швидко полегшують життя бізнесу чиновники однієї країни, порівняно з чиновниками інших 195 країн, каже голова Українського товариства економічних свобод Мар’ян Заблоцький. Так і виходить, що індекс Doing Business для Росії вищий, хоч країна і страждає від санкцій, пояснює експерт.

Другий недолік – рейтинг Doing Business формують не економісти, а юристи чотирьох найбільших юридичних компаній світу PricewaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst & Young та KPMG, пояснює економіст IMF Group Григорій Кукуруза. Фахівці згаданих компаній лише оцінюють, наскільки якісні закони регулюють економіку в кожній з країн світу. Але не оцінюють, наскільки такі закони роблять біднішими підприємців, зокрема аграріїв.

А за рахунок чого Україна змогла піднятись на чотири позиції в рейтингу Doing Business? І взагалі, чому лише на чотири?

Як кажуть самі урядовці, ріст у чотири позиції Doing Business «зробили» регуляторні послаблення у сфері будівництва та оподаткування. Зокрема, деталізує віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, Україна «перескочила» у рейтингу «Отримання дозволу на будівництво»  із 140 позиції на 35 позицію завдяки прийнятому цьогоріч закону №1817, що регулює сферу містобудування. За словами Данилюка, Україна перескочила із 84 позиції до 43 позиції за легкістю оподаткування завдяки зниженню ставки ЄСВ удвічі, до 22%.

Читайте також: Поділити дотації: чого хочуть аграрії та за що виступає уряд

Керівник Офісу ефективного регулювання Ігор Гончарук каже, що Україна могла посісти 70 місце у рейтингу Doing Business-2018. Але Верховна Рада навіть не починала розглядати зареєстрований ще у 2016 році законопроект №6540. За текстом документу, бізнесмени зможуть он-лайн подавати до суду адміністративні позови, і так економити на судовому зборі. Також законопроект оберігає боржників від неправомірного вилучення заставного майна.  За словами експерта, відсутність таких норм породжує рейдерство в країні, зокрема в агросекторі. Це, у свою чергу, робить Україну непривабливою для інвесторів.

А як вираховується індекс легкості ведення агробізнесу в Україні?

Як деталізують в УКАБ, індекс АБК враховує загальну економічну ситуацію в країні та її суб’єктивне сприйняття аграріями. Також – доступ до кредитів,   агрокліматичні умови, рівень наявної агротехніки та технологій в господарствах, доступ до кваліфікованих кадрів та наявність державної підтримки. Агровиробників при цьому ранжують за географічним розташуванням, за розміром земельного банку, за видом вирощуваної продукції – рослинництво чи тваринництво. У цьому випадку індекс формувався станом на серпень цього року. (див таблицю №2).

При цьому, як деталізують в УКАБі, рівень настроїв рослинників визначає простота експорту своєї продукції на експорт. А рівень настроїв тваринників визначає дефіцит фінансування та інвестиційних проектів в галузі.

За даними індексу, за простотою сплати податків Україна піднялась із 84 позиції у світі до 43 позиції у світі у 2018 році. Чи співвідноситься такий факт з проблемами блокування податкових накладних, які цього року були в аграріїв?

Очільник Мінфіну Данилюк каже, що індекс Doing Business-2018 враховує податкові новації лише 2016 року. Цьогорічні податкові новації 2017 року враховуватиме вже Doing Business-2019. Очільник Мінфіну впевнений, що там показники України виглядатимуть ще краще. Наприклад, у 2017 році запустили прозорий реєстр відшкодування експортного ПДВ. Данилюк обіцяє у 2018 році завершити реформу ДФС. Якщо таке вдасться зробити, кожен підприємець матиме свій «он-лайн кабінет» в ДФС, після чого бізнесмени майже не контактуватимуть з фіскалами. Щоправда, урядовець уточнює, як цьогорічна ситуація з блокуванням податкових накладних вплине на позицію України в рейтингу Doing Business.

На думку Григорія Кукурузи, «блокування» податкових накладних не є такою проблемою, що визначає реальну легкість ведення агробізнесу в Україні. Оскільки, як пояснює експерт, для «розблокування» накладної аграрію достатньо подати технологічну карту - «пояснювальну записку» фіскалам. Реальною податковою проблемою для аграріїв є удвічі вищий рівень податкового навантаження, порівняно з 2016 роком. Кукуруза деталізує, що до 1 січня 2017 року працював спецрежим сплати ПДВ, дякуючи якому аграрії мали додаткових 25 млрд грн додаткових обігових коштів. З 1 січня 2017 року аграріїв перевели із спецрежиму ПДВ на «реверсні» 4 млрд дотацій. Так агровиробники втратили близько 20 млрд грн обігових коштів. Такий факт, на думку експерта, можна зарахувати як ріст оподаткування агровиробників. Окрім того, як додає Кукуруза, з січня 2017 року виросли ставки земельного податку та податку 4 групи для агровиробників.

Чи полегшував уряд ведення агробізнесу в Україні останні три роки?

Так. По-перше, як каже Заблоцький, уряд скасував майже всі акти, що регулювали експорт зерна. «Через це експорт зерна з України є найменш зарегульованим в Європі. І такий крок дав свій приріст Україні у позиціях рейтингу Doing Business», - каже експерт.

Читайте також: Q&A: про днопоглиблення порта "Южний", ефект для аграріїв та відносини із Китаєм

По-друге, уряд змінив правила користування державною ріллею для аграріїв, додає старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки Олег Нів’євський. Експерт деталізує, що з 2016 року державну ріллю почали здавати виключно через електронні аукціони. Через це агровиробники стали платити вищу орендну платню, від 8% до 10-13% від нормативно-грошової оцінки землі. Але такі правила гри «викинули» з ринку аграріїв-«нелегалів», тому «білим» агровиробникам стало простіше виживати на ринку, каже Нів’євський. Окрім того, як додає Кукуруза, Держгеокадастр перейшов на екстериторіальність надання своїх послуг. Тобто, якщо в аграрія за кадастровий витяг вимагали хабар в одному управлінні Держгеокадастру, такий документ можна було отримати в іншому райуправлінні установи.

Чи може уряд ще якось полегшити життя українським аграріям, і заодно підвищити позиції в рейтингу Doing Business?

Експерти говорять одразу про декілька напрямків, як спростити роботу аграріям та покращити позицію Doing Business. Для цього, як вважає Заблоцький, держава має допустити приватний перевізників на залізницю. Так уряд зможе зняти для аграріїв проблеми з логістикою зерна, і заодно покращити позиції країни за пунктом «легкість зовнішньої торгівлі». Також, на думку Нів’євського, треба нарешті зняти «земельний мораторій». Завдяки цьому агровиробники залучать додаткові інвестиції в сектор. А країна отримає кращі позиції за рейтингом «захист прав інвесторів».

По-третє, як вважає Нів’євський, державі варто перевести аграріїв із спрощеної системи сплати податків на загальну. Експерт пояснює, що такий крок дещо посилить податкове навантаження на агровиробників. Але натомість банки стануть охочіше давати кредити аграріям. «Банкіри скаржаться, що не «розуміють» бухгалтерії аграріїв, яка ведеться для спрощеної системи оподаткування. Так агровиробники мають податкові пільги, але не мають кредитів, в яких відчувають гостру потребу», - наголошує Нів’євський. Економіст Кукуруза додає, що державі також варто розширити програму компенсації ставок за кредитами для аграріїв. Кукуруза наголошує, що сума у 300 мільйонів аж ніяк не закриває потребу агросектору в кредитуванні. Так, на думку економіста, держава зможе і полегшити доступ до кредитування мали та середнім агровиробникам. І заодно покращити позицію України за рейтингом «доступ до кредитів». Також, за словами Ігоря Гончарука, Верховній Раді потрібно нарешті прийняти згаданий вище законопроект №6540. Так аграріїв убезпечать від загрози рейдерства, а Україна також покращить позицію за рейтингом «захист прав інвесторів».

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама