Протести проти українського зерна в ЄС штучно “перегріті”, - Денис Марчук

У ЄС посилюються протести місцевих фермерів проти поставок українського зерна. Проте продовольство з України найчастіше проходить Європу транзитом, тож поставки українського зерна не є фактором зниження прибутковості європейського агробізнесу.

Заступник голови ВАР, Денис Марчук пояснює: “Поки повноцінний експорт морем не буде відновлено, Україна використовує “Шляхи солідарності” і поставляє продукцію, не експортуючи напряму в Польщу та Румунію, а використовує ці країни переважно як транзит. Політичний характер забастовок європейських фермерів є очевидним. Україна продає частину зерна Польщі і це не носить масовий характер. Зниження світових цін на зернові та олійні є трендом. Проте певним силам потрібно продемонструвати, що це відбулося через надлишок українського зерна. У Польщі фермери були “підігріті”, але не забуваємо, що восени там вибори”.

На тлі протестів проти українського зерна в Польщі було змінено очільника профільного міністерства.

“Поки що прийняті домовленості про вільний рух продукції з України, яка йде транзитом. Прямий експорт в Польщу припиняється. Раніше аграрії Тернопільщини, Хмельниччини, Львівщини, Волині, Рівненщини мали контрагентів у Польщі, яким могли реалізувати зерно. Тож для наших західних регіонів зараз буде велика проблема, оскільки в господарствах лишилося 30-40% минулорічного врожаю, який планувалося продати і за ці кошти здійснювати посівну. Протягом війни українські аграрії продавали зерно за цінами на 40-50% нижче ринкових і ще допомагали армії – все це без отримання дотацій, на відміну від європейських фермерів. А коли світові ціни впали, і польські фермери не отримали запланованої прибутковості, то звинуватили українське зерно”, - додав Денис Марчук.

В Румунії, на відміну від Польщі, нема такої гострої ситуації, оскільки в більшій мірі територія країни використовується як транзит через Дунай до великих портів і далі українське продовольство рухається в світ.  

Наразі доцільно будувати “сухі порти” на території Західної України, щоб поставки зерна через ЄС відбувалися більш рівномірно.