Привіт від фіскалів: чи є життя після того, як "заблокували" податкову накладну?

10 мільйонів тон зерна врожаю 2017 року встигли зібрати до 18 липня за місяць жнив, заявляють в Мінагрополітики. Але за цей час близько десяти агровиробників уже отримали проблеми з реєстрацією своїх податкових накладних за реалізований товар, каже голова Громадської ради при Мінекономрозвитку Ольга Богданова. За її словами, йдеться про середнього розміру агропідприємства, які займаються вирощуванням зернових культур та овочів, та постачають на приблизно 500 тисяч гривень в місяць.

Читайте також: Україна в полі: який врожай та які ціни чекати виробникам?

У липні почались активні продажі цьогоріч зібраного врожаю. І коли аграрії пішли подавати накладні по проведеним торгівельним операціям, то податківці просто відмовились реєструвати документи, говорячи, що просто призупинили реєстрацію податкових накладних.

Богданова запевняє, що ці агропідприємства не порушували закон, і не займались податковими махінаціями. Просто з 1 липня цього року Державна фіскальна служба почала моніторинг податкових накладних, аби правом на компенсацію ПДВ не змогли скористатись шахраї, що займаються фіктивною господарською діяльністю. За словами голови комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, через фіктивні податкові накладні минулоріч з держбюджету "витягнули" близько 20 мільярдів гривень

У ДФС наказом №461 від 30 червня 2017 року визначили, які коди товарів згідно з УКТЗЕД є "ризиковими" в плані махінацій з податковою звітністю. До такого переліку увійшли вирощування ячмінь, кукурудза, пшениця, насіння соняшнику, олія, огірки та помідори. Також -  живі свині і ВРХ, та м’ясо  свиней та ВРХ. Окрім цього, до переліку "ризикових видів товарів" потрапили виробництво молочниі продукти, цукор, хліб та макаронні вироби.

У Всеукраїнській аграрній раді кажуть, що податківці мають набагато більше причин призупинити реєстрацію податкової накладної агропідприємства. Наприклад, якщо господарство продає власну вироблену продукцію, або ж продукцію, придбану до 1 січня 2017 року. Або ж якщо агровиробник отримав аванс за продукцію, яку ще не закупив, або ж продає свій товар із значною націнкою. Богданова наголошує, що у фіскалів можуть виникнути питання до будь-якої податкової накладної, поданої за "аграрними" кодами УКТЗЕД . Тому реєстрацію такої звітності ДФС може призупинити. Як наслідок агровиробник мусить сплатити ПДВ з проведеної торгової операції, навіть якщо фіскали не зареєстрували податкову накладну.  Але ані аграрій, ані покупець його товару не зможуть отримати податковий кредит.

Читайте також: Заощаджуємо добрива: як правильно використовувати агрохімічний аналіз грунту

Як вирішувати проблему?

Заступник голови ВАР Михайло Соколов каже, що теоретично поновити реєстрацію податкової накладної достатньо просто. До управління ДФС потрібно подати "технологічну карту", в якій зазначено відомості щодо товарів чи послуг, які агровиробник купує чи продає у межах кожного виду діяльності за УТЗЕД. А  також документи, що можуть підтвердити реальність проведеної торгівельної операції. Наприклад, договори, сертифікати походження чи первинні документи. Господарство може подати документи до ДФС протягом року після проведення операції. Протягом п’яти днів фіскали мають  поновити або не поновити реєстрацію накладної. Якщо в ДФС ухвалюють позитивне рішення, накладну потрібно подавати "по-новій".

Експерти виділили одразу декілька проблем, через які аграріям буде складно добитись реєстрації своєї податкової накладної. По-перше, за словами Богданової, ДФС технічно неспроможне приймати весь пакет документів, що вже зараз подають підприємства для відновлення реєстрації податкової накладної. Через недостачу працівників фіскали не встигають за п’ять днів розглянути заявку на відновлення реєстрації. Бухгалтери підприємств таких складнощів не витримують і починають масово звільнятись, каже віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Юлія Дроговоз. І проблема тут постає не лише через плин кадрів, а ще й через те, що підприємство не зможе по-новій подати "заблоковану" податкову накладну.

Антон Поляничко, радник голови Вищого адміністративного суду України, стверджує, що поки не було неправомірних відмов в реєстрації, відповідно й судових позовів. Але це може статися. Експерт каже, що справжність чи "фіктивність" податкової накладної і за чинним законодавством визначається лише поданим підприємцем пакетом документів на підтвердження.  Податківці цілком правомірно можуть заявити через хиби документів, що аграрій подав фіктивну накладну.  "Навіть якщо позиватися піде лише 10% виробників, яким зупинили реєстрацію накладних, суди просто не впораються з потоком позовів", - прогнозує Поляничко.

Читайте також: (Не)пишіть президенту: чим можна зупинити «аграрне рейдерство»?

Система працюватиме, а ви тримайтесь.

Експерти запевняють, що усунути згадані вище проблеми цілком можливо. Однак, на думку Богданової, робота над помилками затягнеться аж до Нового року. Як обіцяє державний секретар Мінфіну Євген Капінус, робитиме таку роботу громадська рада при міністерстві. Службовці Мінфіну разом з представниками бізнесу будуть разом відслідковувати та виправляти хиби у роботі системи моніторингу податкових накладних. Капінус обіцяє, що всі незручності для бізнесу усунуть у найближчий час. Службовець відкидає можливість відмови від моніторингу податкової звітності бізнесу, оскільки "це є політичним рішенням". “Ця система є унікальною, і не має аналогів у світі. Її роботу скасовувати ніхто не буде", - коментує держсекретар Мінфіну. Чиновник також пояснює, що в уряді розглядали варіант "наперед перевіряти можливо фіктивні кампанії", щоб не блокувати реєстрацію податкових накладних. Але відмовились, бо у ДФС нема на те кадрових ресурсів. Зрештою, як каже Соколов, навряд чи уряд зупинить роботу системи моніторингу податкових накладних. Оскільки призначення такої системи – упереджувати махінації з ПДВ, поки цього не можуть робити силовики.

Читайте також: Топ-25 експортерів зернових та борошняних продуктів та кондитерки