Повернення 90-тих: ТОП-5 аграрних рейдерств 2015 року

Вчора агрохолдинг Юрія Журавльова «Агротон» звернувся до президента України Петра Порошенка з проханням розібратися з відчуженням «Азовською продовольчою компанією», майна дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоайдарівського елеватора в Луганській області, який орендує агрохолдинг. Офіційне повідомлення компанія навіть опублікувала на сайті Варшавської фондової біржі.

Згідно повідомлення, «Агротон» виявив незаконну зміну власника Новоайдаровського елеватора — ТОВ «Сивик Альянс Груп». Зазначається, що «Агротон» орендує елеватор з 2000 року й термін оренди, згідно договору, спливає в 2021 році. У компанії підкреслюють, що майно елеватора не підлягає приватизації і відчуженню, однак у 2014 воно було перереєстроване у власність ТОВ «Азовська продовольча компанія» за рішенням Київського районного суду в Донецьку. Це рішення в компанії називають незаконним: буцімто воно прийняте підставі фіктивного договору поставки насіння соняшника, яке елеватор повинен був поставити вищевказаному підприємству. Цей фіктивний договір, на думку «Агротона», був складений для передачі елеватора в приватну власність, що суперечить законодавству.

Компанія підкреслює, що від незаконного відчуження майна елеватора сума прямих збитків «Агротона» становить близько 6,5 млн дол. і додатково 6,2 млн дол. для держави Україна.

Проте позиція компанії повністю суперечить релізу Мінагрополітики, розповсюдженому в жовтні. Новоайдарський елеватор, що належить держкомпанії Хліб України, за інформацією Мінагрополітики, є об'єктом рейдерського захоплення. І ні кимось, а саме "Агротоном". У вересні новопризначеного директора Новоайдарського елеватора Валерія Кравцова не допустили на підприємство. За словами директора "Хліба" України Ігоря Кобелі, на цьому елеваторі вже не перший рік господарюють рейдери. "У 2011-му керівництво елеватора підписало інвестиційний договір з приватною компанією "Агро", що належить бізнес-групі "Агротон", яку контролює екс-регіонал Олександр Єфремов. Однак замість розробки інвестпроекту і плану його реалізації так званий інвестор фактично захопив державне підприємство", - запевняв він у жовтні. Наразі лишається чекати прояснення ситуації.

За словами одно з екс-керівників "Агротону", у компанії і, найголовніше, в України, крадуть елеватор і 90 тис т зерна заодно. "Елеватор в смт. Новоайдар, що входить в державну компанію ДАК Хліб України. Елеватор, який включено до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації (і взагалі якого-небудь відчуженню) згідно закону України. Крадуть. Крадуть. Тупо. У нахабну. За фіктивним договором поставки соняшнику, по якому розрахунки нібито були проведені готівкою (!) у сумі 33 млн грн при дозволеному ліміті операцій 10 тис грн! Через рішення суду  Донецька (який до того часу вже був окупований!). Під дахом керівництва ДАК Хліб України і, увага, - Міністерства аграрної політики та продовольства!", - заявив він.

А тим часом Agravery.com згадав ще чотири найрезонансніших рейдерських справ в агросекторі, що трапились в останні кілька місяців.

Lauffer Group VS "Авант Банк"

В середині жовтня бізнес-група Олександра Лещинського заявила про те, що на один з офісів компанії у столиці напали невідомі. Близько 30-40 бійців у камуфляжній формі, представившись співробітниками охоронної фірми, спробували увірватися до приміщення компанії і зайняти його.

Це були представники «Авант-Банку», який входить у складений НБУ офіційний список банків, що мають непрозору структуру власності.  Згідно повідомлення компанії, не називаючи своїх імен, не пред'являючи посвідчень або документів виконавчої служби, представники Авант-банку показали роздруківку, оформлену як «Витяг з реєстру прав власності», і заявили про свої претензії на приміщення компанії.

Проте в фінустанові з оцінкою ситуації не згодні. У прес-службі підприємства Agravery.сom запевнили, що ніякого рейдерського захоплення не було. «Нерухомість у Дарницькому районі м. Києва за адресою вул. Зрошувальна, 5 перейшла у власність банку внаслідок невиконання позичальником (ТОВ «ТК «Урожай», м Вінниця) та його поручителем (ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія», м Київ.) умов іпотечного договору. Та відмовою сплатити борг у сумі 183 млн. грн», - повідомили у прес-службі банку. Відповідно, впевнені у банку, «Авант-Банк» набув права власності на об'єкт площею 11,2 га, що належав компанії засновника Lauffer Group Олександра Лещинського.

До того ж, в фінустанові не заперечують, що 16 жовтня таки приходили до офісу компанії. Проте ніякого сейфу й, тим більше, речей співробітників, не чіпали. Критичні зауваження лунають з обох сторін, і кожен відстоює свою правоту. У компанії повідомляють, що банкові нічого не винні, у банку ж прагнуть відібрати майно.

Детальніше історію можна читати тут.

"Юнісон Груп" VS "Стеллар Партнерс Лтд."

Після річного відвойовування таки вдалося повернути свої активи від рейдерів агрофірмі "Чумаки". Вищий адміністративний суд України на початку жовтня повернув СПП «Чумаки» на Дніпропетровщині законним власникам — ТОВ "Юнісон Груп", визнавши протиправними дії чиновників дніпропетровської реєстраційної служби. 

На основі рішення суду Генеральна прокуратура України відкрила кримінальну справу у зв'язку з рейдерським захопленням «Чумаков».

«1 жовтня 2015 року Вищий адміністративний суд України прийняв визначення, згідно з яким, дії Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровської області Тетяни Абрамової щодо агрофірми "Чумаки" були незаконними. Зокрема, для реєстрації нового директора, юридичної адреси і зміни власника Тетяною Абрамової замість оригінальних документів були представлені копії. При цьому оригінальних документів, що підтверджують продаж СПП "Чумаки" компанії рейдерів ("Стеллар Партнерс Лтд."), не існує, так як на момент "угоди" засновників ТОВ "Юнисон Груп" не було в Україні»,— йдеться в повідомленні.

За інформацією, рішення суду, по суті, підтверджує факт рейдерського захоплення агропідприємства в листопаді 2014 року. На основі судового рішення Генеральна прокуратура України відкрила кримінальну справу у зв'язку з протиправною встановленням контролю над СПП «Чумаки» і його активами. У рамках справи ГПУ з'ясує реальних замовників захоплення. Слідчим також належить з'ясувати, хто збирав урожай підприємства і на чиї елеватори його звозили.

Нагадаємо, в листопаді 2014 куро СПП «Чумаки» зазнали рейдерської атаки. У грудні минулого року на територію підприємства увірвалися невідомі озброєні бойовики, які досі контролюють підприємство. За час господарювання, рейдерами підприємству було завдано істотної шкоди. Зокрема, загарбники вивезли частину ліквідного майна підприємства та зібрали урожай «Чумаків». За цими фактами ГПУ вже відкрило кримінальну справу.

"Агрофірма" Корнацьких VS "Партнер Агро"

«Агрофірма Корнацьких» депутата Верховної Ради Аркадія Корнацького (БПП) на Миколаївщині зазнала нападу у вересні. Компанія наголошувала на тому, що рейдери намагаються захопити землі та врожай в Миколаївській області.

«Біля села Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області знову склалася загрозлива ситуація, яка може призвести до кровопролиття. Сьогодні вночі на поля, де засіяна кукурудза, приїхали близько 50 мікроавтобусів без номерних знаків, в яких перебувало кілька сотень людей в масках і балаклавах. Багато з них озброєні рушницями, пістолетами і ножами», — сказано в повідомленні. Повідомляється про присутність керівництва компанії «Партнер Агро».

«Фірма "Партнер Агро" є рейдерською фірмою, яка зараз хоче відібрати урожай, до якого вона не має ніякого відношення. Не вона сіяла і вирощувала цей урожай, тому й збирати не має права. Найгіршим є те, що нинішнє беззаконня відбувається за допомогою державної установи — Державної виконавчої служби. А міліція не здатна виконати свої обов'язки і зупинити це свавілля, бо чисельна перевага бандитів дуже значна», — говорив тоді Корнацький.

На місці події зібралися жителі села, які обробляють цю землю, і співробітники «Агрофірми Корнацьких». Навіть звучали постріли. Це вже не перша спроба заволодіти майном Корнацьких. На початку вересня 2014 Генпрокуратура почала розслідування проти колишнього генерального прокурора Віктора Пшонки за фактами спроби заволодіння ТОВ «Агрофірма Корнацьких» і привласнення 50 млн гривень.

Напад наагрофірму у 2013р.

Не поділили "Благодатне"

В середині жовтня, невідомі в камуфляжі зі зброєю заїхали із сільгосптехнікою на територію підприємства "Благодатне" на Харківщини з наміром збирати урожай. Працівники «Благодатного» на чолі з призначеним Мінагрополітики новим директором Денисом Строгим спробували завадити їм і перекрили комбайнам дорогу. «Ми працювали. Раптом з’явились люди в камуфляжі з вогнепальною та холодною зброєю, почали погрожувати нам.  Розділились на кілька груп. Одна група невідомих забрали в охорони машину під приводом того, що вона ніби-то числиться як викрадена. А в машині були гроші та документація. Інші — почали стріляти по техніці. На тих, хто спробував чинити опір, накинулися з кулаками. Дісталося директору — його побили, комбайнера поранили в ногу», — розповідав  один зі свідків подій, працівник господарства. За викликом прибула міліція, й невідомі втекли. 

Нагадаємо, попереднє керівництво ДП «Благодатне» уклало з комерційними структурами договори про спільний обробіток 4000 га та користування майном. Перевірка, проведена на початку 2015 службою фінансового моніторингу Мінагрополітики, виявила численні порушення. Як виявилось, колишнє керівництво працювало за схемою заниження врожайності зернових — у документації врожай знижувався через природні катаклізми (засуха, град та ін.), а зібране збіжжя збувалося за готівку. В результаті в 2014 держпідприємство зазнало 4,152 млн грн збитків. Наказом Мінагрополітики у вересні 2015 призначений новий директор — Денис Строгий, який однак через супротив попереднього керівництва не може приступити до виконання обов’язків.

Перелік постраждалих від рейдерських атак підприємств далеко не повний. Це лише осінні перипетії. Раніше про рейдерські напади заявляли агрохолдинг "Агрейн", кримські "Масандра" та "Золота балка" тощо. Ми поцікавились у юристів, чому рейдерські напади активізуються і чи можна протистояти рейдерам.

Ігор Чудовський,  управляючий партнер Адвокатського об'єднання «Чудовський в партнери»

Я думаю, що причина одна - переділ власності з приходом нових політичних еліт. Деякі нові чиновники на місцях в бажанні збагатитися своїми діями або бездіяльністю сприяють, а іноді й безпосередньо організовують рейдерські захоплення. З 90-х пройшло досить багато часу, за цей час склалися стосунки бізнес-влада, встановився певний статус-кво. З метою захисту свого бізнесу його власники «дружили» з чиновниками, які могли зверху забезпечити безпеку бізнесу. Кожен знав, що спроба рейдерського захоплення більш-менш цікавого підприємства може перетнутися з інтересами впливового політика чи чиновника. Тому в останні роки ми чули в основному тільки лише про рейдерські походеньки Олександра Януковича.
Після Революції Гідності минула влада практично втратила свій вплив, прийшли нові люди. Власники бізнесів, які втратили захист минулої влади, опинилися в неприємній ситуації, коли старих захисників вже немає, а нові ще не знайшлися. Активи таких підприємств стали викликати живий інтерес з боку бажаючих ними заволодіти. Ситуація ускладнилася ще тим, що в стані з'явилося достатньо як зброї, так і збройних формувань (якщо не сказати «приватних армій»), які не проти заробити, забезпечуючи силову сторону рейдерського захоплення. Підстави для «виправдання» рейдерських захоплень відрізняються від самих безмежних (проти людини з автоматом з голими руками не підеш) до досить юридично обґрунтованих (відсутність дозвільної документації, проблеми з отриманням цієї власності в минулому та інші).
Перше, що ми рекомендуємо в таких ситуаціях, це проведення експертизи управління підприємством. Повинна бути вибудувана чітка система прийняття рішень, використання підписів посадових осіб та контролю печаток. Необхідно частіше перевіряти відомості про своє підприємство і його актив в державних реєстрах, підтримувати відносини з місцевими органами реєстрації, які при виникненні «позаштатної» ситуації зможуть вчасно проінформувати, а то і заблокувати ці ситуації. Залежно від бізнесу можна використовувати ряд юридичних схем для захисту активів підприємства, аж до введення нерезидента як власника активів, корпоративних прав та ін. Особливу увагу рекомендуємо приділити питань наявності юридичних недоліків: відсутність ліцензій, дозволів, непродовження договорів оренди, судові тяжби і т.п. При спробах рейдерського захоплення необхідно привертати увагу громадськості. Це дозволить значно знизити корупційну складову з боку недоброзичливців.
З іншого боку, Конституція України гарантує непорушність права власності, а держава зобов'язана забезпечувати дотримання норм Конституції. Завдання законодавця - зробити процеси рейдерських захоплень неможливими. Певні кроки в цьому напрямку робляться, наприклад, реєстратор не місці не може провести реєстраційні дії без узгодження з вищим органом по угодами, в учасників яких розмір статутного капіталу більше 10 млн. грн. Але, судячи з частим захватам, ці заходи державного контролю ще далекі від досконалості.

Віталій Дацюк, парнер Юридичної фірми «Дацюк, Пепа і партнери» 

Рейдерство - це поглинання підприємства проти волі його власника. Це явище в економіці з'явилася майже одночасно з акціями, оскільки саме можливість дроблення і розподілу капіталу підприємства між кількома особами дало початок процесу перерозподілу впливу і переважного положення на підприємстві, а відповідно і отримання прибутку. Явище рейдерства завжди набирає обертів в часи змін, що впливають на економіку (різкої зміни політичної ситуації, політичного курсу, законодавства під нові політичні еліти). У 90-ті роки кардинально змінилася політична ситуація в країні, колишнє законодавство не задовольняло нові економічні потреби, а нові реалії або не були законодавчо врегульовані, або нове законодавство не застосовувалося належним чином.
Сьогодні в країні ми знову спостерігаємо зміну політичного курсу і еліт, а відповідно, бажання великих гравців політики та економіки перерозподілити майно від колишніх «керівників» країни до нинішніх. Спостерігаючи такі процеси, а також численне вільне поява людей в камуфляжі і з зброєю не тільки просто на вулиці, а їх активну участь у політичному та економічному житті країни, середній і навіть дрібний бізнес також опинився під загрозою рейдерства, оскільки мотив такого явища тільки один - отримання впливу на управління підприємством та отримання в подальшому від цього прибутку в будь-якому вигляді як би вона не виражалася.

Найчастіше зовні рейдерство виражається у вигляді фізичного відсторонення керівництва і власника підприємства від його управління і захоплення майна підприємства. Але це лише верхівка айсберга і сподіватися на те, що після звернення до правоохоронних органів керівнику і власнику просто так повернуть керування і майно, не доводиться, оскільки такий захоплення відбувається тільки тоді, коли у рейдерів на руках є хоч які-небудь документи про зміну керівника і власника підприємства, щоб перевести всі суперечки у площину господарського чи цивільного судочинства. А краще було б судитися тоді, коли в цей час ти керуєш підприємством і фізично володієш майном. Тому, не дивлячись на те, що основна боротьба буде проходити в судах та правоохоронних органах за корпоративні права, краще не випустити з своїх рук ні управління, ні майно, ні документи, ніж потім навіть після перемоги в суді все це відновлювати, оскільки будуть витрачені дуже великі часові та матеріальні ресурси. У зв'язку з чим перша порада - здійснення превентивних заходів захисту управлінського апарату, майна та документів, для чого підприємство забезпечується фізичною охороною, юридичною підтримкою і так званому «back office» - окремим від основного підприємства місцем, де зберігається документація, знаходиться бухгалтерія і т. д. Друга порада - при отриманні будь-якої інформації, яка дає хоч найменше підставу припускати рейдерське захоплення, звертатися до правоохоронних органів з інформацією про замах на злочини, передбачені ст.205-1 і ст.206-2 КК України, які передбачають кримінальну відповідальність за підробку документів та їх використання у рейдерському захопленні. Чим більше представників правоохоронних органів проводитимуть перевірку на підприємстві за даними фактами, тим менше шансів у рейдерів в цей момент здійснити фізичне захоплення. Третя порада - керівник і власник або їх представники повинні частіше спілкуватися з державної реєстраційною службою, щоб поява там інших людей з документами про зміну керівника і власника, як мінімум, викликало у держреєстратора сумнів у реальності даних змін і бажання їх перевірити, оскільки саме внесення держреєстраторами нових відомостей та видача нових документів юридичної особи дає підставу рейдерам захопити керування і майно підприємства. Четвертий пораду можна дати тільки державі - чим чіткіше і прозоріше в законодавстві будуть прописані корпоративні права та обов'язки всіх суб'єктів господарювання, правила реєстрації змін корпоративних прав у державній реєстраційній службі, Іскорость корупційна складова у цій службі і судах, які виносять завідомо злочинні рішення про зміну корпоративних прав власників, тим менше шансів у рейдерів отримати підроблені або неправомірні документи про корпоративні права і менше бажання фізичного захоплення, яке явно буде носити характер злочинних дій. Таким чином, нам потрібна політична воля й економічна стабільність.

Віктор Мороз, керуючий партнер Suprema Lex

В Україні відбувається перерозподіл сфер впливу і переділ бізнесу. Це не старі 90-е. Це нові 2010-е, що полягає в тому, що застосовувані схеми рейдерства більш інтелектуально вишукані і складні. З точки зору закону ці схеми захоплення ідеальні і майже бездоганні. Рейдери винаходять проломи в корпоративній структурі бізнесу, корпоративні конфлікти або проблеми бізнесу з законом, зокрема, зі сплатою податків, розрахунками перед контрагентами і т.п., отримують під це рішення суду і його виконують. Додатково відносно акціонерів або керівників бізнесу відкриваються кримінальні виробництва, що дозволяють рейдерам паралізувати роботу бізнесу і примусити прийняття рішення про передачу контролю над бізнесом. Також важливий правильний фокус змі.

Схеми бездоганні тільки на перший погляд. При правильному структуруванні бізнесу, постійній роботі юристів з пошуку проблемних місць в діяльності підприємства і швидкому реагуванні юристів і прес-служби підприємства на виникаючі проблеми можливе ефективну протидію рейдерським атакам.

Андрій Порайко, керуючий партнер юридичної фірми EVERLEGAL

Однією з головних причин процвітання рейдерства в нашій країні є несамостійність судів, які відіграють ключову роль в отриманні контролю над підприємством, оскільки саме вони сприяють легалізації переходу контролю над підприємством до рейдерів. Якщо раніше контроль над судовою системою знаходився в руках певного кола політичної еліти, то зараз у зв'язку зі зміною політичної обстановки можливість впливу на судові органи в своїх інтересах отримало більшу кількість осіб. Таким чином, на нашу думку, сплеск рейдерських атак обумовлений нещодавніми змінами в політичному житті нашої країни.

Також звертаємо вашу увагу на те, що не всі корпоративні конфлікти слід вважати рейдерськими атаками. В значній мірі зростання числа корпоративних спорів обумовлено тим, що власники бізнесу, який був захоплений до революції 2013-2014 року, після зміни політичних умов намагаються повернути свій бізнес назад.

 Що ж стосується захисту і протистояння рейдерським атакам, то універсальних способів захисту від рейдерства не існує, що обумовлено різноманітністю схем захоплення бізнесу. Тому в кожному конкретному випадку розробляється індивідуальна схема захисту бізнесу від ворожого поглинання. Але все ж для запобігання рейдерських атак радимо власникам бізнесу постійно стежити за інформацією в державному реєстрі юридичних осіб, в реєстрі судових рішень на наявність судових спорів за участю підприємства, стежити за належним веденням документації, яка стосується питань корпоративного управління, створити юридичні механізми, які виключають придбання істотної частки в підприємстві без згоди інших власників підприємства.

Марія Бровінська

фото: politnavigator.net