Полювання на тигра: як Україна співпрацює з компаніями Південно-Азійського регіону

Південно-Азійський регіон є стратегічно важливим для нашої держави у довгостроковій перспективі.  Торгівля із Китаєм, Ідією та іншими заможніми караїнами дасть змогу диверсифікувати виробництво продукції та зміцнить імідж України, як потужного експортера. Про перспективи,  а також проблемні моменти роботи розповіли учасники круглого столу "Нові експортні можливості АПК".  Думки учасників заходу зібрав Agravery.

Сьогодні країни Азії займають значну позицію в регіональній структурі експорту української аграрної продукції – понад 40%, майже $5 млрд, розповідає заступник очільника Мінагропроду з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Ці ж країни і серед ТОП-10 імпортерів нашої аграрної продукції. Китай та Індія – головні покупці нашого зерна та олійних. “Китай у довгостроковій перспективі має всі шанси стати одним із найбільших наших економічних партнерів в аграрній сфері. Вже зараз, за 9 місяців 2016 року, товарообіг між нашими країнами складає близько $1 млрд”, – говорить Трофімцева. Але, згідно з даними Генеральної митної адміністрації КНР, у січні-червні  2016 року китайський експорт в Україну зріс на 26,9%, до 1951,1 млн дол. США, а імпорт скоротився майже на 20%, до 1573,5 млн дол.

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України

Читайте також: Експортні альтернативи: від Росії в Африку, ЄС та Азію

“Ми занадто мало уваги звертаємо на можливості експорту в даний регіон продукції з доданою вартістю, продукції тваринництва та органічної продукції для високомаржинальних ринків, зокрема до Японії, Південної Кореї тощо”, - говорить Трофімцева. Якщо у Індію ми продаємо традиційні пшеницю та кукурудзу, хоча можемо активно продавати бобові культури. Останнім часом у Південно-Азійський регіон просувається експорт цікавих товарних груп, зокрема овочів, борошна, алкогольної продукції, горіхів, тощо. “Незважаючи на досить незначний обсяг експорту даних товарів, вони можуть стати першим кроком на шляху підкорення  даних ринків. Наступні спільні дії мають бути спрямовані на розвиток двосторонніх відносин і бізнесу”, – розповіла заступник міністра з питань євроінтеграції.

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України

Начальник відділу карантину рослин, управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Вадим Чайковський зауважив, що Україна має однаковий з рядом країн фітосанітарний сертифікат, що дозволяє  активно просувати товари «made in Ukraine» на нові ринки. Разом із тим, кожна країна має свої захисні моменти щодо заборони на ввезення карантинних організмів, який відсутній на даній території, і високого рівня фітосанітарний контроль.  З приводу Азійського вектору торгівлі є певні складнощі – для того, аби потрапити на ринок КНР потрібно пройти низку специфічних процедур, які вимагає законодавство країни. Якщо підписано протокол про співпрацю з поставок певної культури, то вказані пункти, які необхідно дотримуватись, по кожній складовій – від посіву аж до здійснення поставки  продукції до КНР. Уже відкрито дорогу українській кукурудзі, сої та ячменю, є напрацювання з приводу поставок пшениці, ріпаку та сорго. На фінальній стадії домовленості щодо експорту соняшникового шроту. “Хочемо також спробувати  продавати у КНР овочі та фрукти. Готові проводити перемовини щодо поставок черешні, яблук, вишні, лохини, тощо. Це достатньо плідна робота українців  разом із ACSIC (національною організацією із захисту рослин у КНР). Це титанічна робота за висококонкурентний ринок, там приваблива ціна, але працювати важко”, – сказав він.

Читайте також: Богдан Шаповал: Єгипет частково замінить молочникам ринок Росії

Доповнюючи слова колеги, начальник відділу ветеринарії державної інспекції Держпродспоживслужби Юрій Прегінець зазначив, що Україна робить кроки у напрямку спрощення процедур експорту продукції.  До кінця року служба очікує прийняття законопроекту №0906 “Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин”. Відповідно до нього затвердження підприємств та видів продукції буде здійснюватися лише на вимогу країни призначення. “На практиці цей документ гармонізуватиме українське законодавство із міжнародними вимогами. Вимоги до товарів також будуть спрощені – буде створений єдиний усталений документ, на вивезення товару, який міститиме  міжнародні торгові зобов’язання нашої держави, додаткові документи будуть надаватися у відповідності до вимог певної країни-імпортера. Це стосуватиметься усієї товарної номенклатури”, –  прокоментував Прегінець.

Компанії йдуть у наступ

Тим часом, українські компанії не чекають допомоги від держави і самостійно тарують собі дорогу не лише до  Китаю, а й до інших країн Азії.  Зокрема, відома українська компанія “Нібулон” відправляє у цей регіон кожну другу тонну зернових. За останні вісім років ними було експортовано більше 33,6 млн тонн зернових, з яких 16,4 млн тонн відвантажені саме до країн Азії. За минулий 2015 МР до Індонезії поїхало 595 тис.тонн, у Таїланд –167 тис. тонн і у Філіппіни 36 тис. тонн зерна. За чотири місяці нового МР у напрямку Південно-Східної Азії було проекспортовано більше 400 тис.тонн зерна. Як впевнений заступник директора СП “Нібулон” Олександр Григоренко, доступу вітчизняної продукції на ці ринки заважає слабка поінформованість про можливості поставок продукції з нашої держави тв решти країн Чорноморського регіону. Вирішити це питання могла б маркетингова кампанія, яка б промотувала продукцію серед тамтешніх споживачів.

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України

Одна з найбільших агрокомпаній UkrLandFarming лише за останні п’ять років також збільшила експорт до азійських країн у 25 разів.  “У 2012 році ми відкрили для себе ринки Південно-Східної Азії, і певний час були майже єдиною,  компанією, крім ДПЗКУ, яка  була представлена на китайському ринку. Починали з 26 тис тонн, зараз експортуємо 600 тис тонн зернових”, – розповів заступник генерального директора UkrLandFarming Олександр Руденко. У структурі їх експорту ринки Південно-Східної Азії – це майже третина. Ключові  покупці - Китай, Південна Корея, Філіппіни, Японія. Близько 60% експорту – це кукурудза. Ще до 30% займає пшениця. З 2016 по 2025 рік, згідно прогнозів ФАО,  спроживання зернових у Китаї зросте до 22 млн. тонн.

Читайте також: Африка: «Клондайк» чи «пустеля» для торгівлі продовольством?

У компанії “Авангард” – одному із найбільших  виробників яєць та сухих яєчних продуктів в Україні зазначають, що також активно просувають свою продукцію на азійські ринки, незважаючи на специфічні вимоги, щодо входження на них. “Маючи контракт із найбільшою бісквітною фабрикою Індонезії ми щорічно поставляємо туди 500 тонн сухих яєчних продуктів. У компанії планують залучити до співпраці партнерів із Сінгапуру та Філіппінських островів. Вимоги у азійських країн щодо якості продукції у низці країн є значно вищими навіть за європейські. Але однозначно рухатись у напрямку  Азії потрібно поступово і наполегливо”, – розповів радник голови наглядової ради холдингу “Авангард” Юрій Кравченко.

Позицію Кравченка поділяють і у компанії Kernel. “Індія і Китай сьогодні є ключовими країнами на експорту української соняшникової олії. І ми очікуємо, що ці ринки покажуть зростання. Безумовно, це пов’язано зі збільшенням населення. Але є ще один момент – покупці, для яких раніше соняшникова олія за ціною було недоступною, тепер переходять саме на цей продукт”, – засвідчує Руслана Козаченко, трейдер Kernel.

Читайте також: Експорт в перспективі: де потрібна українська свинина?

Одним з перспективних товарів для експорту в Азію фахівці Kernel вважають бутильовану соняшникову олію. “Ринок бутильованої олії розвивається і для нас відкриваються нові можливості. Звичайно, є кілька проблемних моментів. По-перше, різниця у податковому миті. Мито на рафіновану олію набагато вище, ніж на “сиру”. Тобто покупцям вигідніше рафінувати олію самостійно, розливати її в пляшки і вже з цим продуктом виходити на ринок”, – зазначила Руслана Козаченко. За її словами, в країнах Азії також можуть робити блендінг, додаючи у соняшникову олію домішки, що робить кінцевий продукт дешевшим.

Ірина Глотова

фото: russian.news.cn