Поголів’я корів в Україні зменшилось на понад 13%

В умовах військової агресії рф проти України молочна галузь, незважаючи на зірвані ланцюжки постачання між фермою, молочним заводом та торговельною мережею, втратою поголів’я, блокування ведення бізнесу та експорту, підлаштувалась під нові реалії та виклики, інформують у Комітеті з питань аграрної та земельної політики.

На сьогодні, за інформацією Асоціації виробників молока поголів’я корів в Україні станом на 1 грудня 2022 р. становило 1,38 млн голів, що на 13,9% або 233,7 тис. менше, ніж у 2021 р.

Як зазначається, за період повномасштабного вторгнення Україна втратила 172,7 тис. голів корів. За попередніми даними Держстату, в яких не враховано дані окупованих територій, промисловий молочний сектор втратив 37,7-50 тис. корів.

За інформацією Держстату на 1 грудня 2022 року:

• молочнотоварні ферми утримували 386 тис. голів корів, що на 8,4%, або 35,6 тис. менше, ніж у відповідний період 2021 року;
• господарства населення утримували 994 тис. голів корів, що на 15,9%, або 188,1 тис. менше, ніж попереднього року.
• присадибний сектор скоротив поголів’я на 135 тис (з лютого 2022 року).

Зараз найбільше поголів’я корів сконцентроване у Полтавській (54,1 тис.), Черкаській (43,1 тис.) та Чернігівській (37,9 тис.) областях.

В той же час зазначається, що найбільших втрат молочна галузь зазнала в перші місяці війни. Після «шокового періоду» промислові господарства з фронтових і прифронтових зон намагалися перевозити худобу в безпечніші регіони західних та центральних областей. Це один із факторів, який впливає на швидке зростання чисельності в низці областей, зокрема: в Тернопільській області приріст складає 17,5% (16,1 тис.), в Одеській — 14,5% (6,3 тис.), Івано-Франківській — 12,2% (4,6 тис.).

У критичних регіонах чисельність впала майже на 50% — у Харківській області молочнотоварні ферми зменшили утримання на 47,3% — до 17,4 тис., у Сумській — на 5,2% (до 25,6 тис.), а Чернігівській — на 4,1% (37,9 тис.).

Наразі господарства в стабільних регіонах продовжують працювати та нарощувати поголів’я за рахунок власного шлейфу або закуповують невеликі партії нетелей у сусідніх господарств. Проте більша частина оцінює свою діяльність як нестабільну через фактори продовження війни, утруднену роботу морських портів, зниження цін на молочну продукцію на світовому ринку та падіння купівельної спроможності на внутрішньому ринку.